як наші справи
розповідаю.
у вівторок ми відправили новою поштою свої компи в Луцьк. ввечері сіли на поїзд -- в якому, як з"ясувалося, лишилося непроданими 92 місця в купе і 130 у плацкарт. для ковельского поїзда це нечувано.
їхали вдвох в купе.
приїхали, gerrasim забрав нас машиною :)
вчора забрали компи на новій пошті. мій не запустився. з якого дива -- незрозуміло. сьогодні сплавили його харошій людині на з"ясувати / пофіксити. якщо все буде добре, то заберем його завтра. якщо ні -- то до понеділка я безлошадна.
сиджу в інеті з нетбука, який гальмує так, ніби його зробили не 5 років тому, а всі 100 і він глибоко у старечому маразмі. писати на ньому неможливо. відповідно, вся моя робота стоїть.
сьогодні зранку пішли з dymmar в жіночу консультацію ставити мене на облік. дякувати харошим людям (не тикатиму пальцем, але ви знаєте, як я вам вдячна!) мене прийняли як рідну, відправили здавати ще аналізів -- з пальця, сечу і ще КТГ і УЗІ. в понеділок ідем з Дмитром на заняття у школі відповідального батьківства :)
оце сьогодні він мене запєчатлєл перед пологовим. пузіко росте. і я теж.
я тепер важу аж на 5 кг більше, ніж до вагітності.
братсла накачав мені м"ячик для йоги, і я тепер на ньому гойдаюся кожні півгодини. бо тазові зв"язки вже відчуваються частіше, ніж ні. дуже нагадує веселі часи моєї ушуїстської юності, коли я за 5 років примудрилася порозтягувати кожну зв"язку нижче пояса, щонайменше, по разу, а дві майже порвати :)
моя мама провела серед нас майстер-клас із пеленання і вдягання новонароджених :)
(а вчора в неї був гіпертонічний криз, і коли вона подзвонила своїй подрузі-лікарці, та сказала, що останні кілька діб в гіпертоніків коїться страшне -- тиск скаче, як навіжений, купа народу з кризами в лікарні -- погода, схоже, наклалася на нервування останніх місяців. і це мирний Луцьк!)
зі.
лікарка сказала, що вагітність в мене доношена, і по факту це означає, що пологи можуть початися в будь-який момент, але я, знаючи нас з чоловіком, гадаю, що наша дитина дотерпить до обіцяної дати 10 квітня -- а там ДЕДЛАЙН! і вона візьме і народиться швидше, ніж будь-хто чекає. (бо ми фрілансери і саме так і працюємо :)
сподіваюся, мені не доведеться народжувати в окупованому місті.
у вівторок ми відправили новою поштою свої компи в Луцьк. ввечері сіли на поїзд -- в якому, як з"ясувалося, лишилося непроданими 92 місця в купе і 130 у плацкарт. для ковельского поїзда це нечувано.
їхали вдвох в купе.
приїхали, gerrasim забрав нас машиною :)
вчора забрали компи на новій пошті. мій не запустився. з якого дива -- незрозуміло. сьогодні сплавили його харошій людині на з"ясувати / пофіксити. якщо все буде добре, то заберем його завтра. якщо ні -- то до понеділка я безлошадна.
сиджу в інеті з нетбука, який гальмує так, ніби його зробили не 5 років тому, а всі 100 і він глибоко у старечому маразмі. писати на ньому неможливо. відповідно, вся моя робота стоїть.
сьогодні зранку пішли з dymmar в жіночу консультацію ставити мене на облік. дякувати харошим людям (не тикатиму пальцем, але ви знаєте, як я вам вдячна!) мене прийняли як рідну, відправили здавати ще аналізів -- з пальця, сечу і ще КТГ і УЗІ. в понеділок ідем з Дмитром на заняття у школі відповідального батьківства :)
оце сьогодні він мене запєчатлєл перед пологовим. пузіко росте. і я теж.
я тепер важу аж на 5 кг більше, ніж до вагітності.
братсла накачав мені м"ячик для йоги, і я тепер на ньому гойдаюся кожні півгодини. бо тазові зв"язки вже відчуваються частіше, ніж ні. дуже нагадує веселі часи моєї ушуїстської юності, коли я за 5 років примудрилася порозтягувати кожну зв"язку нижче пояса, щонайменше, по разу, а дві майже порвати :)
моя мама провела серед нас майстер-клас із пеленання і вдягання новонароджених :)
(а вчора в неї був гіпертонічний криз, і коли вона подзвонила своїй подрузі-лікарці, та сказала, що останні кілька діб в гіпертоніків коїться страшне -- тиск скаче, як навіжений, купа народу з кризами в лікарні -- погода, схоже, наклалася на нервування останніх місяців. і це мирний Луцьк!)
зі.
лікарка сказала, що вагітність в мене доношена, і по факту це означає, що пологи можуть початися в будь-який момент, але я, знаючи нас з чоловіком, гадаю, що наша дитина дотерпить до обіцяної дати 10 квітня -- а там ДЕДЛАЙН! і вона візьме і народиться швидше, ніж будь-хто чекає. (бо ми фрілансери і саме так і працюємо :)
сподіваюся, мені не доведеться народжувати в окупованому місті.