что-то осень внезапно не срыв башки. впервые за сколько лет.
вместо этого ощущение, которое бывает, когда нашел что-то мечты, платье там или сапоги, или новую машину, кому что, пришел покупать, подумал "ну что я в самом деле, в розовом с блестками" или денег не хватило и купил другое, попрактичнее, как взрослый человек. и хорошо в этом, и уютно, а
(
Read more... )
Comments 48
Reply
ты же понимаешь, что я не могу не писать, я сюда практически все пишу.
Reply
Reply
Reply
Reply
слушала?
Reply
Reply
Reply
не зовсім уловив посил... тому може на зовсім в тему, але я от люблю таку середньо-пізню вологу осінь. особливо коли туман!.. хоча, тут мені пощастило - я всяку погоду люблю :)
Reply
я теж люблю, але багато пропускаю цієї осені.
Reply
головне ж - як ти це сприймаєш.
але да, складно нормально сприймати, коли пропускаєш життя повз. ніби. я от теж себе час від часу ловлю на цьому. за роботою, за ігрушками. втішає, коли згадую "сіддхартху" гессе. читала? там чувак був прілєжним сином брахмана. потім подався на пошуки істини, чи чого там.. його носило багато де, згодом він перейнявся мирськими заботами. ну, там багатство, женщіни, всє дєла. пізнав всякі чєловєческі страсті, удовольствія і расстройства. якийсь час був бездумним прожигатєлєм жизні. але під старість він згадав про дзен. і постіг :)
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Leave a comment