66години попереднього дня) *частина1 ВйоБург
прокинулися ми о 5:45 в Міассі (2:45 за київським часом) 1 жовтня, я випадково відкрив очі і зрозумів - ми проспали!
таксі, що коштувало 70 рублів (18 грн) і везло нас через все місто на вокзал, звідки йшов наш автобус теж запізнювалось
ми подзвонили диспетчеру і та сказала - та спіть ше, таксі буде ще за 15 хв ))))))))
добре, що ми замовили його з розрахунком на всяк випадок ще пів годинки потуснячити на вокзалі
цей розрахунок і спрацював))
коли ми вийшли з дому, то побачили не машину, а....
васьмьорку!
зібрану з девяток, сімьорок... так шо навіть не впевнений, що це була васьмьорка)
фара була лиш одна і переднього бамперу не була опше)
вона їхала без глушніка і ревла як самольот, водій без комплексів гнав 120 по місту на цьому агрегаті))
ми тримались за руки, сміялись, боялись і втискались в заднє сидіння на поворотах, швидкість він майже не скидав)
в автобусі ми додивлялись сни, я позбирав у челябі речі, виявив, що в мене взагалі пустий наплічник, гиги)
ще трішки я послухав радіо Абсолют,
рекламірую, як будете в чілябінську - 100фм, і ніякої реклами, ніякої попси, практично без навастєй!
я вперше скористався радівом на мобілці)))
ще трішки погуглєли челябінськом, ми попрощались і я поїхав вЙоБург.
на виїзді з Челябінська в Йобург я довго йшов до посту ДаЇ, там вже жоден транспорт не ходить,
але й ніхто не зупиняється, бо фактично ще місто.
раптом став дєдушка на нашому рідному запорожці - ланосі, хигиги.
він їхав якраз до поста, і взяв мене :) виявляється, йти було ще кілометрів 10.
далі вже проблем зі стопом не було, спершу мене взяв чувак, знов таки на васьморочці,
до речі, щодо автомобілів, десь 60% на уралі - це автоваз.
всі їх лошать, матєрять, але при цьому всі на них їздять
десь відсотків 10% - старі японські тачкі - праворукі
і, певно, відсотків 5% - наші Заз Шанс і Шевролє Ланос (шо одно і тожє) :)
чувак питає мене - а ти нє маніяк? а то мама мнє запрєщаєт маніяков вазіть!
чувак довго виправдовувався, що в нього дві машини, і це так, рєзєрвна
він типовий патріот росії, який соромиться їздити на вітчизняному автопромі )))
я був дуже обережний і коли він закінчував пєть сєрєнади вові путіну, тіки уроніл, що не дуже з ним згоден
він довго розповідав мені, що ми братья і сьостри русскіє, розпинався, що кієв - матір городов русскіх
а тоді каже - як там ваш прєзідєнт лукашенко? )))))))))))
він ставив мені послушать тіматі - чувачка, якого він уважає за то, шо той ганяє даішніков!
і тому слухає - апупєть!)))
він їхав тільки до Снєжинська, а це пів шляху (100км)
я вийшов і пішов вперед, бо якраз там, де він звертав, робили дорогу і місця для стопу не було..
але, не зважаючи на це - зупинився камаз прям на вузькій доріжечці, ззаду мчали машини
їм довелось поставати за ним, дядькові це було абсолютно похєр
він їхав вЙоБург і я вже їхав з ним в кабіні
він мчав 110 і я кілька разів вдарився головою об стелю!
він говорив, що тєхніка в їх фірмі ще совєцька, але йому нічо, він прівик
дорога була - бєтонка. а це значить, що підкидало кожну мілісєкунду
я вже не сидів, я тримався на руках, бо дупа боліла так, наче мене цілий день по ній били!))в ці моменти я розумів, що таке - ностальгія за совєцьким союзом )))
він різко вирішив зупинитись і піти купити сігарєт
дядько навіть не вимкнув двигуна, мало того, він лишив ключ в замку))
іноді люди просять, щоб на зупинках навіть вийшов з машини - ну, щоб нічого не потягнув десь, бояться)
а тут такоє...)
Росія - це країна диких контрастів, вдесятеро крутіших, ніж в Україні.
Лєксуси і отакі от розтрощєні камази, куча бицюганів, підлоти, комуністів і в той самий час неймовірно начитані роботяги
он він, ключик))
водій був неговіркий і я дуже хотів спати (це всьо-лишень на 16-17 годині без сну!), але спати в мене не вдавалось
ну це просто нереально, в такій кареті))
але я був в шоці, коли дуже різко водій звернув у поворот - а потім зразу - ОТ, ПІЗДЄЦ! Я ЗАСНУЛ!
він реально звернув вже на об'їздній Єкатиренбургу не в той поворот
і ми поїхали до світлофора, де він з причепом (як він сказав у 20 тонн!) не вписався в поворот,
став так посеред перехрестя у три смуги, де і без нього був затор)))
і почав - впееереед нааазааад))) чуваку на такій машині реально все похєр!
я від нього в захваті!)
на наступному перехресті - водій джипа по сусідству показав мені на колесо
водій встав і вийшов - одне колесо було пробите. він прям отак на світлофорі і вийшов)
йому знов усі сигналили і об'їжджали, але йому знову було абсолютно пофіг)на тому, як ми з ним міняли колесо і закінчувався день 1 жовтня
в найвіддаленішій точці від україни, в якій мені доводилось бувати, в +3 до нашого часу)
в цей день я проїхав всього 200 км
чекайте на продовження :)
таксі, що коштувало 70 рублів (18 грн) і везло нас через все місто на вокзал, звідки йшов наш автобус теж запізнювалось
ми подзвонили диспетчеру і та сказала - та спіть ше, таксі буде ще за 15 хв ))))))))
добре, що ми замовили його з розрахунком на всяк випадок ще пів годинки потуснячити на вокзалі
цей розрахунок і спрацював))
коли ми вийшли з дому, то побачили не машину, а....
васьмьорку!
зібрану з девяток, сімьорок... так шо навіть не впевнений, що це була васьмьорка)
фара була лиш одна і переднього бамперу не була опше)
вона їхала без глушніка і ревла як самольот, водій без комплексів гнав 120 по місту на цьому агрегаті))
ми тримались за руки, сміялись, боялись і втискались в заднє сидіння на поворотах, швидкість він майже не скидав)
в автобусі ми додивлялись сни, я позбирав у челябі речі, виявив, що в мене взагалі пустий наплічник, гиги)
ще трішки я послухав радіо Абсолют,
рекламірую, як будете в чілябінську - 100фм, і ніякої реклами, ніякої попси, практично без навастєй!
я вперше скористався радівом на мобілці)))
ще трішки погуглєли челябінськом, ми попрощались і я поїхав вЙоБург.
на виїзді з Челябінська в Йобург я довго йшов до посту ДаЇ, там вже жоден транспорт не ходить,
але й ніхто не зупиняється, бо фактично ще місто.
раптом став дєдушка на нашому рідному запорожці - ланосі, хигиги.
він їхав якраз до поста, і взяв мене :) виявляється, йти було ще кілометрів 10.
далі вже проблем зі стопом не було, спершу мене взяв чувак, знов таки на васьморочці,
до речі, щодо автомобілів, десь 60% на уралі - це автоваз.
всі їх лошать, матєрять, але при цьому всі на них їздять
десь відсотків 10% - старі японські тачкі - праворукі
і, певно, відсотків 5% - наші Заз Шанс і Шевролє Ланос (шо одно і тожє) :)
чувак питає мене - а ти нє маніяк? а то мама мнє запрєщаєт маніяков вазіть!
чувак довго виправдовувався, що в нього дві машини, і це так, рєзєрвна
він типовий патріот росії, який соромиться їздити на вітчизняному автопромі )))
я був дуже обережний і коли він закінчував пєть сєрєнади вові путіну, тіки уроніл, що не дуже з ним згоден
він довго розповідав мені, що ми братья і сьостри русскіє, розпинався, що кієв - матір городов русскіх
а тоді каже - як там ваш прєзідєнт лукашенко? )))))))))))
він ставив мені послушать тіматі - чувачка, якого він уважає за то, шо той ганяє даішніков!
і тому слухає - апупєть!)))
він їхав тільки до Снєжинська, а це пів шляху (100км)
я вийшов і пішов вперед, бо якраз там, де він звертав, робили дорогу і місця для стопу не було..
але, не зважаючи на це - зупинився камаз прям на вузькій доріжечці, ззаду мчали машини
їм довелось поставати за ним, дядькові це було абсолютно похєр
він їхав вЙоБург і я вже їхав з ним в кабіні
він мчав 110 і я кілька разів вдарився головою об стелю!
він говорив, що тєхніка в їх фірмі ще совєцька, але йому нічо, він прівик
дорога була - бєтонка. а це значить, що підкидало кожну мілісєкунду
я вже не сидів, я тримався на руках, бо дупа боліла так, наче мене цілий день по ній били!))в ці моменти я розумів, що таке - ностальгія за совєцьким союзом )))
він різко вирішив зупинитись і піти купити сігарєт
дядько навіть не вимкнув двигуна, мало того, він лишив ключ в замку))
іноді люди просять, щоб на зупинках навіть вийшов з машини - ну, щоб нічого не потягнув десь, бояться)
а тут такоє...)
Росія - це країна диких контрастів, вдесятеро крутіших, ніж в Україні.
Лєксуси і отакі от розтрощєні камази, куча бицюганів, підлоти, комуністів і в той самий час неймовірно начитані роботяги
он він, ключик))
водій був неговіркий і я дуже хотів спати (це всьо-лишень на 16-17 годині без сну!), але спати в мене не вдавалось
ну це просто нереально, в такій кареті))
але я був в шоці, коли дуже різко водій звернув у поворот - а потім зразу - ОТ, ПІЗДЄЦ! Я ЗАСНУЛ!
він реально звернув вже на об'їздній Єкатиренбургу не в той поворот
і ми поїхали до світлофора, де він з причепом (як він сказав у 20 тонн!) не вписався в поворот,
став так посеред перехрестя у три смуги, де і без нього був затор)))
і почав - впееереед нааазааад))) чуваку на такій машині реально все похєр!
я від нього в захваті!)
на наступному перехресті - водій джипа по сусідству показав мені на колесо
водій встав і вийшов - одне колесо було пробите. він прям отак на світлофорі і вийшов)
йому знов усі сигналили і об'їжджали, але йому знову було абсолютно пофіг)на тому, як ми з ним міняли колесо і закінчувався день 1 жовтня
в найвіддаленішій точці від україни, в якій мені доводилось бувати, в +3 до нашого часу)
в цей день я проїхав всього 200 км
чекайте на продовження :)