В сиву давнину люде не мали ани супермаркетів, ани выгідных склепів, в якых вшытко єст. Цівий рік ся рыхтували до ярмаків. Хто готовил крам на продаж, а хто и пеняз, бы го придбати
( Read more... )
я про те шо захід жлобський і безсенсовний. це не те, що колись називалось ярмарком. це не виставка, на якій укладаються контракти. це не те місце, де можна затаритися на цілий рік необхідними товарами. це просто тупе збіговисько. величезний Троєщинський ринок з тими самими товарами + вишиванки.
а для того, щоби купити сорочку чи намисто, не обов"язково долати кілометри до цього задрипаного закапелку Полтавщини. адже ж є й інші можливості. тобто Сорочинський ярмарок - захід недоречний.
на прес-конференції пані організаторка видавала перли щодо самої організації "міроприємства" (бо воно таки не захід, а радянське міроприємство). то ж не дивно, що навіть на урядовому рівні на цей ярмарок дивляться як на невідомо шо (хоча й вони і зобов"язані допомагати).
прес-центр у сорочинцях являв собою мазанку таку охайну. про те, шо то прес-центр можна було довідатись лише з плану, який висів поцентру ярмарки. на самій хаті - ані літери. хоч би матюк вже написали. ми приїхали дуже рано, тому хотілося взнати, коли вони відкриваються і коли шо там намічається. звісна річ, шо яка нормальна людина прийде о сьомій. то ми підходили то о восьмій, то о дев"ятій. з"явилися менти. нічогісінько не знають. навіть про те, шо то прес-центр. десь вже під десяту відкрилося. зайшли в хату - а там журналісти на стільчиках сидять. і якась макулатура до забирання лежить на столі. ми її хвать - а тут баба з-за печі: "кууда! я зараз вам сама роздам". то було стояти і пильнувати, а не лазити казнаде. ну це всьо фігня порівняно з тим, що візит ющенка відклався раптово на кілька днів, а про це журналістів не попередили. ми одне в одного бігали питали. організатори ж - "он, ідіть під сцену, там усе і буде..."
Comments 16
Мені аура цього ярмарку завжди віддає чимось малоросійським...
Reply
Reply
і не поїхали.
третій рік не їздим.
спека і дим від шашликів. хай самі організатори тим дихають)
Reply
Reply
Reply
а для того, щоби купити сорочку чи намисто, не обов"язково долати кілометри до цього задрипаного закапелку Полтавщини. адже ж є й інші можливості.
тобто Сорочинський ярмарок - захід недоречний.
на прес-конференції пані організаторка видавала перли щодо самої організації "міроприємства" (бо воно таки не захід, а радянське міроприємство). то ж не дивно, що навіть на урядовому рівні на цей ярмарок дивляться як на невідомо шо (хоча й вони і зобов"язані допомагати).
Reply
а вишивану і в Києві купити можна). в Сорочинцях, мо’, дешевше?
Reply
то в Косів їдь - там дешево )))
Reply
Reply
Reply
Reply
тут ще й інший чинник - жлобеники, які заправляють ярмарком. їхній пресцентр - це просто якийсь хамсько-партизанський жах.
Reply
Між іншим, ви мене пам"ятаєте? Ми познайомилися коли була зустріч із Гайдамакою.
Reply
прес-центр у сорочинцях являв собою мазанку таку охайну. про те, шо то прес-центр можна було довідатись лише з плану, який висів поцентру ярмарки. на самій хаті - ані літери. хоч би матюк вже написали.
ми приїхали дуже рано, тому хотілося взнати, коли вони відкриваються і коли шо там намічається. звісна річ, шо яка нормальна людина прийде о сьомій. то ми підходили то о восьмій, то о дев"ятій. з"явилися менти. нічогісінько не знають. навіть про те, шо то прес-центр.
десь вже під десяту відкрилося. зайшли в хату - а там журналісти на стільчиках сидять. і якась макулатура до забирання лежить на столі. ми її хвать - а тут баба з-за печі: "кууда! я зараз вам сама роздам". то було стояти і пильнувати, а не лазити казнаде.
ну це всьо фігня порівняно з тим, що візит ющенка відклався раптово на кілька днів, а про це журналістів не попередили. ми одне в одного бігали питали. організатори ж - "он, ідіть під сцену, там усе і буде..."
Reply
Leave a comment