Спадщина. Кисилин. Монастир кармелітів. Експедиція 2014 року.
Зараз село Кисилин (інша назва - Киселин), що в Локачинському районі Волинської області, не належить до знаних населених пунктів України. Не примітне воно господарськими чи культурними здобутками. Бувши віддаленим від транспортних магістралей, Кисилин не став туристичним осередком. Хоч міг ним стати, адже є тут руїни колишнього католицького монастиря й зраму кармелітів, збудовані ще 1720 році, які нас цікавлять.
Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.
Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.
Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html
Колишня слава Кисилина забута. А це ж було родове помістя шляхетської родини Кисилів, які залишили визначні сліди в історії України. Цей рід, так вважають деякі дослідники, вів свій початок із часів Київської Русі, а його родоначальники були сподвижниками князя Володимира Святого. Можливо, Кисилин існував ще в давньоруський період, хоч перша інформація про нього припадає на 1545 рік.
Мало хто знає, що саме тут у XVII столітті існувала одна з перших вищих шкіл на теренах України. Навіть довідники часто про це мовчать. Чому? Далеко не останню роль у цьому замовчуванні відіграє конфесійна заангажованість. Так, згадана місцева вища школа, Кисилинська академія, належала не до православних чи католицьких, а протестантських шкіл. Її організували представники такого напрямку протестантизму, як социніанство. Зараз социніан обмаль. Тому, за великим рахунком, немає кому пропагувати їхній спадок, зокрема Кисилинську академію.
Хоча цей спадок, справді, є доволі цінним. Социніани в першій половині XVII століття мали значне поширення на українських землях. Справили вони вплив і на українську релігійно-філософську та суспільну думку - социніанські ідеї простежуються у творах одного з перших викладачів філософії в Києво-Могилянській академії Інокентія Гізеля. Зрештою, социніани, які були вигнані з українських і польських земель у другій половині XVII - на початку XVIII століть суттєво вплинули на англійського філософа Джона Локка. Адептом социніанства був відомий англійський природодослідник Ісаак Ньютон. Шанували социніан також французькі просвітники XVIII століття.
У Кисилині з 1612 року існувала социніанська громада під опікою родини Кисилів. З 1614 року тут уже працювала школа социніан. Перший її ректор - Остап Кисіль (Євстафій Гізель), імовірний автор полемічного твору «Антапологія...», в якому критикувалась ідея унії православних із католиками. Гізель належав до високоосвічених людей, володів багатьма мовами. Йому приписують переклад грецькою мовою книжки Томи (Фоми) Кемпійського «Про наслідування Христу», що побачила світ 1926 році у Франкфурті-на-Одері (Німеччина).
Завдяки социніанським педагогам Матвію Твердохлібу, Якову Гриневичу-Гіжановському (Яну Трембіцькому) та Луці (Юхиму) Рупневському Киселинська школа після ліквідації Раківського центру перетворилась у вищий навчальний заклад (академію) з філією в Береську (тепер - село в Рожищенському районі Волинської області). Як свідчать документи, тут навчалися молоді люди різних станів. Рівень студій в академії був достатньо високий; окрім класів поетики й риторики, в ній існував ще один вищий клас, у якому вивчалася філософія й теологія.
На жаль, діяльність Киселинської академії серйозно не вивчалася. Частково цими питаннями займалися польські дослідники, які розглядали протестантське шкільництво в Речі Посполитій. Однак відомо, що документи, котрі стосуються діяльності социніан у Кисилині й Береську, збереглися. Зараз вони - в місті Клужі (Румунія). Їх туди вивезли социніани-емігранти в 60-х роках XVII століття. Будемо сподіватися, що колись в українських дослідників дійдуть руки до цих документів і буде відкрито чимало цікавих сторінок у діяльності Киселинської академії.
Після того, як социніани перенесли свій центр із Ракова до Кисилина, католицьке духовенство Волині розпочало вельми активну боротьбу з ними. 1640 року луцький католицький єпископ та володимирський плебан подали скаргу на Чапличів (власники Кисилина на той час), звинувачуючи їх в організації социніанських шкіл та вільній проповіді свого вчення. 1644 року Люблінський трибунал наказав Чапличам закрити засновані ними школи та громади на Волині. Тривалий час вважалося, що киселинсько-берестський осередок социніан було ліквідовано саме цього року. Насправді він, як встановив Я. Тазбір, проіснував до кінця 50-х років XVII століття. До того ж часу, очевидно, й проіснувала Кисилинська академія.
Наприкінці 40-х років XVII століття починається активний наступ на социніан. Наступного, 1648 році, сейм оголосив, що опіка Варшавської конфедерації 1573 року, яка гарантувала не католикам певну свободу віросповідання, не поширюється на социніан. 10 липня 1660 року було оголошене останнім днем перебування социніан у Речі Посполитій. Щоправда, й після цього деякі жінки відкрито сповідували своє віровчення, оскільки постанова про вигнання поширювалася лише на чоловіків. Тому у 1662 році сейм змушений був заборонити й жінкам сповідувати цю «єресь». Але навіть такі драконівські закони не могли відразу привести до повного викорінення социніанства.
Всі ці переслідування поклали край діяльності Кисилинської академії, яка, за наявності навіть елементарних умов для існування, могла б перетворитися в один із найбільших освітніх центрів Східної Європи. На жаль, шанс було втрачено. Католики доклали чимало зусиль для викорінення социніан у Кисилині. З цією метою тут на початку XVIII століття було побудовано монастир і церкву кармелітів.
360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на значок Toggle Fullscreen англійською мовою, перший в правому верхньому куті
перейдемо до монастирських келій
Кам'яний храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії було засновано в 1720 році фундаторами Авраамом та Маріанною Голуховскі. Він був освячений в 1746 році отцем Ф. Кобєльським. Храм належав до типу тринефної базиліки, яка творить прямокутник з пресбітерієм. Бічна стіна підтримувалася масивним контрфорсом. Інтер'єр святині був прикрашений фресками XVІІІ століття, а також декоративним ліпленням на стінах. До пресбітерія храму примикав двоповерховий монастирський будинок, який після 1832 року отримав статус парафіяльного. На другому поверсі храму були розташовані хори. Під приміщенням знаходилися підземні ходи, які тягнулися на десятки кілометрів від нього (інформація з місцевих балачок =). В інтер'єрі мала місце прекрасна статуя Мадонни з Дитятком на руках у повний зріст, витесана з каменю.
Храм був зруйнований під час Першої світової війни та перебудований у 1930-х роках. Знову був зруйнований в 1943 році. Після Другої світової війни радянська влада в храмі розмістила цех з перероблення коноплі та льону, згодом тут виникла пожежа і його приміщення з того часу більше не використовувалося. На сьогодні від цієї святині залишилися лише руїни: немає даху, а його металеві конструкції пішли на брухт. Шефство над руїнами минулого взяли під свою відповідальність активісти школи.
декілька старих фото
Адам Кисіль
У 1915 році російська артилерія майже повністю знищила споруду. Фото 1915-18 рр.
Перший навчальний заклад на Волині, графський маєток і давній храм залишаються руїнами, не реставруються через невдале географічне розташування: глухі ліси, погані дороги. Відновлювальні роботи проводити не дуже безпечно, це вимагає великих коштів і чималих зусиль. Тому в принципі роботи з відновлення святині не проводяться, хоча ця споруда є пам'яткою архітектури та охороняється державою. Краєзнавці, історики й архітектори, які зацікавлені у збереженні давніх пам'яток, мають надію на те, що колись ця чудова історична будівля буде приведена до ладу і пам'ять про неї збережеться для наступних поколінь.
1916
Джерела:
incognita.day.kiev.ua
kysylyn-ru1.webnode.com.ua
pallotyni.kiev.ua
wikipedia.org
kchodorowski.republika.pl
martyrologiawsipolskich.pl
www.wykop.pl
wikipedia.org
Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.
Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини та нашого проєкту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.
Підписуйтесь на сторінки проєкту на:
Patreon
Twitter
Технічні партнери проєкту:
найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів та багато якого іншого обладнання в Україні
та
хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.
ну як то, так =))
P. S. A cup of hot, strong coffee won't hurt with our project! Come on! It's only a dollar!
P R E S S ===>>>
and support us!
P.S. ПРОЕКТ НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯ ЗБОРОМ КОШТІВ І ПОЖЕРТВ НА РЕМОНТИ, РЕСТАВРАЦІЇ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ОБ'ЄКТІВ АРХІТЕКТУРНОЇ СПАДЩИНИ, ПРО ЯКІ МИ РОЗПОВІДАЛИ ТА РОЗПОВІДАЄМО У СВОЇХ СТАТТЯХ.
Це є прерогативою місцевих органів, громад, громадських об'єднань чи благодійних фондів.
Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.
Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.
Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html
Колишня слава Кисилина забута. А це ж було родове помістя шляхетської родини Кисилів, які залишили визначні сліди в історії України. Цей рід, так вважають деякі дослідники, вів свій початок із часів Київської Русі, а його родоначальники були сподвижниками князя Володимира Святого. Можливо, Кисилин існував ще в давньоруський період, хоч перша інформація про нього припадає на 1545 рік.
Мало хто знає, що саме тут у XVII столітті існувала одна з перших вищих шкіл на теренах України. Навіть довідники часто про це мовчать. Чому? Далеко не останню роль у цьому замовчуванні відіграє конфесійна заангажованість. Так, згадана місцева вища школа, Кисилинська академія, належала не до православних чи католицьких, а протестантських шкіл. Її організували представники такого напрямку протестантизму, як социніанство. Зараз социніан обмаль. Тому, за великим рахунком, немає кому пропагувати їхній спадок, зокрема Кисилинську академію.
Хоча цей спадок, справді, є доволі цінним. Социніани в першій половині XVII століття мали значне поширення на українських землях. Справили вони вплив і на українську релігійно-філософську та суспільну думку - социніанські ідеї простежуються у творах одного з перших викладачів філософії в Києво-Могилянській академії Інокентія Гізеля. Зрештою, социніани, які були вигнані з українських і польських земель у другій половині XVII - на початку XVIII століть суттєво вплинули на англійського філософа Джона Локка. Адептом социніанства був відомий англійський природодослідник Ісаак Ньютон. Шанували социніан також французькі просвітники XVIII століття.
У Кисилині з 1612 року існувала социніанська громада під опікою родини Кисилів. З 1614 року тут уже працювала школа социніан. Перший її ректор - Остап Кисіль (Євстафій Гізель), імовірний автор полемічного твору «Антапологія...», в якому критикувалась ідея унії православних із католиками. Гізель належав до високоосвічених людей, володів багатьма мовами. Йому приписують переклад грецькою мовою книжки Томи (Фоми) Кемпійського «Про наслідування Христу», що побачила світ 1926 році у Франкфурті-на-Одері (Німеччина).
Завдяки социніанським педагогам Матвію Твердохлібу, Якову Гриневичу-Гіжановському (Яну Трембіцькому) та Луці (Юхиму) Рупневському Киселинська школа після ліквідації Раківського центру перетворилась у вищий навчальний заклад (академію) з філією в Береську (тепер - село в Рожищенському районі Волинської області). Як свідчать документи, тут навчалися молоді люди різних станів. Рівень студій в академії був достатньо високий; окрім класів поетики й риторики, в ній існував ще один вищий клас, у якому вивчалася філософія й теологія.
На жаль, діяльність Киселинської академії серйозно не вивчалася. Частково цими питаннями займалися польські дослідники, які розглядали протестантське шкільництво в Речі Посполитій. Однак відомо, що документи, котрі стосуються діяльності социніан у Кисилині й Береську, збереглися. Зараз вони - в місті Клужі (Румунія). Їх туди вивезли социніани-емігранти в 60-х роках XVII століття. Будемо сподіватися, що колись в українських дослідників дійдуть руки до цих документів і буде відкрито чимало цікавих сторінок у діяльності Киселинської академії.
Після того, як социніани перенесли свій центр із Ракова до Кисилина, католицьке духовенство Волині розпочало вельми активну боротьбу з ними. 1640 року луцький католицький єпископ та володимирський плебан подали скаргу на Чапличів (власники Кисилина на той час), звинувачуючи їх в організації социніанських шкіл та вільній проповіді свого вчення. 1644 року Люблінський трибунал наказав Чапличам закрити засновані ними школи та громади на Волині. Тривалий час вважалося, що киселинсько-берестський осередок социніан було ліквідовано саме цього року. Насправді він, як встановив Я. Тазбір, проіснував до кінця 50-х років XVII століття. До того ж часу, очевидно, й проіснувала Кисилинська академія.
Наприкінці 40-х років XVII століття починається активний наступ на социніан. Наступного, 1648 році, сейм оголосив, що опіка Варшавської конфедерації 1573 року, яка гарантувала не католикам певну свободу віросповідання, не поширюється на социніан. 10 липня 1660 року було оголошене останнім днем перебування социніан у Речі Посполитій. Щоправда, й після цього деякі жінки відкрито сповідували своє віровчення, оскільки постанова про вигнання поширювалася лише на чоловіків. Тому у 1662 році сейм змушений був заборонити й жінкам сповідувати цю «єресь». Але навіть такі драконівські закони не могли відразу привести до повного викорінення социніанства.
Всі ці переслідування поклали край діяльності Кисилинської академії, яка, за наявності навіть елементарних умов для існування, могла б перетворитися в один із найбільших освітніх центрів Східної Європи. На жаль, шанс було втрачено. Католики доклали чимало зусиль для викорінення социніан у Кисилині. З цією метою тут на початку XVIII століття було побудовано монастир і церкву кармелітів.
360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на значок Toggle Fullscreen англійською мовою, перший в правому верхньому куті
перейдемо до монастирських келій
Кам'яний храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії було засновано в 1720 році фундаторами Авраамом та Маріанною Голуховскі. Він був освячений в 1746 році отцем Ф. Кобєльським. Храм належав до типу тринефної базиліки, яка творить прямокутник з пресбітерієм. Бічна стіна підтримувалася масивним контрфорсом. Інтер'єр святині був прикрашений фресками XVІІІ століття, а також декоративним ліпленням на стінах. До пресбітерія храму примикав двоповерховий монастирський будинок, який після 1832 року отримав статус парафіяльного. На другому поверсі храму були розташовані хори. Під приміщенням знаходилися підземні ходи, які тягнулися на десятки кілометрів від нього (інформація з місцевих балачок =). В інтер'єрі мала місце прекрасна статуя Мадонни з Дитятком на руках у повний зріст, витесана з каменю.
Храм був зруйнований під час Першої світової війни та перебудований у 1930-х роках. Знову був зруйнований в 1943 році. Після Другої світової війни радянська влада в храмі розмістила цех з перероблення коноплі та льону, згодом тут виникла пожежа і його приміщення з того часу більше не використовувалося. На сьогодні від цієї святині залишилися лише руїни: немає даху, а його металеві конструкції пішли на брухт. Шефство над руїнами минулого взяли під свою відповідальність активісти школи.
декілька старих фото
Адам Кисіль
У 1915 році російська артилерія майже повністю знищила споруду. Фото 1915-18 рр.
Перший навчальний заклад на Волині, графський маєток і давній храм залишаються руїнами, не реставруються через невдале географічне розташування: глухі ліси, погані дороги. Відновлювальні роботи проводити не дуже безпечно, це вимагає великих коштів і чималих зусиль. Тому в принципі роботи з відновлення святині не проводяться, хоча ця споруда є пам'яткою архітектури та охороняється державою. Краєзнавці, історики й архітектори, які зацікавлені у збереженні давніх пам'яток, мають надію на те, що колись ця чудова історична будівля буде приведена до ладу і пам'ять про неї збережеться для наступних поколінь.
1916
Джерела:
incognita.day.kiev.ua
kysylyn-ru1.webnode.com.ua
pallotyni.kiev.ua
wikipedia.org
kchodorowski.republika.pl
martyrologiawsipolskich.pl
www.wykop.pl
wikipedia.org
Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.
Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини та нашого проєкту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.
Підписуйтесь на сторінки проєкту на:
Patreon
Технічні партнери проєкту:
найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів та багато якого іншого обладнання в Україні
та
хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.
ну як то, так =))
P. S. A cup of hot, strong coffee won't hurt with our project! Come on! It's only a dollar!
P R E S S ===>>>
and support us!
P.S. ПРОЕКТ НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯ ЗБОРОМ КОШТІВ І ПОЖЕРТВ НА РЕМОНТИ, РЕСТАВРАЦІЇ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ОБ'ЄКТІВ АРХІТЕКТУРНОЇ СПАДЩИНИ, ПРО ЯКІ МИ РОЗПОВІДАЛИ ТА РОЗПОВІДАЄМО У СВОЇХ СТАТТЯХ.
Це є прерогативою місцевих органів, громад, громадських об'єднань чи благодійних фондів.