Інколи приходить час, коли нутро наповнює пустка. Що ж це за пустка? Ніщо інше, як пустеля ( Read more... )

нас роз’єднують роки у різній свідомості ( Read more... )

***

кроки заплутані
плетені тіні
погляд вирішує все
я тону на пер ньому плані
і ковтаю сльози дощу
без питань і зауважень
моя душа віддана на згубу
твої тіні не манять
лиш топлять
хоч відрізують вдячність
я забуду і вернусь у вічність
збережу одну надію на мить
подарую цілунок померлої осені
у листі із погаслим листям

О так! Ламай об мене зуби ( Read more... )

Коли далі спекотно
все одно тримаєшся вірою
Перебиранням струнних ниток
продовжується зачіпання внутрішніх стебелин
Я починаю згадувати як мені байдуже до тебе
І до чогось тут що вже не твоя
Для мене осені нема
Це просто відблиск бляклих вулиць
І по них не проходимо вже ми
Просто броджу перехожим

ось я так. інколи тобі так добре, і хочеться цим настроєм ділитися . ділюся із вами ( Read more... )

мені б випаруватися
і змішатися з хмарами
падати на твоє тіло стомлене
втішати у час посухи
приносити смуток серед радості
проникати через сорочку
і опинятися краплею у долоні твоїй
бути повітрям, вже звиклим для тебе
а не непоміченим перехожим...

модно одягатися на секондах ( Read more... )

***
ти не забув
зірки не люблять запізнюватись
в нічних барвах багато тепла
осиплеться дощ
не збереш
не збрешеш
для чого ти прийшов
скоро світанок
не розбурхуй ніжність
вітер

трохи під впливом вистави "Манхеттен"

***

Ще зовсім недавно тут було літо

А потім зима

Ще зовсім недавно недумалося і про пересік

Переріз ниток одна одною

Цей переріз перейшов увузол

Та й зав’язався в усмішку

Як же ж вибратися ізлабіринтів твого погляду

Вже не киркнеться і те

Люби мене щоб я не мігзаснути

Бо та мить вже минула

А ми знову створили ( Read more... )