Спадщина. Андрушівка. Палац Терещенко/Наследие. Андрушевка. Дворец Терещенко.
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/J_JULE/16. ANDRUSHIVKA/IMG_8383_middle.png
Текст і частина фотографій наведених у даній статті використані з люб'язного дозволу Сергія Котелко, з його розповіді, після відвідин 10 травня 2008 року Андрушівки. Текст з того часу не втратив актуальності. Мої фотографії липня 2015, як завжди, доповнять розповідь.
----------
Текст и часть фотографий приведенных в данной статье использована с любезного разрешения Сергея Котелко, из его рассказа, после посещений 10 мая 2008 года Андрушевки. Текст с того времени не потерял актуальности. Мои фотографии июля 2015 года, как всегда, дополнят повествование.
Андрушівка відома з 1683 року і називалася тоді Андрушівка, на польський манер. Ця Андрушівка більш відома ніж сусідня, розташована у Вінницькій області. Напевно в зв'язку з тим, що належала вона власникам набагато більш відомим і багатим. До того ж залишили і певне світло в російській історії. Йдеться про сім'ю найбагатших цукровозаводчиків Терещенко, яким тільки в Житомирській області належало три палацу і безліч цукрових заводів. У XVIII - початку ХХ століть Андрушівкою володів польський рід Бержінскіх (Bierzyńskich). Втім місцевість ця була пустельна, нічого особливого тут не було, і серед володінь Бержинских Андрушівка ледь згадується один раз.*
----------
Андрушевка известна с 1683 года и называлась тогда Андрусовка, на польский манер. Эта Андрушевка более известна чем соседняя, расположенная в Винницкой области. Наверно в связи с тем, что принадлежала она владельцам гораздо более известным и богатым. К тому же оставившим и определенный свет в русской истории. Речь идет о семье богатейших сахорозаводчиков Терещенко, которым только в Житомирской области принадлежало три дворца и множество сахарных заводов. В XVIII - начале ХХ веков Андрушевкой владел польский род Бержинских (Bierzyńskich). Впрочем местность эта была пустынная, ничего особого тут не было, и среди владений Бержинских Андрушевка едва упоминается один раз.*
*Афтанази, Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczpospolitej Том 10. Województwo bracławskie, стр 13
У XVIII столітті відомий Феліціан Бержинский (Felicjan Paweł Bierzyński h. Ślepowron (Korwin)), староста Шавулицкий і хорунжий Овруцький, а з 1766 - підкаморій Житомирський, член Великого Сейму, підкаморій Київський (1790), кавалер орденів Св. Станіслава (1784-89) і Білого Орла (1791) і Він в 1727 році від свого двоюрідного діда отримав в спадок частину Бежина. Він був одружений двічі, першою дружиною була Франциска Горайська (Francizką Gorajską), а після її смерті він одружився на Терезі Павшанке (Teresą Pawsza), вдові Станіслова Немиручі (Stanisław Niemirycz h. Klamry), мечника Житомирського. Від першої дружини він мав сина Онуфрія, а від другої - Йозефа. Після смерті чоловіка Тереза відмовилася від своїх прав на Андрушівку та два інших маєтки на користь обох синів Феліціяна, Андрушівка дісталася молодшому, Йозефу Бержинському (Józef Kajetan Wiktor Bierzyński h. Ślepowron (Korwin)) (р.1746), підкаморію Київському, кавалеру орденів Св . Станіслава і Білого Орла. Його дружиною була Марія (Маріанна) Залеська (Marią (Marianną) Zaleską h. Prawdzic), донька Миколи Залеського (Mikolaj Zaleski) підкаморія махновецького, і Рози Пеньківської (Róża Pieńkowski). Хто успадкував Андрушівку по смерті Йозефа Бержинського, що послідувала в першій чверті XIX століття, достеменно не відомо. Найімовірніше це був його син Святослав (р. 1796) - мальтійський кавалер (1817). Він перейшов на російську слкжбу, ставши Святославом Йосиповичем Бержинським, і зробив хорошу придворну кар'єру, ставши статським радником і камергера Височашего Двору в Петербурзі. У Петербурзі ж він в 1826 році одружився на Катерині Андріївні Долгорукій(21.09.1798 - 21.04.1857), доньці князя Андрія Миколайовича Долгорукого, статського радника Єлизавети Миколаївни Салтикової. У Святослава Йосиповича було двоє синів, як пишуть польські джерела "повністю русифікованих". Старший, Йосип Святославович Бержинський, був одружений на Фурманової, молодшого звали Димитрієм, в 1857 році закінчив Миколаївське кавалерійське училище і випущеного з унтер-офіцерів корнетом в Кавалергардський полк. Крім синів були ще три доньки - Марія, Катерина і Єлизавета. Відомо, що старша, Марія Святославівна вийшла заміж за австрійсько-підданого Едварда Лебзельтерн-Колленбаха (Edward Lebzeltern-Collenbach).
----------
В XVIII веке известен Фелициан Бержинский (Felicjan Paweł Bierzyński h. Ślepowron (Korwin)), староста Шавулицкий и хорунжий Овруцкий, а с 1766 - подкаморий Житомирский, член Великого Сейма, подкаморий Киевский (1790), кавалер орденов Св. Станислава (1784-89) и Белого Орла (1791) и Он в 1727 году от своего двоюродного деда получил в наследство часть Бежина. Он был женат дважды, первой супругой была Франциска Горайская (Francizką Gorajską), а после ее смерти он женился на Терезе Павшанке (Teresą Pawsza), вдове Станислова Немиручи (Stanisław Niemirycz h. Klamry), мечника Житомирского. От первой жены он имел сына Онуфрия, а от второй - Йозефа. После смерти мужа Тереза отказалась от своих прав на Андрушевку и два других имения в пользу обоих сыновей Фелициана, Андрушевка досталась младшему, Йозефу Бержинскому (Józef Kajetan Wiktor Bierzyński h. Ślepowron (Korwin)) (р.1746), подкаморию Киевскому, кавалеру орденов Св. Станислава и Белого Орла. Его супругой была Мария (Марианна) Залеская (Marią (Marianną) Zaleską h. Prawdzic), дочь Николая Залеского (Mikolaj Zaleski) подкамория махновецкого, и Розы Пеньковской (Róża Pieńkowski). Кто унаследовал Андрушевку по смерти Йозефа Бержинского, последовавшей в первой четверти XIX века, доподлинно не известно. Вероятнее всего это был его сын Святослав (р. 1796) - мальтийский кавалер (1817). Он перешел на русскую слкжбу, став Святославом Осиповичем Бержинским (Бержинским), и сделал хорошую придворную карьеру, став статским советником и камергером Высочашего Двора в Петербурге. В Петербурге же он в 1826 году женился на Екатерине Андреевне Долгоруковой (21.09.1798 - 21.04.1857), дочери князя Андрея Николаевича Долгорукова, статского советника и Елизаветы Николаевны Салтыковой. У Святослава Осиповича было двое сыновей, как пишут польские источники "полностью русифицированных". Старший, Иосиф Святославович Бержинский, был женат на Фурмановой, младшего звали Димитрием, в 1857 году окончившего Николаевское кавалерийское училище и выпущенного из унтер-офицеров корнетом в Кавалергардский полк. Кроме сыновей были еще три дочери - Мария, Екатерина и Елизавета. Известно, что старшая, Мария Святославовна вышла замуж за австрийско-подданного Эдварда Лебзельтерн-Колленбаха (Edward Lebzeltern-Collenbach).
Герб Слєповрон, до якого належали Бержинські/Герб Слеповрон, к которому принадлежали Бержинские
Ймовірно саме Святослав Йосипович Бержинський, отримавши велике придане за княжною Довгорукою, звів у другій половині XIX століття палац в Андрушівці.
Потім, в 1848 (за іншими Сведін - 1869 **) році, Андрушівка у кого з дітей Святослава Йосиповича Бержинского викуповує Артемій Терещенко - син глухівського козака Якова Терещенко, (Yakov Tereschenko) засновник роду промисловців і купців, пізніше отримали і дворянський титул з власним гербом.
----------
Предположительно именно Святослав Осипович Бержинский, получив большое приданное за княжной Долгорукой, возвел во второй половине XIX века дворец в Андрушевке.
Затем, в 1848 (по другим свединьям - 1869**) году, Андрушевку у кого то из детей Святослава Осиповича Бержинского выкупает Артемий Терещенко - сын глуховского казака Якова Терещенко, (Yakov Tereschenko) основатель рода промышленников и купцов, позже получивших и дворянский титул с собственным гербом.
**www.andrushivka.org.ua
Андрушівка на карті XIX століття/Андрушевка на карте XIX века.
Праворуч видно господарський корпус палацу, що переходить в колись одноповерхову будівлю Оранжереї, за допомогою якої з'єднувався палац і господарський корпус. У 1975 році над оранжереєю був надбудований другий поверх.
----------
Справа виден хозяйственный корпус дворца, переходящий в некогда одноэтажное здание Оранжереи, посредством которой соединялся дворец и хозяйственный корпус. В 1975 году над оранжереей надстроили второй этаж.
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/J_JULE/16. ANDRUSHIVKA/IMG_8387_middle.png
тут він ліворуч/тут он слева
Господарський корпус палацу/Хозяйственный корпус дворца
Артемій Якович Терещенко/Артемий Яковлевич Терещенко
Артемій Якович Терещенко (Artemiy Yakovlevich Tereschenko) - купець з колишньої козацької столиці Глухова. був першим підприємцем в династії Терещенків.Свою комерційну діяльність він почав в Глухові з дрібної торгівлі, працюючи прикажчиком в магазині глухівського купця. Завдяки значним можливостям, старанності і ощадливості він незабаром відкрив свою справу. Спочатку він торгує возами, а пізніше відкриває невеликий магазинчик.
Його справа розвивалася так успішно, що в народі ще змолоду до нього приклеїлося прізвисько "карбованець".
Під час російсько-турецької війни 1853-1856 років нажив значний капітал на поставках продовольства і корабельного лісу для армії. А після скасування кріпасного права, скупивши землі у дворян, став власником 150 тисяч десятин. Будував цукроварні, а крім них - школи, лікарні, притулки. Потомствений почесний громадянин с1862. У 1870 році Найвищим указом отримав за благодійну діяльність спадкове дворянство, пізніше роду присвоїли герб. Спадкоємцем Артемія Терещенка став його син Микола Артемович Терещенко (Nikolai Artem'yevich Tereschenko).
----------
Артемий Яковлевич Терещенко (Artemiy Yakovlevich Nereschenko) - купец из бывшей казачьей столицы Глухова. был первым предпринимателем в династии Терещенко.Свою коммерческую деятельность он начал в Глухове с мелкой торговли, работая приказчиком в магазине глуховского купца. Благодаря значительным способностям, старательности и расчетливости он вскоре открыл свое дело. Сначала он торгует возами, а позже открывает небольшой магазинчик.
Его дело развивалось так успешно, что в народе еще смолоду к нему приклеилось прозвище "карбованець".
Во время русско-турецкой войны 1853-1856 годов нажил значительный капитал на поставках продовольствия и корабельного леса для армии. А после отмены крепостного права, скупив земли у дворян, стал владельцем 150 тысяч десятин. Строил сахароварни, а кроме них - школы, больницы, приюты. Потомственный почетный гражданин с1862. В 1870 году Высочайшим указом получил за благотворительную деятельность потомственное дворянство, позже роду был присвоен герб. Наследником Артемия Терещенко стал его сын Николай Артемьевич Терещенко (Nikolai Artem'yevich Tereschenko) .
Герб дворян Терещенків. Наданий Імператором Олександром II 16.03.1872/Герб дворян Терещенко.Пожалованн Императором Александром II 16.03.1872
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/J_JULE/16. ANDRUSHIVKA/IMG_8394_8395_middle.png
Палац Терещенків в Андрушівці/Дворец Терещенко в Андрушевке.
1859 році Андрушівка отримує статус містечка. Нові господарі живуть в старому палаці Бержинских, трохи переробивши його під свої смаки. При цьому вони розширили парк, привели до ладу ставок, побудували цукровий завод - саме в численних цукрових заводах і полягало багацтво Терещенків.
----------
В 1859 году Андрушевка получает статус местечка. Новые хозяева живут в старом дворце Бержинских, немного переделав его под свои вкусы. При этом они расширили парк, привели в порядок пруд, построили сахарный завод - именно в многочисленных сахарных заводах и заключалось богатство Терещенок.
Микола Артемович Терещенко. Таємний радник, почесний громадянин міст Києва і Глухова/Николай Артемьевич Терещенко. Тайный советник, почетный гражданин городов Киева и Глухова
Андрушівський ... (цукровий завод) ... належить землевласнику Миколі Артемовичу Терещенко ...
У 15 верстах, при м. Андрушівці і сусідніх селищах, розташован Андрушівський маєток одного з найбагатших землевласників Південно-Западнаго краю Н. А. Терещенко, якого в Київській та сусідніх з нею губерніях належить всього до 50.000 десятин. Андрушівський маєток містить в собі 16 тис. Десят. землі, з яких під оранку знаходиться 11 тис. дес., під лісом до 4 тис. дес. і під сіножатями 1 тис. дес. У лісах переважає дуб і площа Дубового лісу займає 2 тис. Дес. Андрушівський маєток належить до числа найбільш впорядкованих маєтків Південно-Западнаго краю; для обробки грунту застосовуються вдосконалені машини і знаряддя, і між іншим, працює п'ять локомобілів і п'ять парових молотарок. Справа ведеться тут на найширших засадах: щорічно продається хліба більш ніж на 500.000 рублів, буряківка культивується для потреб особистого цукрового заводу; для добрива застосовуються всі рекомендовані наукою речовини, як-то: гній, дефекаціонний бруд, суперфосфат, селітра, кров,
гіпс та ін. Загальний підсумок витрат по експлуатації маєтку простягається до 124.000 руб. на рік*.
----------
Андрушевский … (сахарный завод) … принадлежит землевладельцу Н(иколаю) А(ртемьевичу) Терещенко …
В 15 верстах, при м. Андрушевке и соседних селениях, расположено Андрушевское имение одного из богатейших землевладельцев Юго-Западнаго края Н. А. Терещенко, которому в Киевской и соседних с нею губерниях принадлежит всего до 50.000 десятин. Андрушевское имение заключает в себе 16 тыс. десят. земли, из которых под пахотью находится 11 тыс. дес., под лесом до 4 тыс. дес. и под сенокосами 1 тыс. дес. В лесах преобладает дуб и площадь дубоваго леса занимает 2 тыс. дес. Андрушевское имение принадлежит к числу наиболее благоустроенных имений Юго-Западнаго края; для обработки почвы применяются усовершенствованныя машины и орудия, и между прочим, работает пять локомобилей и пять паровых молотилок. Дело ведется здесь на самых широких началах: ежегодно продается хлеба более чем на 500.000 рублей, свекловица культивируется для надобностей собственнаго сахарнаго завода; для удобрения применяются все рекомендуемыя наукою вещества, как-то: навоз, дефекационная грязь, суперфосфат, селитра, кровь,
гипс и пр. Общий итог затрать по эксплоатации имения простирается до 124.000 руб. в год*.
* Андріїв П. Ілюстрований путівник по Південно-Західній залізниці/Андреев П. Иллюстрированный путеводитель по Юго-Западной железной дороге
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/J_JULE/16. ANDRUSHIVKA/IMG_8392_middle.png
Палац, який ми з вами бачимо на фотках, мабуть набуває свого остаточного вигляду при внука Миколи Артемовича - Михайла Івановича Терещенка (Mikhail Ivanovich Tereschenko), особистості вельми цікавою і неоднозначною.
Його батько, Іван Миколайович (Ivan Nikolayevich Tereschenko), почав в 1883 модернізацію місцевого цукрового заводу, продовжену вже його сином Михайлом і закінчену в 1914. Завод працює до цих пір. Щорічно в маєтку вирощувалося 250 тисяч пудів озимої пшениці, вартістю 187 тисяч рублів. Пуд пшениці обходився 78 коп. Цукрових буряків отримували 24 мільйони пудів. Тяглову силу становили 1253 вола і 554 коня загальною вартістю близько 132 590 рублів.
При маєтку діяла лікарня на 22 ліжка. Обслуговували її два фельдшера. Ліки відпускалися безкоштовно.
Для навчання дітей робітників містилася двокласна школа.
Всім сільським школам, які входять до складу маєтку, щорічно виділялася дотація в сумі трьох тисяч рублів кожному. Виховання дітей службовців здійснювалося за рахунок відсотків з капіталу, пожертвованому спеціально для цих цілей Терещенко і складав 50 тисяч рублів. Велика увага приділялася лісу, де загалом росли дуби. Вік їх в середньому був до 80 років. Оборот рубки не перевищував 100 років, широко практикувалися лісові розсадники. Прибуток від лісів була не менше 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. *
----------
Дворец, который мы с вами видим на фотках, видимо приобрел свой окончательный вид при внуке Николая Артемьевича - Михаиле Ивановиче Терещенко (Mikhail Ivanovich Tereschenko), личности весьма интересной и неоднозначной.
Его отец, Иван Николаевич (Ivan Nikolayevich Tereschenko), начал в 1883 модернизацию местного сахарного завода, продолженную уже его сыном Михаилом и законченную в 1914. Завод работает до сих пор. Ежегодно в имении выращивалось 250 тысяч пудов озимой пшеницы, стоимостью 187 тысяч рублей. Пуд пшеницы обходился 78 коп. Сахарной свеклы получали 24 миллиона пудов. Тягловую силу составляли 1253 вола и 554 лошади общей стоимостью около 132 590 рублей.
При имении действовала больница на 22 койки. Обслуживали ее два фельдшера. Лекарства отпускались бесплатно.
Для обучения детей рабочих содержалась двухклассная школа.
Всем сельским школам, входящим в состав имения, ежегодно выделялась дотация в сумме трех тысяч рублей каждой. Воспитание детей служащих осуществлялось за счет процентов с капитала, пожертвованного специально для этих целей Терещенко и составлявшего 50 тысяч рублей. Большое внимание уделялось лесу, где в основном росли дубы. Возраст их в среднем был до 80 лет. Оборот рубки не превышал 100 лет, широко практиковались лесные питомники. Прибыль от лесов была не менее 30 тысяч рублей.*
*жж biotin
Микола Артемьевич Терещенко з внуком, Михайлом. Фрагмент фото 1898 года/Николай Артемьевич Терещенко с внуком, Михаилом. Фрагмент фото 1898 года
Михайло Іванович, народився. 5.3.1886 у Києві. У 18 років він вільно володів французькою, німецькою та англійською мовами, знав давньогрецьку та латинь, пізніше додалися португальська, італійська, чеська і південне наріччя словацької мови. Після гімназії навчався в Німеччині і Петербурзі, диплом отримав на юридичному факультеті Московського університету. Він був пристрасним театралом і меломаном, цікавився поезією і живописом, заснував в Петербурзі видавництво "Сірін" і видавав твори О. Блока, В. Брюсова, А. Бєлого, інших поетів-символістів. Жив в Петербурзі. Уже в 1919 році, відзначаючи великі внески Михайла Терещенка у розвиток культури і мистецтва, Олександр Блок зазначає: "Ми з ним свого часу загіпнотизували один одного мистецтвом". І це було дійсно так. У 1913 році була відкрита консерваторія, в будівництві та облаштуванні якої брали активну участь Михайло Іванович Терещенко та Олександр Михайлович Виноградський (Alezandr Mikhailovich Vinogradsky) - юрист за освітою, музикант за покликанням, директор правління Боровського цукрового заводу з основної діяльності. Терещенко вклав в це будівництво більше 50 тис.руб.
Михайло Іванович мав свою контору і у нас, в Одесі, на Троїцькій, 23. Спеціалізувалася вона на експорті спирту і зерна.
У Києві Терещенко з 1912 року був почесним попечителем Першої гімназії, надав матеріальну допомогу Художньо промисловому музею. Завдяки його фінансовій допомозі 3 листопада 1913 року в Києві була відкрита консерваторія. З самого початку Першої Світової війни Михайло Терещенко співпрацював з Червоним Хрестом, на власні кошти відкрив у Києві госпіталь на 300 ліжок, очолив Київський військово-промисловий комітет. А далі починається саме неоднозначне в історії Михайла Терещенка. Справа в тому, що якщо дійсно був масонська змова - палацовий переворот, в простомові іменований лютневою революцією, то цим ми зобов'язані в тому числі і Михайлу Івановичу. Він був одним з основних батьків -засновників лютневого марення * У березні 1917 він був призначений міністром фінансів, а в травні - ще і міністром закордонних справ Тимчасового уряду Росії. Упевнений що він потім не раз пошкодував про власну участь в цій справі. Наврядчи він насправді прагнув до того, у що в підсумку вилилася ця революція. Коли до влади прийшли більшовики, Михайло Терещенко був арештований і поміщений в Петропавлівській фортеці. Дружина і мати (Єлизавета Михайлівна Саранчева (Elizaveta Mikhailovna Sarancheva) (? -1921), Дочка генерал-лейтенанта Михайла Андрійовича Саранчева (Mikhail Andreyevich Saranchev) викупили його за 1 тисячу золотих рублів, давши обіцянку всією сім'єю залишити Росію, що вони і зробили.
----------
Михаил Иванович, род. 5.3.1886 в Киеве. В 18 лет он свободно владел французским, немецким и английским языками, знал древнегреческий и латынь, позже добавились португальский, итальянский, чешский и южное наречие словацкого языка. После гимназии учился в Германии и Петербурге, диплом получил на юридическом факультете Московского университета. Он был страстным театралом и меломаном, интересовался поэзией и живописью, основал в Петербурге издательство "Сирин" и издавал произведения А.Блока, В.Брюсова, А.Белого, других поэтов-символистов. Жил в Петербурге. Уже в 1919 году, отмечая большие вложения Михаила Терещенко в развитие культуры и искусства, Александр Блок отмечает: "Мы с ним в свое время загипнотизировали друг друга искусством". И это было действительно так. В 1913 году была открыта консерватория, в строительстве и обустройстве которой принимали активное участие Михаил Иванович Терещенко и Александр Михайлович Виноградский (Alezandr Mikhailovich Vinogradsky) - юрист по образованием, музыкант по призванию, директор правления Боровского сахарного завода по основной деятельности. Терещенко вложил в это строительство более 50 тыс.руб.
Михаил Иванович имел свою контору и у нас, в Одессе, на Троицкой, 23. Специализировалась она на экспорте спирта и зерна.
В Киеве Терещенко с 1912 года был почетным попечителем Первой гимназии, оказал материальную помощь Художественно промышленному музею .Благодаря его финансовой помощи 3 ноября 1913 г. в Киеве была открыта консерватория. С самого начала Первой Мировой войны Михаил Терещенко сотрудничал с Красным Крестом, на собственные средства открыл в Киеве госпиталь на 300 коек, возглавил Киевский военно-промышленный комитет. А дальше начинается самое неоднозначное в истории Михаила Терещенко. Дело в том, что если действительно был массонский заговор - дворцовый переворот, в просторечьи именуемый февральской революцией, то этим мы обязаны в том числе и Михаилу Ивановичу. Он был одним из основных отцов -основателей февральского бреда* В марте 1917 г. он был назначен министром финансов, а в мае - еще и министром иностранных дел Временного правительства России. Уверен что он потом не раз пожалел о собственном участие в этом деле. Врядли он в действительности стремился к тому, во что в итоге вылилась эта революция. Когда к власти пришли большевики, Михаил Терещенко был арестован и заключен в Петропавловской крепости. Жена и мать (Елизавета Михайловна Саранчева (Elizaveta Mikhailovna Sarancheva) (?-1921), дочь генерал-лейтенанта Михаила Андреевича Саранчева (Mikhail Andreyevich Saranchev) выкупили его за 1 тысячу золотых рублей, дав обещание всей семьей покинуть Россию, что они и сделали.
*Особиста точка зору С. Котелко/Личная точка зрения С. Котелко.
Михайло Іванович Терещенко з дружиною, Ганною Марією Маргаретою Ное/Михаил Иванович Терещенко с супругой, Анной Марией Маргаритой Ноэ
Михайло Іванович Терещенко був видатним російським олігархом, цукрозаводчиком, за визначенням барона Ротшильда (Rotschild) - "фінансовим генієм". Ще до революції капітал Михайла Терещенка становив 70 мільйонів рублів, що за нинішніми мірками - мільярди доларів. Звільнившись з Петропавлівки, Михайло Терещенко з сім'єю їде до Фінляндії, потім в Норвегію. Там у них народилася друга дочка, а пізніше син. Потім сім'я перебирається до Франції. Але в Парижі Михайло Іванович залишився, що називається, без гроша в кишені. Західноєвропейські кредитори Тимчасового уряду вимагали у екс-міністра повернення боргів, і він, намагаючись хоча б частково розрахуватися за звруйновану державу, був змушений продати свій паризький будинок. Правда, через деякий час за допомогою мільярдера барона Ротшильда зумів налагодити прибутковий бізнес у Франції і на Мадагаскарі. У січні 1927 (1923? *) Він розлучився зі своєю першою дружиною, Ганною (Жанною?) Марією Маргаритою Ное (Anna Maria Marguerite Noës) (р. 21.8.1886 - лютий 1968 за ін. даними - 1956). Пізніше він одружився на норвежці Еббе Хорст (Ebba Horst) (1896-1969).
----------
Михаил Иванович Терещенко был видным российским олигархом, сахарозаводчиком, по определению барона Ротшильда (Rotschild) - "финансовым гением". Еще до революции капитал Михаила Терещенко составлял 70 миллионов рублей, что по нынешним меркам - миллиарды долларов. Освободившись из петропавловки, Михаил Терещенко с семьей уезжает в Финляндию, потом в Норвегию. Там у них родилась вторая дочь, а позже сын. Затем семья перебирается во Францию. Но в Париже Михаил Иванович оказался, что называется, без гроша в кармане. Западноевропейские кредиторы Временного правительства требовали у экс-министра возврата долгов, и он, пытаясь хотя бы частично рассчитаться за рухнувшее государство, был вынужден продать свой парижский дом. Правда, через некоторое время с помощью миллиардера барона Ротшильда сумел наладить прибыльный бизнес во Франции и на Мадагаскаре. В январе 1927 (1923?*) он развелся со своей первой женой, Анной (Жанной?) Марией Маргаритой Ноэ (Anna Maria Marguerite Noës) (р. 21.8.1886 - февраль 1968о др. данным - 1956). Позже он женился на норвежке Эббе Хорст (Ebba Horst) (1896-1969).
* www.andrushivka.org.ua
Головний акцент цього фасаду - безумовно вежа/Главный акцент этого фасада - безусловно башня
увійдемо в середину/зайдем вовнуть
https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/J_JULE/16. ANDRUSHIVKA/IMG_8397_small.png
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/J_JULE/16. ANDRUSHIVKA/IMG_8397_middle.png
кахель на ганку/кафель на крыльце
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/J_JULE/16. ANDRUSHIVKA/IMG_8398_middle.png
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/J_JULE/16. ANDRUSHIVKA/IMG_8396_middle.png
Парадний вхід до палацу. Двері збереглися/Парадный вход во дворец. Дверь сохранилась.
інтер'єри Терещенківського палацу, зроблени колегами з сайту Украінаінкогніта/интерьеры терещенковского дворца , сделаны коллегами с сайта Украинаинкогнита.
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/J_JULE/16. ANDRUSHIVKA/IMG_8403_middle.png
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/J_JULE/16. ANDRUSHIVKA/IMG_8404_8409_middle.png
старий панський стіл/старый барский стол
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/J_JULE/16. ANDRUSHIVKA/IMG_8414_middle.png
колись він був таким/когда-то он был таким (фото Наталии Пудайло)
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/J_JULE/16. ANDRUSHIVKA/IMG_8415_middle.png
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/J_JULE/16. ANDRUSHIVKA/IMG_8416_middle.png
йдемо далі на дах та у вежу/идем дальше на крышу и в башню
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/J_JULE/16. ANDRUSHIVKA/IMG_8426_8433_middle.png
сходи прислуги/лестница прислуги
на стіні щось шедевральне, помітив його тільки на знімку .../на стене нечто шедевральное, заметил его только на снимке...
на полу и тут кахель/ на полу и тут кафель
Лелека на даху. А внизу можна подивитися і послухати любовні трелі цього лелеки перед своєю подругою/Аист на крыше . А внизу можно посмотреть и послушать любовные трели этого аиста перед своей подругой.
Click to view
Панорамне фото Андрушівського палацу/Панорамное фото андрушевского дворца.
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/J_JULE/16. ANDRUSHIVKA/IMG_8441_8445_middle.png
Андрушівка взимку/Андрушевка зимой(фото с сайта nicks.io.com.ua и мандрия)
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/J_JULE/16. ANDRUSHIVKA/IMG_8390_8391_middle.png
Бічний фасад палацу/Боковой фасад дворца.
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/J_JULE/16. ANDRUSHIVKA/IMG_8387_8388_middle.png
Фасад палацу, що виходить на парк і водограй/Фасад дворца, выходящий на парк и фонтан
переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/J_JULE/16. ANDRUSHIVKA/IMG_8384_8386_middle.png
Залишки колишнього водограю - тепер тут шкільне спортивне поле/Остатки бывшего фонтана - теперь тут школьное спортивное поле.
Андрушівка, фотографія зроблена незабаром після 1945 року/Андрушевка, фотография сделана вскоре после 1945 года.
На даху збереглися грати/На крыше сохранилась решетка .
Михайло Іванович Терещенко/Михаил Иванович Терещенко
Своєю всебічною освіченістю, привітністю, зовнішнім лоском і внутрішньою красою він підкорював всіх - йому багато що вдавалося. М.І.Терещенко в еміграції примудрявся створювати притулки для своїх знедолених співвітчизників, надавав значну матеріальну допомогу для їх благоустрію, а вони навіть не здогадувалися, хто це робить. Може він намагався спокутувати провину за лютий 1917?
Під час Другої світової війни жив в Англії, потім - в Монако. Помер же Михайло Терещенко в Монте-Карло 1.4.1956.
----------
Своей всесторонней образованностью, приветливостью, внешним лоском и внутренней красотой он покорял всех - ему многое удавалось. М.И.Терещенко в эмиграции умудрялся создавать приюты для своих обездоленных соотечественников, оказывал значительную материальную помощь для их благоустройства, а они даже не догадывались, кто это делает. Может он пытался искупить вину за Февраль 1917?
Во время Второй мировой войны жил в Англии, потом - в Монако. Умер же Михаил Терещенко в Монте-Карло 1.4.1956 .
Біля палацу ставок. Через ставок видно Андріївську церкву/Возле дворца пруд . Через пруд видна андрушевская церковь.
На цій фото видно що ставків два і розділені вони штучною дамбою/На этой фото видно что прудов два и разделены они искусственной дамбой .
Ставок при палаці/Дворцовый пруд.
Андрушівські палацові гуси =)/Андрушевские дворцовые гуси =).
На жаль сам палац з протилежного берега ніхто не бачить - заважає безглуздий будиночок невідомого архітектора.
----------
К сожалению сам дворец с противоположного берега не виден - мешает дурацкий домик неизвестного архитектора.
У парку також влаштований як би півострів, оточений штучним водним каналом. Його занедбані залишки збереглися.
----------
В парке также устроен как бы полуостров, окруженный искусственным водным каналом. Его заброшенные остатки сохранились.
ще парковий фасад/еще парковый фасад
декілька кадрів зі сторони головного фасаду та "Оранжереї"/несколько кадров со стороны главного фасада та "Оранжереи"
фонтан-клумба
Міст-плотина на річці Гуйві, що живить і ставок і канали/Мост-платина на реке Гуйве, питающей и пруд и каналы.
За мостом - сама річка Гуйва, тут досить широка. Вона тече вздовж цукрового заводу Терещенка/За мостом - сама речка Гуйва, здесь довольно широкая. Она течет вдоль сахарного завода Терещенко.
Парк навколо дуже гарний, але занедбаний. Ось така подорож в історію/Парк вокруг очень красив, но заброшен. Вот такое путешествие в историю...
Джерела/источники:
http://sergekot.com/andrushevka-3/
http://ukrainaincognita.com/zhytomyrska-oblast/andrushivskyi-raion/andrushivka/andrushivka
nicks.io.com.ua
ну как то так =))