Ісландія. Частина 2.
І так, продовжимо...
Другий день в Ісландії на нас чекала хороша погода (ви вже знаєте чому) і багато-багато вражень...
Першою нашою зупинкою були гейзери. Як ви можете зауважити, в Ісландії дуже багато монстер траків. Тільки на таких машинах можна пробратись углиб острова.
Ще на підході до гейзерів можна побачити гарячі калюжі із води, що виривається з земних недр.
Найвідоміший колись гейзер на ім'я - Geysir зараз спить. Колись він міг підіймати струмені води та пари на висоту понад 60 метрів. Та зараз його місце, тимчасово, зайняв інший гейзер, що зветься Строккур.
Строккур жбурляє воду на скромних 20 метрів, зате робить він це із швейцарською точністю. Інколи він може зробити виверження кілька разів підряд. Люди на фоні висоти стовпа води виглядають зовсім крихітними.
Гуляючи околицями навколо гейзерів, я вперше відчув себе на іншій планеті. Земля червоного кольору, неймовірно контрастні кольори трави, води та гір на задньому фоні, захоплювали уяву. Мені здається я не перший, хто в цьому місці сказав - "це найдивовижніше місце, де я коли не-будь бував".
Достатньо було повернути голову на 90 градусів, як краєвид докорінно мінявся, так, ніби спостерігач телепортувався на ще іншу планету...
Як ви можете здогадатись, жодні знимки, чи відео не може в повному обсязі передати захоплення від перебування в цьому місці. В моїй уяві цей спогад виглядає приблизно так:
Ну і повернення до звичайного світу )))
Я дуже тішився, що взяв штурмовки і треки. Екіпіровка дуже допомагала почуватися комфортно при близькому ознайомлені із гейзерами та водоспадами...
Люди стоять в очікувані чергового виверження.
Коли гейзер плювався особливо високо, натовп вибухав в емоційних оханях...
Ісландія малозаселена країна. Основна частина населення проживає у Рейкявіку та ще у кількох великих містах. Проте визначні місця розкиданні по всій країні, де немає ні населених пунктів, ні місцевих людей. Коли ми побачили біля гейзерів магазин із сувенірами, то дуже зраділи, бо могли відразу накупити всякого добра.
Такі магазини є практично всюди, де є цікаві місця і туристи. Тому якщо ви не купили магнітик, який вам буде сподобався - не засмучуйтесь, ви зможете його купити у наступному сувенірному магазині за такою ж ціною. До-речі в Ісландії є декілька мереж сувенірних магазинів.
Далі наш маршрут пролягав через чарівний водоспад Сельфос.
Стежка до водоспаду пролягала повз цих чарівних ісландських поні, неначе спокушаючи туристів покататись верхи, зрозуміло ж за гроші.
Ісландські поні - це особлива порода коней. Вони низькі ростом, пристосовані до життя у важких тутешніх кліматичних умовах. Ще однією характерною ознакою цих коней є їх надзвичайна, майже міфічна сила. Місцевими законами заборонено ввозити коней інших порід на острів. Цей закон має на меті збереження цього особливого виду коней, якими так гордяться ісландці.
А ось і сам водоспад. Нам дуже поталанило із погодою. Кажуть - що веселка приносить щастя. Нам дісталося в квадраті, бо ми не просто побачили веселку, а здійснили мрію усіх дітей на світі і пройшлися по ній.
Так виглядає панорама Селфосса.
Я здається уже писав, про "найкраще місце в якому коли не-будь бував", так-от Селфосс став таким другим місцем за один день.
А це - ще одне неймовірне місце. Водоспад під назвою - Селйяландсфосс. Особливістю цього водоспаду є те, що його можна обійти ззаду. Тобто можна пройтись під водоспадом.
Та мушу попередити - вітер задуває воду на десятки метрів, тому ті хто наважився обійти водоспад, змушені будуть прийняти освіжаючий душ.
Мокрий одяг - це мізерна плата за фантастичні відчуття захоплення, які переповнять вас за водяною стіною Селйяландсфосса.
І останній водоспад, який ми відвідали на другий день нашої подорожі був - Скуґафосс. На фоні ви бачите місце нашої ночівлі. Приємно знати, що вранці за вікном нас чекатиме такий краєвид.
День видався дуже насиченим. Після гейзеру і трьох водоспадів, я не думав що зможу чомусь здивуватись...
Якщо вам цікаво що ж здивувало мене ще більше, то чекайте наступних історій...
<< Попередній день Ісландії | Наступний день Ісландії >>
Другий день в Ісландії на нас чекала хороша погода (ви вже знаєте чому) і багато-багато вражень...
Першою нашою зупинкою були гейзери. Як ви можете зауважити, в Ісландії дуже багато монстер траків. Тільки на таких машинах можна пробратись углиб острова.
Ще на підході до гейзерів можна побачити гарячі калюжі із води, що виривається з земних недр.
Найвідоміший колись гейзер на ім'я - Geysir зараз спить. Колись він міг підіймати струмені води та пари на висоту понад 60 метрів. Та зараз його місце, тимчасово, зайняв інший гейзер, що зветься Строккур.
Строккур жбурляє воду на скромних 20 метрів, зате робить він це із швейцарською точністю. Інколи він може зробити виверження кілька разів підряд. Люди на фоні висоти стовпа води виглядають зовсім крихітними.
Click to viewГуляючи околицями навколо гейзерів, я вперше відчув себе на іншій планеті. Земля червоного кольору, неймовірно контрастні кольори трави, води та гір на задньому фоні, захоплювали уяву. Мені здається я не перший, хто в цьому місці сказав - "це найдивовижніше місце, де я коли не-будь бував".
Достатньо було повернути голову на 90 градусів, як краєвид докорінно мінявся, так, ніби спостерігач телепортувався на ще іншу планету...
Як ви можете здогадатись, жодні знимки, чи відео не може в повному обсязі передати захоплення від перебування в цьому місці. В моїй уяві цей спогад виглядає приблизно так:
Ну і повернення до звичайного світу )))
Я дуже тішився, що взяв штурмовки і треки. Екіпіровка дуже допомагала почуватися комфортно при близькому ознайомлені із гейзерами та водоспадами...
Люди стоять в очікувані чергового виверження.
Коли гейзер плювався особливо високо, натовп вибухав в емоційних оханях...
Ісландія малозаселена країна. Основна частина населення проживає у Рейкявіку та ще у кількох великих містах. Проте визначні місця розкиданні по всій країні, де немає ні населених пунктів, ні місцевих людей. Коли ми побачили біля гейзерів магазин із сувенірами, то дуже зраділи, бо могли відразу накупити всякого добра.
Такі магазини є практично всюди, де є цікаві місця і туристи. Тому якщо ви не купили магнітик, який вам буде сподобався - не засмучуйтесь, ви зможете його купити у наступному сувенірному магазині за такою ж ціною. До-речі в Ісландії є декілька мереж сувенірних магазинів.
Далі наш маршрут пролягав через чарівний водоспад Сельфос.
Стежка до водоспаду пролягала повз цих чарівних ісландських поні, неначе спокушаючи туристів покататись верхи, зрозуміло ж за гроші.
Ісландські поні - це особлива порода коней. Вони низькі ростом, пристосовані до життя у важких тутешніх кліматичних умовах. Ще однією характерною ознакою цих коней є їх надзвичайна, майже міфічна сила. Місцевими законами заборонено ввозити коней інших порід на острів. Цей закон має на меті збереження цього особливого виду коней, якими так гордяться ісландці.
А ось і сам водоспад. Нам дуже поталанило із погодою. Кажуть - що веселка приносить щастя. Нам дісталося в квадраті, бо ми не просто побачили веселку, а здійснили мрію усіх дітей на світі і пройшлися по ній.
Так виглядає панорама Селфосса.
Я здається уже писав, про "найкраще місце в якому коли не-будь бував", так-от Селфосс став таким другим місцем за один день.
А це - ще одне неймовірне місце. Водоспад під назвою - Селйяландсфосс. Особливістю цього водоспаду є те, що його можна обійти ззаду. Тобто можна пройтись під водоспадом.
Та мушу попередити - вітер задуває воду на десятки метрів, тому ті хто наважився обійти водоспад, змушені будуть прийняти освіжаючий душ.
Мокрий одяг - це мізерна плата за фантастичні відчуття захоплення, які переповнять вас за водяною стіною Селйяландсфосса.
І останній водоспад, який ми відвідали на другий день нашої подорожі був - Скуґафосс. На фоні ви бачите місце нашої ночівлі. Приємно знати, що вранці за вікном нас чекатиме такий краєвид.
День видався дуже насиченим. Після гейзеру і трьох водоспадів, я не думав що зможу чомусь здивуватись...
Якщо вам цікаво що ж здивувало мене ще більше, то чекайте наступних історій...
<< Попередній день Ісландії | Наступний день Ісландії >>