Наследие. Ровно. Дворец Любомирських.

[m_a_d_m_a_x]

Палац магнатів Любомирських не мав ані міцних мурів, ані високих башт.
Цілком можливо, що вже Острозькі, що отримали Рівне у спадок від внучки Марії Несвизької в 1518 році, перетворили форпост на муровану твердиню. Фортеця, що висилась на острівці над ставом, в XVI столітті була резиденцією авантюристки Беати з Косьцелецьких Острозької, дочки короля Польщі Зигмунда. Та знавцям історії України значно більше скаже ім'я її доньки, легендарної та непокірної Гальшки, про трагічну долю якої писали поеми та опери. В її часи ровенський замок був одним з найміцніших волинських фортець, а пізніше перетворився на багату панську резиденцію.




Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.



Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html


Кінець XVIII століття. Замок Любомирських. Літографія А. Лянге


Любомирські володіли містом ще з початку XVII століття, отримавши Рівне у посаг у вмираючого роду князів Острозьких. Острозькі, які володіли місцевістю з XVI століття, не мусили будувати тут замок: його звела в 1481 році вдова одного з перших документально засвідчених господарів Рівного, князя С. Несвизького, Марія. Первісно замок був дерев'яним. Звичайно ж. Та скоро згорів (вперше, але ой не в останнє!), і Марія в 1508 році зводить нову фортецю. Можливо, вже муровану.

Середина XIX століття. Палата над ставом у Рівному. Малюнок з книги "Стара Волинь і Волинське Полісся", Канада 1986.


XIX ст. Замок Любомирських, Малюнок Наполеона Орди


Навіть в пізніші часи, коли Середньовіччя відступило перед Новітньою історією, замок свої оборонні функції відігравати не збував. Скажімо, коли під час шведської війни Рівне зайняли 10 російських полків, що протрималися тут до жовтня 1707 року - від міста майже й сліду не лишилося, замок вистояв. Хоча його хазяї й вчасно втекли подалі від баталій.

1912 рік, Палац князів Любомирських (Rowno. Palais des Princes Lubomirsky), Листівка


І пожежі траплялися тут раз по разу - замок горів у 1617 та 1619 роках, коли Волинню пронеслись татарські загони.
За деякими даними, між Острозькими та Любомирськими якийсь час замком володіли Валевські та Конєцпольські. Може бути. Принаймні, підпис під гравюрою Орди свідчить про те саме.

1914 рік, Замок кн. Любомирских, Листівка


Саме за Любомирських Рівне з незначного населеного пункту перетворилося на торговий центр. Понад 200 років князі мешкали у місцевому мурованому замку. Рід був шанований, знаний, багатий - скажімо, Станіслав Любомирський в першій половині XVIII століття вважався в Польщі найбагатшим. Мав у власності 31 місто і 738 сіл, 2919641 злотих щорічного прибутку, ще б пак. Чи дивуватися, що пан Станіслав тримав у Рівному не лише пишний двір, а й полк яничарів?
Та багаті теж плачуть: в 1763 році князь програв у виборах корону більш вдалому супротивнику, Станіславу Августу Понятовському.

1925 рік, Палац князів Любомирських, Фото з книги "Ilustrowany przewodnik po Rownem" (1999, 1937)


Наступним мешканцем ровенського замку був київський каштелян Юзеф Любомирський (помер в 1817), який увійшов в історію завдяки дружині Людвіці (з Сосновських). Саме Людвіка була прекрасною дамою, ідеалом Тадеуша Костюшки, і майбутній повстанець та командувач і минулий американський піонер кілька разів гостював в замку в Рівному. Скажімо, в 1792 році.

(?)1925-1927 роки. Пожежа у замку Любомирських. Листівка з колекції антикварного салону "Акваріус" (Рівне)


Америку, щоправда, Костюшко підкоряв ще без світлого образу Людвіки, в 1784 році. Княгиня так і залишилася в Рівному назавжди - вона померла в 1836 році та похована в Рівному.

1930 рік. Руїни палацу князів Любомирських. Листівка


Юзеф Любомирський не шкодував грошей для розкішного життя. Коли в 1801 році великий князь Костянтин зупинявся у Рівному, він був здивований пишним прийманням.

1930 (?) рік. Руїни палацу князів Любомирських. Листівка


Кажуть, в алкоголіків діти або самі п'янички, або абстиненти. Так і син Юзефа, Фридерік (помер в 1843), вів на відміну від батька скромне і непоказне життя, залишивши величезний палац і оселившись в новій скромній резиденції, яку називали "На горці". Її, до речі, теж малював свого часу білорус Наполеон Орда. Десь між 1862 і 1876 роками.

1939 рік. Руїни палацу Любомирських зі сторони р. Устя. Фото з книги "Ilustrowany przewodnik po Rownem" (1999)


Наступним хазяїном ровенських резиденцій був князь Казімєж Любомирський (1813-1871), відомий композитор свого часу.

Початок XX століття. Rowne. Ruiny zamku Ks.Lubomirskich.Листівка


Природно, що замок неодноразово перебудовувався та пристосовувався до плинної моди та потреб князівської родини. Змінам у зовнішності споруди сприяли й стихійні лиха: в 1694 році замок Острозьких-Любомирських згорів, і над залишками мурів виросли невдовзі стіни барокового палацу, зведеного в часи князя Єжи Любомирського, а закінченого вже аж в 1738 році його сином Станіславом. Вчасно прошуміла пожежа - за товстими мурами жити не дуже й зручно...

Початок XX ст. Rowne. Ruiny zamku Ks.Lubomirskich. Листівка


В 1765 році замок знову зазнав змін, на цей раз не таких радикальних, радше косметичних: за планами архітектора Таухера (Toucher) споруду перебудували в стилі рококо. Це ще не все: в кінці XVIII століття будівля знову була змінена архітектором Буріньоном (Bourgignon) в стилі Станіслава Августа. Яка іронія - програти вибори, а потім ще й власний дім перебудовувати до міри переможця...

Початок XX ст. Старовинний замок князів Любомирських. Листівка


В той самий час впорядковується і територія поблизу садиби, розбивається - за допомогою того ж таки Буріньона - парк.

Початок XX століття. Фрагмент будови палацу Любомирських. Фото з колекції РКМ


От що таке мати гроші та не зважати на кошти ремонтів та перебудов. За кілька років замок в Рівному знову змінює свій фасад на більш модний. В часи Наполеона, а саме вони були за вікном, царював ампір. Тож і резиденція Любомирських намагалася відповідати духу імперії - і римської, і наполеонівської. Ззовні його прикрашає колонада, інтер'єри теж мають бути на рівні. Італійські художники Віллані та Кормароні розписують зали маєтку в 1815-1817 роках, тим самим займається і варшавський митець Лукашевич.

Початок XX століття. Палац князів Любомирських. Фото з книги "Ilustrowany przewodnik po Rownem" (1999, 1937)


В ті часи все ще були помітні сліди колишніх оборонних валів довкола споруди, стояла й древня в'їзна брама з двома бастіонами по боках. Мирність колишнім войовничим приміщенням придавав парк, який на початку ХІХ століття англієць Д. Міклер, найвідоміший парковий дизайнер епохи та Польщі (згадати б хоча Маків, Муровані Курилівці чи Невирків) переробив у англійському стилі.

Початок (?) XX століття. Руїни палацу Любомирських. Фото з колекції ГО "Антикваріат давнього міста"


Світла смуга для палацу скінчилася в 1836 році, коли з'явилася вже згадувана резиденція "На горці", а старий палац в 1843 році віддали під школу. Ех, князь Фридерік таки був аскетом...

Початок XX століття. Замок кн. Любомирських. Листівка


Резиденція потроху занепадала, не допомогло навіть те, що в 1880 році Любомирські відібрали палац у міста і знову в ньому поселилися. В часи російської окупації в замку розмістилися урядові установи.

Початок XX століття. Rowne. Ruiny zamku ks. Lubomirskich. Листівка


В часи Першої світової в замку розмістився військовий шпиталь, в 1917 році Тимчасовий уряд віддав будівлю під школу. Знову. Потім були більшовики, а, значить, нічого доброго. В міжвоєнний час в замку розмістилися бурса та гімнастичне товариство "Сокіл". Хоча споруда була напівзруйнована, в ній дивом вціліла театральна зала з рештками фресок Віллані та давня каплиця з ампірним оздобленням.

Початок XX століття. Замок. Листівка


В широковідомому путівнику по Волині Мєчислава Орловича (1929 рік) в розділі, присвяченому Рівному, радиться звернути з центральної вулиці 3 Травня на бічну Замкову, щоб підійти до РУЇН замку. В 1927 році споруда вкотре за часи свого існування горіла. Лишилися лише остови стін. Парк зрубали, стави зміліли, перетворилися на болота і луки, а перед палацом влаштували стадіон "Сокола". Другу світову замок не пережив.

Початок XX століття. Замок. Листівка


макет


Текст написаний засновницею сайту castles.com.ua, на основі путівника М. Орловича.

Джерела:
http://castles.com.ua/rowno.html
http://www.rivne.org/museumfr.php
http://santhesanich.io.ua/album172060_0

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини та нашого проєкту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.
Підписуйтесь на сторінки проєкту на:

Patreon 
Twitter

Технічні партнери проєкту:
найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів та багато якого іншого обладнання в Україні


та



хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.

ну як то, так =))

P. S. A cup of hot, strong coffee won't hurt with our project! Come on! It's only a dollar!
P R E S S ===>>>
and support us!

P.S. ПРОЕКТ НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯ ЗБОРОМ КОШТІВ І ПОЖЕРТВ НА РЕМОНТИ, РЕСТАВРАЦІЇ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ОБ'ЄКТІВ АРХІТЕКТУРНОЇ СПАДЩИНИ, ПРО ЯКІ МИ РОЗПОВІДАЛИ ТА РОЗПОВІДАЄМО У СВОЇХ СТАТТЯХ.

Це є прерогативою місцевих органів, громад, громадських об'єднань чи благодійних фондів.