Ого, яка ти молодець. Починати водіння по ожеледиці - це круто. Зате звикнеш і літом взагалі будеш ас. І це, я думаю на маленькій швидкості нічого страшного не станеться, не бійся. Мені здається, що основною причиною ДТП є не невпевненість водія, а навпаки: самовпевненість і неуважність.
Так, оці пройми-горловини - це найважче. Візьми може його старий світер і приміряй до нього? Я так робила з Ігоровою жилеткою, вийшло нормально.
Мне почему-то везет. Все три раза, когда начинала водить, была поздняя осень/зима, снежные заносы и гололед. Или слякоть. И все говорили, что, видать, буду виртуозом:) Пока не доросла.
У нас на дорогах прикол в том, что я, например, комфортно по слякоти веду со скоростью 50 км/ч. Это вызывает злость у других водителей, начинают сигналить, обгонять, мигать. Мало того, что чувствуешь себя идиоткой, так это еще и опасно. Так бы, понятно, ехала-ехала, куда-то бы и приехала:) А так приходится включать аварийку и ехать на ней.
Так и делаю, прикладываю к свитеру. Но хочется красиво, и правильно. Вот с ужасом думаю сейчас про окат рукава, чтобы он совпал с проймой:) Тогда точно напьюсь:)
яккщо навіть ти почуваєшся ідіоткою від дурнуватої поведінки незнайомих придурків, тоді я не знаю. І все-одно виходу-то немає: щоб навчитися їздить - треба їздитьб. Не комплексуй. Он мій Антон на перших парах мало коробку передач не угробив. І взагалі отримував у хвіст і в гриву від батька.
Не поверишь, я часто чувствую себя идиоткой. Даже когда в душе понимаю, что права на 100%. Борюсь с этим, борюсь. Пока немножко получается, только если это касается малых. Если меня - почти безрезультатно. Поэтому и водить боюсь: я всегда чувствую себя виноватой. Вот еду 60 по городу, больше правилами запрещено, мне сигналят - чувствую себя идиоткой, хотя ОНИ неправы и нарушают. А надо, как кума моя: да, я туплю, заглохла на перекрестке, но что я сделаю?! Езжу, как умею. :)
Правда вона плете виключно платочною в*язкою, але точно пам*ятаю що за допомогою маленької такої машини вона сплела жилетку, а за допомогою великої - батькові светр.
Ой, а я оце подивилася і тепер хочу-хочу. Вони і дешевші є - 120-250 грн. Тобто навіть якщо не піде, то не дуже шкода. І відеоуроки по ним зустрічаються. Треба подумати цю думку. Я точно пам*ятаю, що це було набагато швидше ніж спицями. Хоч і потребувало фізичної сили.
Comments 9
Так, оці пройми-горловини - це найважче. Візьми може його старий світер і приміряй до нього? Я так робила з Ігоровою жилеткою, вийшло нормально.
Reply
У нас на дорогах прикол в том, что я, например, комфортно по слякоти веду со скоростью 50 км/ч. Это вызывает злость у других водителей, начинают сигналить, обгонять, мигать. Мало того, что чувствуешь себя идиоткой, так это еще и опасно. Так бы, понятно, ехала-ехала, куда-то бы и приехала:) А так приходится включать аварийку и ехать на ней.
Так и делаю, прикладываю к свитеру. Но хочется красиво, и правильно. Вот с ужасом думаю сейчас про окат рукава, чтобы он совпал с проймой:) Тогда точно напьюсь:)
Reply
І все-одно виходу-то немає: щоб навчитися їздить - треба їздитьб. Не комплексуй. Он мій Антон на перших парах мало коробку передач не угробив. І взагалі отримував у хвіст і в гриву від батька.
Reply
А надо, как кума моя: да, я туплю, заглохла на перекрестке, но что я сделаю?! Езжу, как умею.
:)
Reply
Правда вона плете виключно платочною в*язкою, але точно пам*ятаю що за допомогою маленької такої машини вона сплела жилетку, а за допомогою великої - батькові светр.
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Leave a comment