(no subject)
За результатами сьогоднішнього обговорення остаточно зрозуміла, що мій періодичний психологічний стан "всіх убить, самій здохнуть" ні разу не свідчить ні про бажання померти, ні про бажання позбавити когось життя. Це просто банальне відчуття безпомічності.
Логіка розвитку такого стану проста. Є проблема, яку я не можу вирішити. Значить треба звернутися до когось за допомогою. Але перебравши всіх, до кого можеш звернутися, розумієш, що вони не зможуть допомогти. Проблема часто надумана. Або ж не вирішувана на даному етапі і мені скоріше за все скажуть "не парся, забий". От зарази такі. При чому ніхто конкретно, зарази усі люди скопом, значить "всіх убить".
Ідем далі. Сама я не можу вирішити проблему (я її іноді навіть боюсь сформулювать). Раз всі шляхи обдумування ведуть в глухий кут, значить обдумування треба припинить. Силою волі воно не припиняється, відволіктися не вдається, значить що там залишається? Мислю - значить існую? Отже щоб припинити болісні думки треба припинити існування - "хочу здохнуть".
Як бачимо, це не має нічого спільного ні з депресією, ні з бажанням заподіяти комусь (чи собі) шкоду. Просто життя іноді буває важким. Хоча такі заявочки десь рік назад і налякали психолога, в якої я була. Видно на психфаці такому не учать, до всього доводиться додумуватись самій.
https://marynochka.dreamwidth.org/682611.html
Логіка розвитку такого стану проста. Є проблема, яку я не можу вирішити. Значить треба звернутися до когось за допомогою. Але перебравши всіх, до кого можеш звернутися, розумієш, що вони не зможуть допомогти. Проблема часто надумана. Або ж не вирішувана на даному етапі і мені скоріше за все скажуть "не парся, забий". От зарази такі. При чому ніхто конкретно, зарази усі люди скопом, значить "всіх убить".
Ідем далі. Сама я не можу вирішити проблему (я її іноді навіть боюсь сформулювать). Раз всі шляхи обдумування ведуть в глухий кут, значить обдумування треба припинить. Силою волі воно не припиняється, відволіктися не вдається, значить що там залишається? Мислю - значить існую? Отже щоб припинити болісні думки треба припинити існування - "хочу здохнуть".
Як бачимо, це не має нічого спільного ні з депресією, ні з бажанням заподіяти комусь (чи собі) шкоду. Просто життя іноді буває важким. Хоча такі заявочки десь рік назад і налякали психолога, в якої я була. Видно на психфаці такому не учать, до всього доводиться додумуватись самій.
https://marynochka.dreamwidth.org/682611.html