Принаймні, якщо брати дев'яності, то це точно одна з найкращих пісень, заспіваних по-українськи... І майже ніхто її не знає! Вона з тої ж таємничої касети, що й
пісня про телефонну буду, тому і якість запису так собі, і знаю я знаю лише, що слова Романа Скиби, а хто автор музики і виконавці - ?... Я таки надіюся, що хтось це знає і напише мені.
UPD: Написали! Це ТЕТЯНА ГУРСЬКА!
Click to view
Фон, як завжди, малюнок Юлі Косівчук, слова про котика -- під катом:
Хай чекають снігу сни мої кошлаті.
Хай чекає снігу ваш старенький світ.
Котику сіренький, не ходи по хаті...
Котику сіренький, буде все як слід.
Ще не шле вам вітер згублені конверти,
Тільки ходить слідом тінню за плечем.
Може, справді є хтось, стверджуючи вперто,
Може, справді є хтось впевнений іще...
Що тоді хурдельний вечір Миколаїв,
У ліхтарнім блиску, в мокрому льоду?
Я не весь забувся, я не все зоставив,
Я близенько-близько, я колись прийду.
Теплі щоки вікон у пожовклій ваті,
Незнайомий присмерк так знайомо зблід.
Котику сіренький, не ходи по хаті,
Котику сіренький, буде все як слід.