originally posted by
d_avis . Моторошно стає, коли читаєш про такі речі і так хочеться щоб усе у всіх було добре...
Перепост вітається.
**********
ВИ - НЕ ЗНАЄТЕ ЦЬОГО ХЛОПЦЯ ?
(ТИМ, ХТО ЙОГО ЗНАЄ, ПОЩАСТИЛО БІЛЬШЕ)
АЛЕ, ПРОСИМО, НЕ ВІДВОДЬТЕ БАЙДУЖЕ ОЧІ !
Це - Ярослав Петрик.
Фольклорист. Хлопець, який грає на баяні (контрабасі, сопілці, домбрі та ін. - дайте йому музичний інструмент - і він обіграє на ньому все й усіх!!!) у «Роксоланії» та на гітарі під вікнами 17-го гуртожитку (цього Ви, хто наразі читає це оголошення, не лишень не знаєте, а й не чуєте; а Ми Вам скажемо - грає НАТХНЕННО й БОЖЕСТВЕННО). Його знає майже весь Інститут філології...
А якщо Ви його знаєте, Ви обов’язково скажете, що Ярослав - чудовий і талановитий хлопець
Це студент, якому Інститут філології після його випуску просто не міг дозволити піти, бо «Роксоланія» без нього - ніяк…
В житті Ярослав - відповідальна людина, яка сподівається лише на себе. Але зараз без Вашої допомоги йому не обійтись. У Ярослава - пухлина головного мозку.
На операцію, яка здійснюється шляхом хірургічного втручання, потрібно 30 тис. грн., а на операцію, яка здійснюється за допомогою КіберНожа, що виключає хірургічне втручання (і тому є значно надійнішою, безпечнішою і безболісною) - $ 13-18 тис.
Окрім того, курс реабілітації буде тривалим і потребує коштів.
Ми просимо Вас:
ДОЗВОЛЬТЕ ЯРИКУ ЖИТИ Й НАДАЛІ ТВОРИТИ ЧУДОВУ МУЗИКУ!
Грошову допомогу Ви можете перерахувати тільки через касу або термінал ПриватБанку на номер 5577 2127 0045 1548 або принести за адресою: м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 14, Інститут філології (жовтий корпус), кафедра фольклористики, 3 поверх, 136 аудиторія (підійматися правими сходами), запитати Плахотнюк Вікторію.
PS. Будь які варіанти допомоги вітаються в нашому випадку, Ви можете:
а) надіслати гроші (навіть якщо не під час операції, то можна й після - курс реабілітації для таких хворих триває довго);
б) поставити на фейсбуці, в контакті...- усюди, де можете;
в) надіслати своїм друзям-знайомим-колегам, хто може допомогти;
г) розмістити в офісі (з дозволу начальства);
д)тримати за хлопця кулаки та щиро помолитися.