Жыючы на жлобской Борщазі завсе маш дві прекрасны можливости іхання ровером: або в горбистый Лісо-степ на пілден, або до лісистого Поліся на Захід. Правда, тут ніт такого вертлявого рельєфу, лем за то доокола запашны лісы. А возити ся ту ліше після дойщу, як пісок кусьцьок приб’є.
И от захтіло ся мі в Немішаєве, на руїнку палацу посмотрити.
(
Read more... )
Comments 6
Reply
річ у тім, шо селяни бережно ставилися до церков, все ж таки. а ці зайди - їм би гроші тільки грести - палять церкви на раз і будуть на їхньому місці із селікатної цегли осередки продажі опіюму народу.
Reply
( ... )
Reply
Reply
Leave a comment