Спадщина. Тростянець. Свято-Троїцька оборонна церква. Експедиція 2017 року.
Про будівництво церкви Святої Трійці у селі Тростянець Ківерецького деканату Волинської єпархії збереглося обмаль інформації.
Клірові відомості Тростянецького храму за 1911 рік повідомляють, що «церковь построена в 1650 году тщанием неизвестно чьим». Ще одне джерело - «Справочная книга о приходах и монастырях Волынской епархии» за 1914 рік- відносить її будівництво до 1648 року.
Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.
Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.
Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html
На присутність у Тростянці Свято-Троїцької церкви у більш ранній період вказує запис на першій сторінці Луцького братського каталогу від 1617 року: «Гавриил, священник Тростенецкий, презвитор храма святыя живоначалныя Тройца, рукою власною». Найімовірніше, це мається на увазі дерев’яна церква, на місці якої й була побудована теперішня. Названа вона на честь трьох храмів, які були до того в селі Тростянець і загинули від "вікових буревіїв", що пронеслись над волинською землею. Одним із засновників церкви вважається шляхтич Адам Гуревич, який зі своєю донькою Гальшкою Гулевичною були останніми, хто особливо опікувалися святинею.
Здається, що саме у контексті зв’язків тростянецького духовенства з луцькими братчиками можна розглядати подальшу історію храму Св. Трійці. На певні контакти вказує й деяка подібність двох церков - луцької братської (була змурована 1620) та тростянецької Свято-Троїцької.
Храм Св. Трійці належить до оригінальних взірців оборонного архітектурного стилю. Він не має тотожних собі на історичній Волині та відповідає складним умовам того часу в Україні у період Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
Троїцький храм збудовано у вигляді корабля вівтарем на схід - у бік світла. Будівля завершується вгорі трьома куполами. Пристосування храму до оборони має ряд особливостей. Насамперед вражає товщина цегляних мурів (до 1,7 м). Стіни ззовні додатково підсилені масивними контрфорсами. Зсередини стіни нави також підсилені: в кутах - виступами, у центрі південної та північної стін - широкими лопатками.
У Троїцькій церкві застосовано архаїчний спосіб улаштування сходів на хори та горище в товщі мурів, який походить від культового будівництва Київської Русі та періоду феодальної роздробленості. Вузький склепінчастий коридор з крутими східцями прорізує частину стіни та виводить на піддашшя.
Пристосування горища Троїцької церкви до оборони зумовило влаштування стрільниць. Уся верхня частина будівлі була пристосована до кругового обстрілу. Вогневі отвори мали характерну для XVI - XVII століть. форму - у вигляді перевернутої замкової щілини.
У наш час стрільниці ззовні закладено, обтиньковано.
Церква має ще одну дуже цікаву архітектурну особливість, про яку важко здогадатись, оглядаючи її з фасаду та інтер’єру. Замість традиційних відкритих хорів над бабинцем облаштовано ізольоване квадратне приміщення, перекрите хрещатим склепінням. Дістатися до нього можна лише крізь вузький вхід.
Це місце називають «Божою горою», або ж «Божою гіркою», і воно являє собою капличку для розміщення Тростянецької ікони Божої Матері. За історичними даними її тут встановили, подавши через дах, коли будувався другий ярус храму. Саме Гулевичі подарували вибудуваній святині образ Богородиці, поряд з двома іншими іконами.
Як справжня фортеця, церква має два підземних ходи. Один веде до сусіднього села Маневичі, другий, за переданням, тягнеться до Луцька. Нині вони в аварійному стані, тому перевірити, правда це чи ні - це неможливо.
Окрасою церкви є створений у XVIII столітті іконостас (перенесений зі зруйнованої церкви с. Годомичі) з оригінальними Царськими вратами, виконаними першокласним різьбярем.
Основною святинею храму в усі віки залишалась чудотворна ікона. Багатьох зцілила від недуг та врятувала життя Тростянецька Божа Матір.
Відкрите питання - датування образа: можливо це XV століття. Отже, він давніший, ніж церква. Ім’я майстра невідоме, але його пензлю належить ще один твір: «Христос-Вседержитель» із с. Річиця на Рівненщині (зберігається у Рівненському краєзнавчому музеї). Ікону «Богородиця Одигітрія» вміщено в масивний дубовий кивот XIX століття. Написана вона на основі, що складається з чотирьох липових дощок розміром 85,8 х 118,5 см. Двічі образ реставрували, про що свідчать написи на ній. Більш давній з них не читається через дуже потемнілу оліфу та запис, що зроблено поверх нього: «Сия икона обновлена 1889 года 25 июня стараннями Авксения Зидкевича и местных прихожан. И. Маркевич».
Прикро, що нам так і не вдалося потрапити в середину церкви та парафіяльний музей, що знаходиться в її підземній частині, тому ми додали фотографії знайдені в інтернеті ...
Джерела:
www.kpba.edu.ua
Свято-Троицкая-церковь-в-Тростянце
Парафіяльний-музей-у-підземеллі-церкви
wz.lviv.ua
volyn-museum.com.ua
panoramio.com
panoramio.com
Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.
Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини та нашого проєкту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.
Підписуйтесь на сторінки проєкту на:
Patreon
Twitter
Технічні партнери проєкту:
найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів та багато якого іншого обладнання в Україні
та
хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.
ну як то, так =))
P. S. A cup of hot, strong coffee won't hurt with our project! Come on! It's only a dollar!
P R E S S ===>>>
and support us!
P.S. ПРОЕКТ НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯ ЗБОРОМ КОШТІВ І ПОЖЕРТВ НА РЕМОНТИ, РЕСТАВРАЦІЇ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ОБ'ЄКТІВ АРХІТЕКТУРНОЇ СПАДЩИНИ, ПРО ЯКІ МИ РОЗПОВІДАЛИ ТА РОЗПОВІДАЄМО У СВОЇХ СТАТТЯХ.
Це є прерогативою місцевих органів, громад, громадських об'єднань чи благодійних фондів.
Клірові відомості Тростянецького храму за 1911 рік повідомляють, що «церковь построена в 1650 году тщанием неизвестно чьим». Ще одне джерело - «Справочная книга о приходах и монастырях Волынской епархии» за 1914 рік- відносить її будівництво до 1648 року.
Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.
Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.
Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html
На присутність у Тростянці Свято-Троїцької церкви у більш ранній період вказує запис на першій сторінці Луцького братського каталогу від 1617 року: «Гавриил, священник Тростенецкий, презвитор храма святыя живоначалныя Тройца, рукою власною». Найімовірніше, це мається на увазі дерев’яна церква, на місці якої й була побудована теперішня. Названа вона на честь трьох храмів, які були до того в селі Тростянець і загинули від "вікових буревіїв", що пронеслись над волинською землею. Одним із засновників церкви вважається шляхтич Адам Гуревич, який зі своєю донькою Гальшкою Гулевичною були останніми, хто особливо опікувалися святинею.
Здається, що саме у контексті зв’язків тростянецького духовенства з луцькими братчиками можна розглядати подальшу історію храму Св. Трійці. На певні контакти вказує й деяка подібність двох церков - луцької братської (була змурована 1620) та тростянецької Свято-Троїцької.
Храм Св. Трійці належить до оригінальних взірців оборонного архітектурного стилю. Він не має тотожних собі на історичній Волині та відповідає складним умовам того часу в Україні у період Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
Троїцький храм збудовано у вигляді корабля вівтарем на схід - у бік світла. Будівля завершується вгорі трьома куполами. Пристосування храму до оборони має ряд особливостей. Насамперед вражає товщина цегляних мурів (до 1,7 м). Стіни ззовні додатково підсилені масивними контрфорсами. Зсередини стіни нави також підсилені: в кутах - виступами, у центрі південної та північної стін - широкими лопатками.
У Троїцькій церкві застосовано архаїчний спосіб улаштування сходів на хори та горище в товщі мурів, який походить від культового будівництва Київської Русі та періоду феодальної роздробленості. Вузький склепінчастий коридор з крутими східцями прорізує частину стіни та виводить на піддашшя.
Пристосування горища Троїцької церкви до оборони зумовило влаштування стрільниць. Уся верхня частина будівлі була пристосована до кругового обстрілу. Вогневі отвори мали характерну для XVI - XVII століть. форму - у вигляді перевернутої замкової щілини.
У наш час стрільниці ззовні закладено, обтиньковано.
Церква має ще одну дуже цікаву архітектурну особливість, про яку важко здогадатись, оглядаючи її з фасаду та інтер’єру. Замість традиційних відкритих хорів над бабинцем облаштовано ізольоване квадратне приміщення, перекрите хрещатим склепінням. Дістатися до нього можна лише крізь вузький вхід.
Це місце називають «Божою горою», або ж «Божою гіркою», і воно являє собою капличку для розміщення Тростянецької ікони Божої Матері. За історичними даними її тут встановили, подавши через дах, коли будувався другий ярус храму. Саме Гулевичі подарували вибудуваній святині образ Богородиці, поряд з двома іншими іконами.
Як справжня фортеця, церква має два підземних ходи. Один веде до сусіднього села Маневичі, другий, за переданням, тягнеться до Луцька. Нині вони в аварійному стані, тому перевірити, правда це чи ні - це неможливо.
Окрасою церкви є створений у XVIII столітті іконостас (перенесений зі зруйнованої церкви с. Годомичі) з оригінальними Царськими вратами, виконаними першокласним різьбярем.
Основною святинею храму в усі віки залишалась чудотворна ікона. Багатьох зцілила від недуг та врятувала життя Тростянецька Божа Матір.
Відкрите питання - датування образа: можливо це XV століття. Отже, він давніший, ніж церква. Ім’я майстра невідоме, але його пензлю належить ще один твір: «Христос-Вседержитель» із с. Річиця на Рівненщині (зберігається у Рівненському краєзнавчому музеї). Ікону «Богородиця Одигітрія» вміщено в масивний дубовий кивот XIX століття. Написана вона на основі, що складається з чотирьох липових дощок розміром 85,8 х 118,5 см. Двічі образ реставрували, про що свідчать написи на ній. Більш давній з них не читається через дуже потемнілу оліфу та запис, що зроблено поверх нього: «Сия икона обновлена 1889 года 25 июня стараннями Авксения Зидкевича и местных прихожан. И. Маркевич».
Прикро, що нам так і не вдалося потрапити в середину церкви та парафіяльний музей, що знаходиться в її підземній частині, тому ми додали фотографії знайдені в інтернеті ...
Джерела:
www.kpba.edu.ua
Свято-Троицкая-церковь-в-Тростянце
Парафіяльний-музей-у-підземеллі-церкви
wz.lviv.ua
volyn-museum.com.ua
panoramio.com
panoramio.com
Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.
Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини та нашого проєкту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.
Підписуйтесь на сторінки проєкту на:
Patreon
Технічні партнери проєкту:
найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів та багато якого іншого обладнання в Україні
та
хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.
ну як то, так =))
P. S. A cup of hot, strong coffee won't hurt with our project! Come on! It's only a dollar!
P R E S S ===>>>
and support us!
P.S. ПРОЕКТ НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯ ЗБОРОМ КОШТІВ І ПОЖЕРТВ НА РЕМОНТИ, РЕСТАВРАЦІЇ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ОБ'ЄКТІВ АРХІТЕКТУРНОЇ СПАДЩИНИ, ПРО ЯКІ МИ РОЗПОВІДАЛИ ТА РОЗПОВІДАЄМО У СВОЇХ СТАТТЯХ.
Це є прерогативою місцевих органів, громад, громадських об'єднань чи благодійних фондів.