Вінниця - миле маленьке містечко
Тихе життя провінційного міста на початку XX сторіччя завмерло у своїй прекрасній миті на виставці авторських ляльок, присвяченій Дню Вінниці. Це вперше майстрині, що творять дивовижно витончених ляльок, з’їхались з усієї України щоб продемонструвати свої кращі роботи, створені на честь затишного та привітного невеличкого містечка. Тематика виставки „Вінниця - золота провінція”, видатні постаті нашого міста тих часів та сама його чарівна атмосфера надихали майстринь з шести міст України.
Зайшовши до залу Регіонального центру сучасного мистецтва „Арт-Шик” (який, разом з ОО Центр „Культурна стратегія - XXI” є організатором унікальної виставки), потрапляєш у казкову атмосферу. Стіни галереї прикрашені збільшеними фото сторічної давнини з колекції Володимира Козюка, пейзажами Ігора Ященко та жанровими полотнами Олександра Рожкова, які зображують Вінницю та вінничан у дні чудесні.
Цей казковий світ дореволюційного добробуту оживає завдяки персонажам, що в ньому оселились. По центру зали - знатна фігура поважного городового. А ось - залізнична станція, освічена романтичними ліхтариками. Дівчина чекає поїзд. Трохи далі - сімейна сценка: дідусь читає онукам казочки. А ось кімната панянки-кокетки, тут вона чепуриться. А ця пані з царственою поставою - сама Тетяна Дмитрівна Лентовська-Едвардс, ініціатор будівництва та перший розпорядник Вінницького міського театру. Вона привідкриває рукою важку оксамитову завісу, ніби виходячи на сцену. А он там, далі, у альтанці повитій квітами, юна скрипалька награє нечутний вальс. А ось цей пан з шаленими очима спрямованими у небо - дивак-винахідник, він вірить, що за допомогою його крилатого апарату люди літатимуть мов птахи. Його ім’я - Олександр Федорович Можайський (авторка ляльки - вінничанка Олена Роджерс) і він випробовує свій прилад у полі в селищі Вороновиця, що під Вінницею. Пишно вбрана пані неподалік - Софія Потоцька. А он там, у кутку, це просто вінницький волоцюга, поряд дівчина-квіткарка, а ось - юна гімназистка читає вірші, сидячи на лавці у парку.
Чуєте звуки? Це клезмерські музики награють на скрипочках свої нехитрі мелодії. Під ці звуки живе та працює славнозвісна Єрусалимка. А далі, місце де вирує життя - Каліча: гомонить великий базар. І ось у першому ж ряду колоритна Роза Мойсеївна торгує рибою та переказує останні плітки. Повз неї не пройдеш - цікава пані!
У галереї образів також можна знайти письменника Михайла Коцюбинського з його музою Олександрою Аплаксіною. Та навіть Проню Прокопівну та Свирида Петровича Голохвастова - у них, мабуть, саме вояж „на води” до Вінниці. Всі ці герої виконані з любов’ю та фантазією. Кожна з майстринь провела неабияку роботу заради втілення в життя багатогранних образів. І кожна отримала почесну грамоту. Серед інших були номінації: „за цілісність образу”, „за достовірність”, „за бездоганний смак”, „за ліричність композиції”, „за оригінальну задумку”, „за яскравість”, „за детальне опрацювання образу” і таке інше.
Всі ці ляльки робляться майстринями довгі тижні, з паперклею або запеченого пластику. Далі - одяг і деталі. Композиція доводиться до досконалості і продумується до дрібниці. Зліпити, розписати та зібрати лялечку київська майстриня Олена Князєва, за її словами, може за два тижні, а от на аксесуари та оздоблення потім треба витратити ще купу часу. До того ж завжди щось переробляється в процесі, під час роботи лялька може сама диктувати образ. А от у знаної вінницької майстрині Світлани Лиховид (авторки мініатюри „Клезмерські музики”) навпаки - від початкової задумки і до виконання все незмінно. До речі, пані Світлана вважає найдосконалішою на виставці роботу харківської майстрині Вікторії Міненко - „Фіш від Рози”. Ця торговка з вінницького базару такий типовий персонаж і з такою досконалістю виконаний - рибки у кошику мов справжні! - неймовірно.
Триватиме ця унікальна та атмосферна виставка аж до кінця вересня.
Крім того майстрині проводитимуть безкоштовні майстер-класи.
Ще більше фото - тут.
Зайшовши до залу Регіонального центру сучасного мистецтва „Арт-Шик” (який, разом з ОО Центр „Культурна стратегія - XXI” є організатором унікальної виставки), потрапляєш у казкову атмосферу. Стіни галереї прикрашені збільшеними фото сторічної давнини з колекції Володимира Козюка, пейзажами Ігора Ященко та жанровими полотнами Олександра Рожкова, які зображують Вінницю та вінничан у дні чудесні.
Цей казковий світ дореволюційного добробуту оживає завдяки персонажам, що в ньому оселились. По центру зали - знатна фігура поважного городового. А ось - залізнична станція, освічена романтичними ліхтариками. Дівчина чекає поїзд. Трохи далі - сімейна сценка: дідусь читає онукам казочки. А ось кімната панянки-кокетки, тут вона чепуриться. А ця пані з царственою поставою - сама Тетяна Дмитрівна Лентовська-Едвардс, ініціатор будівництва та перший розпорядник Вінницького міського театру. Вона привідкриває рукою важку оксамитову завісу, ніби виходячи на сцену. А он там, далі, у альтанці повитій квітами, юна скрипалька награє нечутний вальс. А ось цей пан з шаленими очима спрямованими у небо - дивак-винахідник, він вірить, що за допомогою його крилатого апарату люди літатимуть мов птахи. Його ім’я - Олександр Федорович Можайський (авторка ляльки - вінничанка Олена Роджерс) і він випробовує свій прилад у полі в селищі Вороновиця, що під Вінницею. Пишно вбрана пані неподалік - Софія Потоцька. А он там, у кутку, це просто вінницький волоцюга, поряд дівчина-квіткарка, а ось - юна гімназистка читає вірші, сидячи на лавці у парку.
Чуєте звуки? Це клезмерські музики награють на скрипочках свої нехитрі мелодії. Під ці звуки живе та працює славнозвісна Єрусалимка. А далі, місце де вирує життя - Каліча: гомонить великий базар. І ось у першому ж ряду колоритна Роза Мойсеївна торгує рибою та переказує останні плітки. Повз неї не пройдеш - цікава пані!
У галереї образів також можна знайти письменника Михайла Коцюбинського з його музою Олександрою Аплаксіною. Та навіть Проню Прокопівну та Свирида Петровича Голохвастова - у них, мабуть, саме вояж „на води” до Вінниці. Всі ці герої виконані з любов’ю та фантазією. Кожна з майстринь провела неабияку роботу заради втілення в життя багатогранних образів. І кожна отримала почесну грамоту. Серед інших були номінації: „за цілісність образу”, „за достовірність”, „за бездоганний смак”, „за ліричність композиції”, „за оригінальну задумку”, „за яскравість”, „за детальне опрацювання образу” і таке інше.
Всі ці ляльки робляться майстринями довгі тижні, з паперклею або запеченого пластику. Далі - одяг і деталі. Композиція доводиться до досконалості і продумується до дрібниці. Зліпити, розписати та зібрати лялечку київська майстриня Олена Князєва, за її словами, може за два тижні, а от на аксесуари та оздоблення потім треба витратити ще купу часу. До того ж завжди щось переробляється в процесі, під час роботи лялька може сама диктувати образ. А от у знаної вінницької майстрині Світлани Лиховид (авторки мініатюри „Клезмерські музики”) навпаки - від початкової задумки і до виконання все незмінно. До речі, пані Світлана вважає найдосконалішою на виставці роботу харківської майстрині Вікторії Міненко - „Фіш від Рози”. Ця торговка з вінницького базару такий типовий персонаж і з такою досконалістю виконаний - рибки у кошику мов справжні! - неймовірно.
Триватиме ця унікальна та атмосферна виставка аж до кінця вересня.
Крім того майстрині проводитимуть безкоштовні майстер-класи.
Ще більше фото - тут.