Спадщина. Кременець. Замок. Частина 2. Погляд з землі.
Частина 1
в данній статті викорістовані фото 2013 року
1529 рік. Замок перейшов у власність князя - біскупа Яноша (позашлюбний син короля Сигізмунда I). Янош володів Кременцем 6 років (1529 - 1535). При ньому були проведені великі роботи по відновленню і зміцненню замку.
Замок цього періоду займав овальний в плані майданчик (близько 0,75 га) на вершині гори. Три сторони замку були оточені неприступними скелями, східну (підлогову, найбільш доступну) стіну захищав рів і перекинутий через нього міст. Майданчик комплексу споруд витягнутий по осі схід - захід і в найбільш недоступної своєї частині закінчується загостреним кутом. З напільного боку кам'яна замкова стіна тягнулася прямою лінією від кромки до кромки гори, а в іншій частині комплексу повторювала конфігурацію мису, чиї схили круто обривалися вниз, до підніжжя гори. Товщина оборонних стін - близько 2 метрів, висота - 8-12 метрів. Стіну замку завершували зубці-мерлони, що вказує на участь в будівництві твердині італійських майстрів. До стіни з її внутрішньої сторони був прибудований дерев'яний бойовий поміст. Кам'яні укріплення були посилені дерев'яним частоколом. Щоб потрапити до замку потрібно було піднятися извивающимся шляхом вгору по схилу гори, пройти по довгому вузькому хребту, який називають «Замкової шиєю», подолати на цьому шляху 2 дерев'яних мости.
Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.
Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.
Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html
360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на значок Toggle Fullscreen англійською мовою, перший в правому верхньому куті
До початку 16 століття ворота замку були влаштовані в надбрамної вежі, що носила назву Черлена. Але з розвитком вогнепальної зброї з'явилася пряма загроза обстрілу і руйнування воріт Черлене вежі з хребта гори. Тоді старі ворота замурували, а поруч збудували нову надбрамну вежу, вихід з якої був спрямований вже не на хребет, а в глибоку долину, що відділяла Замкову гору від гори Черча (раніше Чернеча гора). У протилежному кінці замку, що виходить на місто, була побудована третя, квадратна в плані, вежа. За проектом у замку повинна була з'явитися ще й четверта вежа, яка б надійніше прикрила підступи до воріт. Однак ця вежа так і не була добудована, хоча був закладений її фундамент, а для її будівництва вже був заготовлений камінь.
План зроблен О. Пламеницькою
1 - західна башта (башта над новим будинком),
2 - оборонні мури XIII-XIV століття,
3 - обороний мур IX століття,
4 - башта IX століття,
5 - невідома споруда,
6 - колодязь,
7 - підземні залишки нововідкритої споруди,
8 - стара надбрамна башта (Черлена),
9 - надбрамна (Шляхетьска) башта,
10 - оборонний рів,
11 - "шия" гори,
а - існуючи споруди,
б - втрачені в надземній частині споруди,
в - архіологічно відкриті споруди.
У цей період у замку була досить примітивна система водопостачання - внутрішніх джерел води у твердині не було. При Яноші намагалися вирішити проблему водопостачання, викопавши колодязь. Однак копачі досягли глибини близько 30 метрів, а потім роботи були згорнуті. Тому в разі облоги замок міг протриматися тільки за рахунок заздалегідь накопичених на його території водних ресурсів.
У мирний час замок охороняло 9 осіб, 6 з яких виставляло місто, а решту місцеві села. Однак у 1-ій третині 16 століття напади татар настільки підточили людські ресурси краю, що Янош був змушений звільнити місцеве населення від зобов'язань охороняти замок і ввів постійну варту з 4-х осіб, найнятих за доходи від сіл, що належали замку.
панорама на старе місто
1536 рік. Король Сигізмунд I віддав Кременець своїй дружині, неаполітанці Боні Сфорца, зобов'язавши її підтримувати фортечні споруди і тримати замковий гарнізон. Кременець належав Боні протягом 20-ти років (1536 - 1556). Під час правління Бони Кременець процвітав і вважався одним з найбільших міст Волині - тут проживало близько 6000 чоловік. При Боні замок зміцнювався і підтримувався в хорошому стані. Згідно збереженим архівним даним Кременецький замок цього періоду мав безлічь кам'яних і дерев'яних будівель всередині замкових стін.
1545 рік. У замку була проведена ревізія, яка засвідчила наявність 29 гармат, 2 мортир, 22 фальконетів, 10 гаківниць і 33 рушниць. Замкову артилерію обслуговувало 3 гармаша. Двох наймали за доходи від замкових маєтків, а 3-го за доходи міста.
1552 рік. Збереглася люстрація замку цього періоду.
1563 рік. Збереглася люстрація замку цього періоду.
1569 рік. В результаті Люблінської унії Кременець перейшов під владу Речі Посполитої.
Вересень 1648 рік. До замку підступили війська Богдана Хмельницького (за деякими даними - близько 7000 козаків), якими командував Максим Кривоніс (за іншими даними - полковник Филон Джалалій). Козацькі війська підтримували місцеві повстанці. Півтора місяці (близько 6 тижнів) тривали важкі бої біля стін укріплень. Не дивлячись на опір обложених в жовтні замок був захоплений і зруйнований. Це був єдиний випадок за всю історію Кременецького замку, коли ця твердиня впала під натиском ворога. Руйнування, заподіяні козацькими військами, виявилися фатальними для замку - після цієї облоги твердиня паче не відновлювалася і поступово перетворювалася на руїни.
1730 рік. Вмираючий польський король Казимир заповів більшу суму грошей, які необхідно було витратити на відновлення замку, проте не відомо чи був замок відбудований на ці гроші чи ні.
1973 - 1974 роки. Проводяться археологічні розкопки експедицією під керівництвом Євгенії Пламеницької. Що ж відомо про матеріали цих досить масштабних розкопок? Виявляється, відомо не дуже багато. Хоча правильніше буде сказати так - більшість людей про ці розкопки не знають взагалі нічого. Але ж тоді на Замковій горі було зроблено сенсаційну знахідку - кам'яні укріплення, які датували * барабанний дріб * 9 століттям!
XX вік - ?. Був розроблений проект консервації залишків замку. Зокрема, проект передбачав спорудження захисної покрівлі над надбрамною вежею. У 2008 році були виділені гроші на проведення консерваційних робіт, однак криза 2009-2010 років завадив проекту здійснитися.
11 грудня 2009 року. Указом президента Віктора Ющенка був створений Національний природний парк «Кременецькі гори».
?. Кременецька районна рада розробила амбітний проект «Замкова гора в Кременці - Візитна картка України», що передбачає (крім усього іншого) повне відновлення Кременецького замку. Попередня оцінна вартість проекту склала 80 000 000 грн. У 2011 році планувалося почати втілювати проект у життя, для чого з міського бюджету хотіли виділити 50 000 грн., ще 150 000 планували отримати з районного бюджету та 3 000 000 грн. - з обласного. Припускалось, що надійде фінансування і з загальнодержавного бюджету. Ініціатори проекту чекали, що в його реалізації візьмуть участь приватні інвестори, підприємці та меценати з України та інших країн. Для приватних пожертвувань планувалось створити спеціальний фонд. Автори ідеї проекту також хотилы домовитися про перенесення праху Данила Галицького з міста Холм (Польща) в Кременець, де останки легендарного правителя були б перепоховані в крипті Богоявленського собору, що підноситься навпроти Замкової гори. Але мабуть - не зрослося ...
1881 р. Вигляд замку з південного заходу. Дереворит М.Рашевського
Поч.19 ст. Вигляд замку з південного сходу. Літографія.
1930-і роки
https://www.4sync.com/web/directDownload/p2qaT0Tp/hYlECnps.e6a4d18df141d79f4070b7305157075a
Наші дні. Збережені руїни стін мають в плані овальну форму, витягнуту зі сходу на захід. У деяких місцях стіни стерті практично вщент, в інших - збереглися на майже початкову висоту. Збереглася квадратна в плані надбрамна 2-ярусна вежа з арковими готичними воротами. Над воротами збереглися 2 отвори: прямокутне і невеличке кругле. У західному куті замку залишилися сліди квадратної в плані вежі. Територія замку не забудована.
Погляд на останок
Частина 1
Частина 3
Джерела:
http://zamki-kreposti.com.ua/ternopolskaya-oblast/kremeneckij-zamok-kremenec
Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.
Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проєкту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.
Підписуйтесь на сторінки проєкту на:
Patreon
Twitter
Telegram
Instagram
Технічні партнери проєкту:
найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів в Україні
та
хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.
ну як то так =))
в данній статті викорістовані фото 2013 року
1529 рік. Замок перейшов у власність князя - біскупа Яноша (позашлюбний син короля Сигізмунда I). Янош володів Кременцем 6 років (1529 - 1535). При ньому були проведені великі роботи по відновленню і зміцненню замку.
Замок цього періоду займав овальний в плані майданчик (близько 0,75 га) на вершині гори. Три сторони замку були оточені неприступними скелями, східну (підлогову, найбільш доступну) стіну захищав рів і перекинутий через нього міст. Майданчик комплексу споруд витягнутий по осі схід - захід і в найбільш недоступної своєї частині закінчується загостреним кутом. З напільного боку кам'яна замкова стіна тягнулася прямою лінією від кромки до кромки гори, а в іншій частині комплексу повторювала конфігурацію мису, чиї схили круто обривалися вниз, до підніжжя гори. Товщина оборонних стін - близько 2 метрів, висота - 8-12 метрів. Стіну замку завершували зубці-мерлони, що вказує на участь в будівництві твердині італійських майстрів. До стіни з її внутрішньої сторони був прибудований дерев'яний бойовий поміст. Кам'яні укріплення були посилені дерев'яним частоколом. Щоб потрапити до замку потрібно було піднятися извивающимся шляхом вгору по схилу гори, пройти по довгому вузькому хребту, який називають «Замкової шиєю», подолати на цьому шляху 2 дерев'яних мости.
Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.
Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.
Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html
360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на значок Toggle Fullscreen англійською мовою, перший в правому верхньому куті
До початку 16 століття ворота замку були влаштовані в надбрамної вежі, що носила назву Черлена. Але з розвитком вогнепальної зброї з'явилася пряма загроза обстрілу і руйнування воріт Черлене вежі з хребта гори. Тоді старі ворота замурували, а поруч збудували нову надбрамну вежу, вихід з якої був спрямований вже не на хребет, а в глибоку долину, що відділяла Замкову гору від гори Черча (раніше Чернеча гора). У протилежному кінці замку, що виходить на місто, була побудована третя, квадратна в плані, вежа. За проектом у замку повинна була з'явитися ще й четверта вежа, яка б надійніше прикрила підступи до воріт. Однак ця вежа так і не була добудована, хоча був закладений її фундамент, а для її будівництва вже був заготовлений камінь.
План зроблен О. Пламеницькою
1 - західна башта (башта над новим будинком),
2 - оборонні мури XIII-XIV століття,
3 - обороний мур IX століття,
4 - башта IX століття,
5 - невідома споруда,
6 - колодязь,
7 - підземні залишки нововідкритої споруди,
8 - стара надбрамна башта (Черлена),
9 - надбрамна (Шляхетьска) башта,
10 - оборонний рів,
11 - "шия" гори,
а - існуючи споруди,
б - втрачені в надземній частині споруди,
в - архіологічно відкриті споруди.
У цей період у замку була досить примітивна система водопостачання - внутрішніх джерел води у твердині не було. При Яноші намагалися вирішити проблему водопостачання, викопавши колодязь. Однак копачі досягли глибини близько 30 метрів, а потім роботи були згорнуті. Тому в разі облоги замок міг протриматися тільки за рахунок заздалегідь накопичених на його території водних ресурсів.
У мирний час замок охороняло 9 осіб, 6 з яких виставляло місто, а решту місцеві села. Однак у 1-ій третині 16 століття напади татар настільки підточили людські ресурси краю, що Янош був змушений звільнити місцеве населення від зобов'язань охороняти замок і ввів постійну варту з 4-х осіб, найнятих за доходи від сіл, що належали замку.
панорама на старе місто
1536 рік. Король Сигізмунд I віддав Кременець своїй дружині, неаполітанці Боні Сфорца, зобов'язавши її підтримувати фортечні споруди і тримати замковий гарнізон. Кременець належав Боні протягом 20-ти років (1536 - 1556). Під час правління Бони Кременець процвітав і вважався одним з найбільших міст Волині - тут проживало близько 6000 чоловік. При Боні замок зміцнювався і підтримувався в хорошому стані. Згідно збереженим архівним даним Кременецький замок цього періоду мав безлічь кам'яних і дерев'яних будівель всередині замкових стін.
1545 рік. У замку була проведена ревізія, яка засвідчила наявність 29 гармат, 2 мортир, 22 фальконетів, 10 гаківниць і 33 рушниць. Замкову артилерію обслуговувало 3 гармаша. Двох наймали за доходи від замкових маєтків, а 3-го за доходи міста.
1552 рік. Збереглася люстрація замку цього періоду.
1563 рік. Збереглася люстрація замку цього періоду.
1569 рік. В результаті Люблінської унії Кременець перейшов під владу Речі Посполитої.
Вересень 1648 рік. До замку підступили війська Богдана Хмельницького (за деякими даними - близько 7000 козаків), якими командував Максим Кривоніс (за іншими даними - полковник Филон Джалалій). Козацькі війська підтримували місцеві повстанці. Півтора місяці (близько 6 тижнів) тривали важкі бої біля стін укріплень. Не дивлячись на опір обложених в жовтні замок був захоплений і зруйнований. Це був єдиний випадок за всю історію Кременецького замку, коли ця твердиня впала під натиском ворога. Руйнування, заподіяні козацькими військами, виявилися фатальними для замку - після цієї облоги твердиня паче не відновлювалася і поступово перетворювалася на руїни.
1730 рік. Вмираючий польський король Казимир заповів більшу суму грошей, які необхідно було витратити на відновлення замку, проте не відомо чи був замок відбудований на ці гроші чи ні.
1973 - 1974 роки. Проводяться археологічні розкопки експедицією під керівництвом Євгенії Пламеницької. Що ж відомо про матеріали цих досить масштабних розкопок? Виявляється, відомо не дуже багато. Хоча правильніше буде сказати так - більшість людей про ці розкопки не знають взагалі нічого. Але ж тоді на Замковій горі було зроблено сенсаційну знахідку - кам'яні укріплення, які датували * барабанний дріб * 9 століттям!
XX вік - ?. Був розроблений проект консервації залишків замку. Зокрема, проект передбачав спорудження захисної покрівлі над надбрамною вежею. У 2008 році були виділені гроші на проведення консерваційних робіт, однак криза 2009-2010 років завадив проекту здійснитися.
11 грудня 2009 року. Указом президента Віктора Ющенка був створений Національний природний парк «Кременецькі гори».
?. Кременецька районна рада розробила амбітний проект «Замкова гора в Кременці - Візитна картка України», що передбачає (крім усього іншого) повне відновлення Кременецького замку. Попередня оцінна вартість проекту склала 80 000 000 грн. У 2011 році планувалося почати втілювати проект у життя, для чого з міського бюджету хотіли виділити 50 000 грн., ще 150 000 планували отримати з районного бюджету та 3 000 000 грн. - з обласного. Припускалось, що надійде фінансування і з загальнодержавного бюджету. Ініціатори проекту чекали, що в його реалізації візьмуть участь приватні інвестори, підприємці та меценати з України та інших країн. Для приватних пожертвувань планувалось створити спеціальний фонд. Автори ідеї проекту також хотилы домовитися про перенесення праху Данила Галицького з міста Холм (Польща) в Кременець, де останки легендарного правителя були б перепоховані в крипті Богоявленського собору, що підноситься навпроти Замкової гори. Але мабуть - не зрослося ...
1881 р. Вигляд замку з південного заходу. Дереворит М.Рашевського
Поч.19 ст. Вигляд замку з південного сходу. Літографія.
1930-і роки
https://www.4sync.com/web/directDownload/p2qaT0Tp/hYlECnps.e6a4d18df141d79f4070b7305157075a
Наші дні. Збережені руїни стін мають в плані овальну форму, витягнуту зі сходу на захід. У деяких місцях стіни стерті практично вщент, в інших - збереглися на майже початкову висоту. Збереглася квадратна в плані надбрамна 2-ярусна вежа з арковими готичними воротами. Над воротами збереглися 2 отвори: прямокутне і невеличке кругле. У західному куті замку залишилися сліди квадратної в плані вежі. Територія замку не забудована.
Погляд на останок
Частина 1
Частина 3
Джерела:
http://zamki-kreposti.com.ua/ternopolskaya-oblast/kremeneckij-zamok-kremenec
Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.
Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проєкту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.
Підписуйтесь на сторінки проєкту на:
Patreon
Telegram
Технічні партнери проєкту:
найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів в Україні
та
хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.
ну як то так =))