(Untitled)

Sep 01, 2018 17:22

У шухляді столу я знайшла конверт без адреси, без імені одержувача, без підпису, зате із зображенням Т.Г. Шевченка, де лани і кручі. Жовтий, пошерхлий аркуш паперу всередині, дрібно скраплений моїм школярським почерком.Деякі частини були нерозбірливими, від рясних розводів. Я плакала, коли писала того листа ( Read more... )

Leave a comment

Comments 3

nunzietta September 1 2018, 15:23:54 UTC
Спогади не мають влади над нами.
Просто зіжмакай і кинь в корзину для сміття. Без всіляких "спалити" чи "порвати на дрібні шматки".
Спогад, втративши пафос і не змігши підживитися твоєю енергетикою, просто розвіється вітром.

Reply

lysze_jota September 2 2018, 12:57:54 UTC
Ой. Я не думала, що хтось читатиме. Збились налаштування, поки пропав інет. Дякую, що Ви буваєте поруч. Намагаюся випустити замурованих у стіні скелетів. А вони під шкірою. 😁

Reply

nunzietta September 2 2018, 12:59:49 UTC
Нічого, з часом вони завжди втрачають реальність...
Або просто перестають шкодити.

Reply


Leave a comment

Up