Монади у народному хазяйстві

[madf]

Bartosz Milewski підняв цікаву тему: як функтори, аплікативні функтори і монади допомагають боротися з інверсією управління при використанні асинхронного API (в контексті C++).
Відео: „Вступ і про функтори“, „Аплікативні функтори“, „МонадиСлайди: Read more... )

Comments

[dmytrish]

Я досі в шоку від того факту, що здатність шаблонів проводити обчислення відкрили експериментально. Мій розбалуваний теорією мозок відмовляється вірити, що щось може бути нормальним інструментом, якщо в ньому раптово відкривають можливості.

Я до того ж стараюсь дауншифтнутись/розвоїтись на Сі/Пітон паралельно із внутрішньою еміграцією на Хаскель - Сі мова проста і дубова (втім, «справжня елегантність не там, де уже нема що додати, а там, де нема що забрати», - це, по-моєму, в повній мірі стосується Сі), але мені подобається його прозорість у системних речах і те, що у своїх цяцьках зараз мені в рази легше пишеться код, ніж на плюсах із їхніми неочевидностями. Втім, можливо, це дійсно брак досвіду боротьби із плюсами і невиробленість свого плюсового стилю (але ж я хочу програмувати конкретні речі, а не виробляти стиль!), хоч програмувати серйозно я починав саме із них.

[madf]

Ну да - Степанов, Александреску... Страуструп не уявляв якого монстра випустив на свободу

[dmytrish]

А от по темі: http://gds.livejournal.com/60379.html, змінну кількість параметрів можна емулювати аплікативними функторами.

[madf]

Забагато синтаксичного шуму, як на мене. Але проблема, насправді, не у цьому а у dependent types - адже задача була в конструюванні типу в залежності від кількості аргументів функції. На скільки я знаю, Haskell таке не вміє навіть емулювати, тут Agda потрібна.