Депеш Мод
Дочитала "Депеш Мод" Жадана. На закономірне питання, навіщо я це читала, відповім. Тут осього мені стверджували, що він типу вважається крутим українським письменником. І я подумала, що негарно засуджувати чиюсь творчість, не знайомлячись із нею, орієнтуючись лише на загальну тенденцію, обкладинки та заголовки.
Ні, панове, я не розчарована, як не дивно. Я знала (принаймні здогадувалась), на що йшла, і доїла це гівно цілком свідомо, ніхто мені не винен. Класичний твір сучасної української літератури. В ньому присутні всі три її компоненти. Книга про пригоди кінчених дегенератів-алкоголіків. Вони всю дорогу бухають, курять траву, блюють, матюкаються, поводяться відповідно. Це я називаю чорнуха. Ясне діло, не обійшлося без того, щоб не описати, що в когось там ерекція. Це - порнуха. Ну і так як їх всю дорогу глючило, то маячні там теж вистачає. Важкої долі українського народу там, слава богу, не було.
Із позитивних моментів можу зазначити таки наявність хоч поганенького, але все-таки сюжету. Але через намаханість героїв, їм неможливо співчувати, і всі оці труднощі, що виникали на їх шляху, викликали не саспенс, а відразу. Було пару смішних моментів. Правда при цьому відчуваєш себе, ніби смієшся із сортирної комедії. Ну і крапки в реченнях Жадан замінює не дужками і тире, як Забужко, а принаймні комами, і то хліб.
Ні, панове, я не розчарована, як не дивно. Я знала (принаймні здогадувалась), на що йшла, і доїла це гівно цілком свідомо, ніхто мені не винен. Класичний твір сучасної української літератури. В ньому присутні всі три її компоненти. Книга про пригоди кінчених дегенератів-алкоголіків. Вони всю дорогу бухають, курять траву, блюють, матюкаються, поводяться відповідно. Це я називаю чорнуха. Ясне діло, не обійшлося без того, щоб не описати, що в когось там ерекція. Це - порнуха. Ну і так як їх всю дорогу глючило, то маячні там теж вистачає. Важкої долі українського народу там, слава богу, не було.
Із позитивних моментів можу зазначити таки наявність хоч поганенького, але все-таки сюжету. Але через намаханість героїв, їм неможливо співчувати, і всі оці труднощі, що виникали на їх шляху, викликали не саспенс, а відразу. Було пару смішних моментів. Правда при цьому відчуваєш себе, ніби смієшся із сортирної комедії. Ну і крапки в реченнях Жадан замінює не дужками і тире, як Забужко, а принаймні комами, і то хліб.