5

[maria_rosil]

In 5 years time- I might not know you,
In 5 years time- we might not speak,
In 5 years time- we might not get along,
In 5 years time- you might just prove me wrong.
 Вчора була зустріч однокласників. Зі всіма класами ми звісно зібратися не могли, то добре, що хоч взагалі якось зібралися. Звичайно була лише половина, і у відсутній половині були якраз ті

Comments

[annnychka]

я теж була на урочистій в прикладників))
і Івана, між іншим, мм... колись знала, отак скажемо) а то ми вже давно не вітаємось і не знаю, чи доречно буде казати, що ми знайомі.
п.с. дизайн шикарний!

[maria_rosil]

напевно ти Івана через пласт знала? він і далі там.
дякую за дизайн)

[annnychka]

та, колись разом їздили в один сиротинець на Миколая.

[rudens]

А у меня уже семь лет прошло, вот таких же, с углубленным взглядом в прошлое... Хотя, что было в прошлом? Те же взгляды в прошлое. Какой-то бред тогда получается ):
На практике жизнь "настоящим" выглядит довольно скромной, этим летом я, так сказать, пытаюсь так жить. Впечатляет глубина ощущения, ужасает его кратковременность - настоящее уплывает сквозь пальцы (не то, что прошлое, которое я так люблю переливать из пустого в порожнее!)... Но как бы там ни было, ни прошлого, ни будущего не существует в моменте Сейчас, только фотографический мозг хомо-сапиенса их рождает и рождает на свет... Так что, да, если пять лет в универе - лучшие в жизни, то надо что-то определенно предпринимать :)

[maria_rosil]

Треба вірити у світле майбутнє і щось робити для нього, а також поєднувати це з гаслом "carpe diem!". А на минуле не оглядатися... Хіба згадувати приємне час від часу :)