Спадщина. Кривче. Замок. Експедиція 2016 року.
Важливим етапом розвитку села Оплакане (Кривче) було будівництво оборонного замку на верху гори, та поступове заселення прилеглих територій житловими поселеннями.
Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.
Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.
Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html
Перша письмова згадка, яка дійшла до наших часів, стосовно поселення Кривче, стосується оборонного замку. Одразу після в'їзду в село, яке ще називають Нижнє Кривче, можемо побачити величні залишки колись могутньої оборонної твердині, замку XVII століття. Замок розташований на високому узгір'ї обмеженого, з південної сторони, скелястими берегами річки Циганки, а з північної сторони глибоким яром і є частиною укріплень Кам'янець-Подільської фортеці. Історичні джерела вказують, що розпочали будівництво замку у Кривче польські магнати Контські у 1639 році.
Замок був одним з найкращих обороноздатних укріплень того часу на Східному Поділлі - мав розвинуту систему сухих оборонних ровів з трьох сторін замку - західної, південної та східної. З північної сторони крутий схил природного узгір'я на якому розташований замок, утруднював підступи до нього. За планувальною конфігурацією він належить до регулярних, прямокутних замків з наріжними баштами та арсеналом. Замок мав майже квадратну форму з баштами по кутах. З західного боку була влаштована в'їзна брама. В стінах башт знаходилися бійниці, на двох нижніх ярусах з лучковими перемичками, на третьому - ключоподібні бійниці. Закладені отвори бійниць у підвальному ярусі башт дають підстави стверджувати, що первісно рівень поверхні ґрунту був нижчий і башти були чотириярусними. Залишки мурів свідчать про існування прибудованого до західної стіни з боку замкового подвір'я палацу та в'їзної башти зі східного боку.
Вежі та оборонні мури замку муровані з бутового каменю-вапняку, що поширений в даному регіоні, і потиньковані вапняно-пісковим тиньком.
Навіть ті рештки замкових укріплень, що дійшли до нашого часу, дають достатнє уявлення про масштабність будівництва, яке тривало не один рік. Вдало вибране місце робило його неприступним. Він належав до важливих подільських замків. Доля новозбудованого замку була типовою для подільських фортець. Замок у Кривче теж став розмінною монетою у міжнародних військово-політичних баталіях. Зважаючи на непересічне стратегічне й оборонне значення замку у Кривче, він завжди був під пильною увагою можновладців.
Замок багато разів займали татари та турки. Так, щойно збудована фортеця сповна відчула на своїх мурах усі особливості військових маніпуляцій. Під час Визвольної Війни українського народу, в липні 1648 року, козацькі загони Богдана Хмельницького зайняли замок, вигнавши з нього польський гарнізон. Правда, поляки через деякий час все-таки зуміли повернути замок під свою юрисдикцію. Але недовго польська шляхта володарювала в Кривченському замку. Замок відіграв важливе стратегічне значення в воєнних діях Польщі проти Туреччини. В другій половині XVII століття Кривче зазнало значних руйнувань пов'язаних з боротьбою Польщі проти Туреччини.
Вже в 1672 році після підписання Бучацької угоди між Польщею та Туреччиною замок у Кривче разом із більшою частиною Поділля перейшов у володіння турецького султана. Повертаючись додому із Бучача, турецький султан Магомет IV захопив замок у Кривче й деякий час перебував там зі своїм військом. До 1675 року замок контролювався турецьким гарнізоном. В 1675 році король Ян III Собеський наказав взяти в облогу цю твердиню. Під час облоги оборонні споруди зазнали значних пошкоджень. В тому ж році в зруйнованій фортеці засів польський зрадник Кричинський з загоном липків (татар). Замок був пошкоджений, але попри постійні руйнування, якими на його могутніх стінах закарбовувалися усі перемоги та поразки, через його важливе військово-стратегічне значення, цю твердиню швидко відбудовували.
Пізніше в 1687 році вже татарські загони взяли в облогу поляків, що знайшли захист за мурами замку. У 1687 році замок знову взяли татари. Взагалі, його досить часто брали чи то штурмом, чи то облогою. Село декілька раз було спалене. Багато місцевих жителів потрапило у турецьку неволю. Згадкою про ті часи залишається назва «кута» - Оплакана. За легендою, це був хутір розташований на невеликій відстані від села. Турки спалили його і винищили жителів.
У XVIII столітті на Поділлі стає спокійніше, відпала загроза нападу татар і турків, через це замок у Кривче втрачає своє оборонне призначення, його почали відбудовувати та він поступово перебудовується із фортеці на панський маєток, село також почало відбудовуватись і розширюватись. Тепер жителі почали селитися і на горі біля замку. Після поділу Польщі, у 1772 році Кривче разом з іншими територіями Борщівщини потрапляє під владу Австрійської імперії. І хоч Австрія була на той час відсталою країною Європи, Борщівщина, як і всі західноукраїнські землі в економічному плані ще більше відставала від розвитку корінних австрійських земель. Спочатку Кривче входило до Заліщицького округу, пізніше - до Чортківського. Повновладним господарем села весь час залишався польський поміщик Голійовський, який до середини XIX століття був власником Кривченського замку у якому він і проживав. Очевидно, що в цей період замкові оборонні мури були понижені, сухі оборонні рови - засипані.
Після скасування панщини в Австро-Угорщині в 1848 році панські маєтності надаються в оренду та у відкуп євреям. Масової руйнації замок зазнав у другій половині XIX століття, коли він перейшов у руки єврея Л. Зейдмана. Бувши байдужим до всіляких історичних сентиментів, свято дотримуючись лише вигоди, підприємливий ділок за короткий час розібрав на каміння дві замкові башти й північні, східні та західні мури оборонної фортеці. З «історичного» каміння Зейдман побудував винокурню, решту продав селянам. Й зараз у селі збереглися споруди побудовані з того каменю. Дійсно, що було Зейдману до чужої йому історії, для нього важили лише власні надприбутки. Тільки завдячуючи втручанню спілки охорони та консервації пам'яток архітектури руйнація замку була зупинена.
В 70-их роках XIX століття власником був Соломон Боцман. У 1892 році польський історик А. Чоловський ще бачив фундамент розібраних стін і веж.
На початку XX століття замком володів Лазар Мельцер, який віддав в дарунок землі, на яких розташований вхід до печери й залишки замку Подільському туристично-краєзнавчому товариству, завдяки чому, у 20-х роках XX століття цим товариством була зроблена друга спроба реставрації замку. З первісних замкових споруд збереглися західна і східна оборонні вежі та фрагмент оборонного муру, а також фрагмент в'їзний вежі. На той час відновили та накрили одну вежу. В середині вежі обладнали кілька приміщень на зимовий та літній періоди для туристів. З фундаментів зруйнованих стін і веж місцеві жителі повибирали весь камінь на господарські потреби.
360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на назву панорами англійською мовою в лівому верхньому куті та переходимо на сайт 360cities
У 1939 році від колишнього замку ще зберігалися дві вежі та мур між ними, а також в'їзна брама з напівзруйнованою надбрамною вежею. В 1946 році для будівництва дороги почали розбирати як в'їзну браму, так і залишки мурів. В 50-ті роки під час будівництва сільського клубу в безпосередній близькості від замку були розібрані залишки в'їзної вежі. Третя спроба реставрації замку була зроблена в 1990 році. Тоді місцевий колгосп доклав багато зусиль і коштів, щоб врятувати історичну пам'ять про оборонну твердиню, ініціювавши її реставрацію.
Але важливе значення замку і як археологічної пам'ятки. Тому перед початком ремонтних робіт група київських археологів провела архітектурно-археологічні обстеження. Завдяки їхній наполегливій роботі вдалося розчистити майже повністю засипаний землею і сміттям перший ярус двох веж, знайшли залишки оборонного муру. Під час розкопок археологи знайшли: кілька польських та польсько-литовських монет XVII століття, кахлі з XVII століття, кілька козацьких люльок, леміш для плуга та чавунну гарматну бомбу. Майстерністю виготовлення виділяються скляні посудини середньовічного часу. Всі згадані знахідки потрапили до Києво-Печерського заповідника.
У 2008 році замок у Кривче увійшов до складу Національного історико-архітектурного заповідника «Замки Тернопілля».
декілька старих фото:
1914
1925
1929
1930
1937
Фото з книжки Мацюка, ст. 141
1988-89
Погляд на останок
Джерела:
uk.wikipedia.org
polona.pl
http://tarnopolskie.fotopolska.eu/
А. Волков
tolik-fort.livejournal.com
http://www.pslava.info
relicfinder.info
Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.
Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини та нашого проєкту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.
Підписуйтесь на сторінки проєкту на:
Patreon
Twitter
Telegram
Instagram
Технічні партнери проєкту:
найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів та багато якого іншого обладнання в Україні
та
хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.
ну як то, так =))
P. S. A cup of hot, strong coffee won't hurt with our project! Come on! It's only a dollar!
P R E S S ===>>>
and support us!
P.S. ПРОЕКТ НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯ ЗБОРОМ КОШТІВ І ПОЖЕРТВ НА РЕМОНТИ, РЕСТАВРАЦІЇ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ОБ'ЄКТІВ АРХІТЕКТУРНОЇ СПАДЩИНИ, ПРО ЯКІ МИ РОЗПОВІДАЛИ ТА РОЗПОВІДАЄМО У СВОЇХ СТАТТЯХ. Це є прерогативою місцевих органів, громад, громадських об'єднань чи благодійних фондів.
Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.
Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.
Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html
Перша письмова згадка, яка дійшла до наших часів, стосовно поселення Кривче, стосується оборонного замку. Одразу після в'їзду в село, яке ще називають Нижнє Кривче, можемо побачити величні залишки колись могутньої оборонної твердині, замку XVII століття. Замок розташований на високому узгір'ї обмеженого, з південної сторони, скелястими берегами річки Циганки, а з північної сторони глибоким яром і є частиною укріплень Кам'янець-Подільської фортеці. Історичні джерела вказують, що розпочали будівництво замку у Кривче польські магнати Контські у 1639 році.
Замок був одним з найкращих обороноздатних укріплень того часу на Східному Поділлі - мав розвинуту систему сухих оборонних ровів з трьох сторін замку - західної, південної та східної. З північної сторони крутий схил природного узгір'я на якому розташований замок, утруднював підступи до нього. За планувальною конфігурацією він належить до регулярних, прямокутних замків з наріжними баштами та арсеналом. Замок мав майже квадратну форму з баштами по кутах. З західного боку була влаштована в'їзна брама. В стінах башт знаходилися бійниці, на двох нижніх ярусах з лучковими перемичками, на третьому - ключоподібні бійниці. Закладені отвори бійниць у підвальному ярусі башт дають підстави стверджувати, що первісно рівень поверхні ґрунту був нижчий і башти були чотириярусними. Залишки мурів свідчать про існування прибудованого до західної стіни з боку замкового подвір'я палацу та в'їзної башти зі східного боку.
Вежі та оборонні мури замку муровані з бутового каменю-вапняку, що поширений в даному регіоні, і потиньковані вапняно-пісковим тиньком.
Навіть ті рештки замкових укріплень, що дійшли до нашого часу, дають достатнє уявлення про масштабність будівництва, яке тривало не один рік. Вдало вибране місце робило його неприступним. Він належав до важливих подільських замків. Доля новозбудованого замку була типовою для подільських фортець. Замок у Кривче теж став розмінною монетою у міжнародних військово-політичних баталіях. Зважаючи на непересічне стратегічне й оборонне значення замку у Кривче, він завжди був під пильною увагою можновладців.
Замок багато разів займали татари та турки. Так, щойно збудована фортеця сповна відчула на своїх мурах усі особливості військових маніпуляцій. Під час Визвольної Війни українського народу, в липні 1648 року, козацькі загони Богдана Хмельницького зайняли замок, вигнавши з нього польський гарнізон. Правда, поляки через деякий час все-таки зуміли повернути замок під свою юрисдикцію. Але недовго польська шляхта володарювала в Кривченському замку. Замок відіграв важливе стратегічне значення в воєнних діях Польщі проти Туреччини. В другій половині XVII століття Кривче зазнало значних руйнувань пов'язаних з боротьбою Польщі проти Туреччини.
Вже в 1672 році після підписання Бучацької угоди між Польщею та Туреччиною замок у Кривче разом із більшою частиною Поділля перейшов у володіння турецького султана. Повертаючись додому із Бучача, турецький султан Магомет IV захопив замок у Кривче й деякий час перебував там зі своїм військом. До 1675 року замок контролювався турецьким гарнізоном. В 1675 році король Ян III Собеський наказав взяти в облогу цю твердиню. Під час облоги оборонні споруди зазнали значних пошкоджень. В тому ж році в зруйнованій фортеці засів польський зрадник Кричинський з загоном липків (татар). Замок був пошкоджений, але попри постійні руйнування, якими на його могутніх стінах закарбовувалися усі перемоги та поразки, через його важливе військово-стратегічне значення, цю твердиню швидко відбудовували.
Пізніше в 1687 році вже татарські загони взяли в облогу поляків, що знайшли захист за мурами замку. У 1687 році замок знову взяли татари. Взагалі, його досить часто брали чи то штурмом, чи то облогою. Село декілька раз було спалене. Багато місцевих жителів потрапило у турецьку неволю. Згадкою про ті часи залишається назва «кута» - Оплакана. За легендою, це був хутір розташований на невеликій відстані від села. Турки спалили його і винищили жителів.
У XVIII столітті на Поділлі стає спокійніше, відпала загроза нападу татар і турків, через це замок у Кривче втрачає своє оборонне призначення, його почали відбудовувати та він поступово перебудовується із фортеці на панський маєток, село також почало відбудовуватись і розширюватись. Тепер жителі почали селитися і на горі біля замку. Після поділу Польщі, у 1772 році Кривче разом з іншими територіями Борщівщини потрапляє під владу Австрійської імперії. І хоч Австрія була на той час відсталою країною Європи, Борщівщина, як і всі західноукраїнські землі в економічному плані ще більше відставала від розвитку корінних австрійських земель. Спочатку Кривче входило до Заліщицького округу, пізніше - до Чортківського. Повновладним господарем села весь час залишався польський поміщик Голійовський, який до середини XIX століття був власником Кривченського замку у якому він і проживав. Очевидно, що в цей період замкові оборонні мури були понижені, сухі оборонні рови - засипані.
Після скасування панщини в Австро-Угорщині в 1848 році панські маєтності надаються в оренду та у відкуп євреям. Масової руйнації замок зазнав у другій половині XIX століття, коли він перейшов у руки єврея Л. Зейдмана. Бувши байдужим до всіляких історичних сентиментів, свято дотримуючись лише вигоди, підприємливий ділок за короткий час розібрав на каміння дві замкові башти й північні, східні та західні мури оборонної фортеці. З «історичного» каміння Зейдман побудував винокурню, решту продав селянам. Й зараз у селі збереглися споруди побудовані з того каменю. Дійсно, що було Зейдману до чужої йому історії, для нього важили лише власні надприбутки. Тільки завдячуючи втручанню спілки охорони та консервації пам'яток архітектури руйнація замку була зупинена.
В 70-их роках XIX століття власником був Соломон Боцман. У 1892 році польський історик А. Чоловський ще бачив фундамент розібраних стін і веж.
На початку XX століття замком володів Лазар Мельцер, який віддав в дарунок землі, на яких розташований вхід до печери й залишки замку Подільському туристично-краєзнавчому товариству, завдяки чому, у 20-х роках XX століття цим товариством була зроблена друга спроба реставрації замку. З первісних замкових споруд збереглися західна і східна оборонні вежі та фрагмент оборонного муру, а також фрагмент в'їзний вежі. На той час відновили та накрили одну вежу. В середині вежі обладнали кілька приміщень на зимовий та літній періоди для туристів. З фундаментів зруйнованих стін і веж місцеві жителі повибирали весь камінь на господарські потреби.
360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на назву панорами англійською мовою в лівому верхньому куті та переходимо на сайт 360cities
У 1939 році від колишнього замку ще зберігалися дві вежі та мур між ними, а також в'їзна брама з напівзруйнованою надбрамною вежею. В 1946 році для будівництва дороги почали розбирати як в'їзну браму, так і залишки мурів. В 50-ті роки під час будівництва сільського клубу в безпосередній близькості від замку були розібрані залишки в'їзної вежі. Третя спроба реставрації замку була зроблена в 1990 році. Тоді місцевий колгосп доклав багато зусиль і коштів, щоб врятувати історичну пам'ять про оборонну твердиню, ініціювавши її реставрацію.
Але важливе значення замку і як археологічної пам'ятки. Тому перед початком ремонтних робіт група київських археологів провела архітектурно-археологічні обстеження. Завдяки їхній наполегливій роботі вдалося розчистити майже повністю засипаний землею і сміттям перший ярус двох веж, знайшли залишки оборонного муру. Під час розкопок археологи знайшли: кілька польських та польсько-литовських монет XVII століття, кахлі з XVII століття, кілька козацьких люльок, леміш для плуга та чавунну гарматну бомбу. Майстерністю виготовлення виділяються скляні посудини середньовічного часу. Всі згадані знахідки потрапили до Києво-Печерського заповідника.
У 2008 році замок у Кривче увійшов до складу Національного історико-архітектурного заповідника «Замки Тернопілля».
декілька старих фото:
1914
1925
1929
1930
1937
Фото з книжки Мацюка, ст. 141
1988-89
Погляд на останок
Джерела:
uk.wikipedia.org
polona.pl
http://tarnopolskie.fotopolska.eu/
А. Волков
tolik-fort.livejournal.com
http://www.pslava.info
relicfinder.info
Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.
Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини та нашого проєкту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.
Підписуйтесь на сторінки проєкту на:
Patreon
Telegram
Технічні партнери проєкту:
найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів та багато якого іншого обладнання в Україні
та
хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.
ну як то, так =))
P. S. A cup of hot, strong coffee won't hurt with our project! Come on! It's only a dollar!
P R E S S ===>>>
and support us!
P.S. ПРОЕКТ НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯ ЗБОРОМ КОШТІВ І ПОЖЕРТВ НА РЕМОНТИ, РЕСТАВРАЦІЇ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ОБ'ЄКТІВ АРХІТЕКТУРНОЇ СПАДЩИНИ, ПРО ЯКІ МИ РОЗПОВІДАЛИ ТА РОЗПОВІДАЄМО У СВОЇХ СТАТТЯХ. Це є прерогативою місцевих органів, громад, громадських об'єднань чи благодійних фондів.