Спадщина. Жабинці. Храм Різдва Пресвятої Діви Марії. Експедиція 2016 року.
Невелике і древнє село на Нічлаві, недалеко від Пробіжної. Дорога туди дуже паршива. Поруч з селом помирає неоготичний храм, зведений у 1860-1862 роках Розою та Леонардом Городиськими з Очосальських, та освячений у 1872 році під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії.
Він, дійсно, великий, незвичайний і неповторний. Шкода, що йому залишилося жити недовго. І хоча дорога до Жабинців жахлива (можна їхати з Копичинців через Чагарі та Коцюбинці, а можна з Чорткова через Пробіжну), раджу вам приїхати сюди, незважаючи ні на що.
Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.
Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.
Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html
Жабинці вперше згадуються в 1592 році. Як і сусідні Коцюбинці, в XIX році вони перебували у власності родини Городиських.
У 1906 році експозитура в Жабинці отримала статус приходу. Тоді ж храм розширили, додавши дві бічні нави, а переосвятив його у 1907 р. львівський архієпископ Юзеф Білчевський. Храм на той час мав три вівтарі. Скульптури (святих Станіслава та Антонія) прикрашали вхід до святині. Бляхою споруду накрили в 1930 році, під час чергового (і останнього) ремонту, ініційованного священиком Юзефом Кучиньським.
Історія руйнування храму почалася після Другої світової війни, коли комуністи закрили святиню і пристосували її під господарські потреби. За часів незалежності храм так і не повернули римо-католицькій громаді. Напевно, через відсутність тієї самої громади, адже Жабинці - маленьке село з населенням трохи понад 6 сотень жителів. Хоча Андрій Мельничук стверджує, що храм був довгий час чинним.
Ще з десяток років тому храм мав гостру вежу. Але кілька років тому повністю провалився дах, і вежа впала.
За церквою є могила фундаторів храму з кам'яним хрестом з написом “Horodysci I Oczosalsci 1926”. Відомо, що родина Хородиських (або Городиських) володіла в ХІХ столітті розташованими недалеко звідси Колиндянами.
На фасаді костелу ще добре проглядаються герби Городиських і елементи декору.
Там, де раніше були крокви та похмура сіра покрівельна бляха - тепер небо.
Але все, створене людиною всередині храму, вмирає від такої близькості до неба. Зате, щедро политі дощем, крізь нечисленні плитки підлоги, що залишилися, ростуть дерева. Кришать у потерть дерев'яні ж залишки крокв, розкидані всюди різьблені частини іконостаса - що з землі вийшло, те й повернеться до неї.
Все те, що ми бачимо тут, що нас одночасно і захоплює, і засмучує - просто пам'ятник загальному круговороту життя та смерті у природі. Пам'ятник короткої людської пам'яті та гірке нагадування про загублену спадщину...
Фотографії минулих років від castles.com.ua, ukrainaincognita, travelblog.org.ua, gazeta.ua та wikimapia...
Погляд на останок
Джерела:
castles.com.ua
ukrainaincognita.com
travelblog.org.ua
gazeta.ua
wikimapia.org
Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.
Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини та нашого проєкту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.
Підписуйтесь на сторінки проєкту на:
Patreon
Twitter
Технічні партнери проєкту:
найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів та багато якого іншого обладнання в Україні
та
хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.
ну як то, так =))
P. S. A cup of hot, strong coffee won't hurt with our project! Come on! It's only a dollar!
P R E S S ===>>>
and support us!
P.S. ПРОЕКТ НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯ ЗБОРОМ КОШТІВ І ПОЖЕРТВ НА РЕМОНТИ, РЕСТАВРАЦІЇ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ОБ'ЄКТІВ АРХІТЕКТУРНОЇ СПАДЩИНИ, ПРО ЯКІ МИ РОЗПОВІДАЛИ ТА РОЗПОВІДАЄМО У СВОЇХ СТАТТЯХ.
Це є прерогативою місцевих органів, громад, громадських об'єднань чи благодійних фондів.
Він, дійсно, великий, незвичайний і неповторний. Шкода, що йому залишилося жити недовго. І хоча дорога до Жабинців жахлива (можна їхати з Копичинців через Чагарі та Коцюбинці, а можна з Чорткова через Пробіжну), раджу вам приїхати сюди, незважаючи ні на що.
Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.
Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.
Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html
Жабинці вперше згадуються в 1592 році. Як і сусідні Коцюбинці, в XIX році вони перебували у власності родини Городиських.
У 1906 році експозитура в Жабинці отримала статус приходу. Тоді ж храм розширили, додавши дві бічні нави, а переосвятив його у 1907 р. львівський архієпископ Юзеф Білчевський. Храм на той час мав три вівтарі. Скульптури (святих Станіслава та Антонія) прикрашали вхід до святині. Бляхою споруду накрили в 1930 році, під час чергового (і останнього) ремонту, ініційованного священиком Юзефом Кучиньським.
Історія руйнування храму почалася після Другої світової війни, коли комуністи закрили святиню і пристосували її під господарські потреби. За часів незалежності храм так і не повернули римо-католицькій громаді. Напевно, через відсутність тієї самої громади, адже Жабинці - маленьке село з населенням трохи понад 6 сотень жителів. Хоча Андрій Мельничук стверджує, що храм був довгий час чинним.
Ще з десяток років тому храм мав гостру вежу. Але кілька років тому повністю провалився дах, і вежа впала.
За церквою є могила фундаторів храму з кам'яним хрестом з написом “Horodysci I Oczosalsci 1926”. Відомо, що родина Хородиських (або Городиських) володіла в ХІХ столітті розташованими недалеко звідси Колиндянами.
На фасаді костелу ще добре проглядаються герби Городиських і елементи декору.
Там, де раніше були крокви та похмура сіра покрівельна бляха - тепер небо.
Але все, створене людиною всередині храму, вмирає від такої близькості до неба. Зате, щедро политі дощем, крізь нечисленні плитки підлоги, що залишилися, ростуть дерева. Кришать у потерть дерев'яні ж залишки крокв, розкидані всюди різьблені частини іконостаса - що з землі вийшло, те й повернеться до неї.
Все те, що ми бачимо тут, що нас одночасно і захоплює, і засмучує - просто пам'ятник загальному круговороту життя та смерті у природі. Пам'ятник короткої людської пам'яті та гірке нагадування про загублену спадщину...
Фотографії минулих років від castles.com.ua, ukrainaincognita, travelblog.org.ua, gazeta.ua та wikimapia...
Погляд на останок
Джерела:
castles.com.ua
ukrainaincognita.com
travelblog.org.ua
gazeta.ua
wikimapia.org
Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.
Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини та нашого проєкту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.
Підписуйтесь на сторінки проєкту на:
Patreon
Технічні партнери проєкту:
найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів та багато якого іншого обладнання в Україні
та
хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.
ну як то, так =))
P. S. A cup of hot, strong coffee won't hurt with our project! Come on! It's only a dollar!
P R E S S ===>>>
and support us!
P.S. ПРОЕКТ НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯ ЗБОРОМ КОШТІВ І ПОЖЕРТВ НА РЕМОНТИ, РЕСТАВРАЦІЇ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ОБ'ЄКТІВ АРХІТЕКТУРНОЇ СПАДЩИНИ, ПРО ЯКІ МИ РОЗПОВІДАЛИ ТА РОЗПОВІДАЄМО У СВОЇХ СТАТТЯХ.
Це є прерогативою місцевих органів, громад, громадських об'єднань чи благодійних фондів.