В мене питання...подумайте зі мною! Про нахили і вподобання в творчості. Як вони формуються?

[martatrocjuk]

    Мене завжди цікавила психологія світобачення і світосприйняття...
    Чи всі люди одинаково сприймають те що їх оточує? Чи є речі, які здаються звичними, але сприймаються  індивідуально кожним, в міру його виховання, темпераменту, вподобань та ін.? Звичайно є!  Та який фактор найбільше вливає на  людину на шляху її творчого становленя?  Що

Comments

[lady_mellamory]

мені думається, що під час творчості ти вивільнєш якусь частину свого підсвідомого. тобто може "вилізти" таке, про що навіть не здогадуєшся: якісь дитячі враження чи страхи, комплекси чи рефлексії.. або ще: у творчості можеш втілити те, на що в житті не наважишся..

[martatrocjuk]

але чому тоді в одних людей "вилазить" це все на їхніх фотографіях, а інші фотографують пейзажі і натюрморти?

[lady_mellamory]

можливо хтось вміє себе стримувати, або просто не "віддає" всього себе під час творчості, не намагається втілитися у своїх фото..просто фотає квіточки і не заморочується.

[martatrocjuk]

хм...можливо

[martatrocjuk]

хіба не найцікавіші фотографії виходять коли вкладаєш щось своє, багато свого...внутрішнього? тільки тоді вони, напевно, не повторні і мають особистісне клеймо автора))

[martatrocjuk]

звичайно не треба...та мене цікавило звідки в головах спокійних і добрих людей беруться не зовсім естетичні чи красиві, "добрі" ідеї... і чому??? чому люди хочуть це показувати...

[yarko130]

Тут, мені здається, справа така : безсумнівно що в кожного є два полюси (скажімо - чорний і білий)і душа весь час гуляє собі між ними. От і існуємо ми на щодень швидше в градаціях сірого. Коли ти віддаєшся щиро якомусь процесу важливе вміння відключати розум, виходити з тіла, довіряти душі. Тому справді хороші фотографії є автопортретами нашої душі заскоченої в різних станах, місцях переходу, в різних точках пересічення паралельних світів. В одних світах ти біла, пухнаста і лагідна, в інших - властолюбна амазонка, яка бачить мужчин своїми рабами. Важливо не те ким ти є, а ким хочеш стати, щоб душа перестала бомжувати

[martatrocjuk]

"Важливо не те ким ти є, а ким хочеш стати, щоб душа перестала бомжувати" - Ярко, геніально сказано!! дуже влучно...треба буде якось пофілософствувати з тобою на такі теми...бо вже скучила за цими розмовами))