Про барокові приватні музеї

[liniyka]

У 16-17 століттях в Європі деякі колекціонери створювали приватні музеї. Експонати відповідали тодішнім інтересам і уявленню про світ. Тому в основному це були дива, мікрокосми, артефакти заморських країн, антикваріат, засушені об'єкти, мінерали та каміння, механічні дива та предмети мистецтва. Найбільш цінними вважалися експонати, що були на межі

Comments

[olesya_]

круто! i за сайт дякую.
не знаю, як з музеями, але з Бестiарiями, в яких художники любили збирати всякi дивовижнi штуки, можна було i погорiти (в прямому змicтi)))

[liniyka]

прошу!
А ці багатії точно мали нормальний "дах" у потрібних інстанціях і знали як обійти тогочасні закони)))

[liniyka]

Гггггг!!!! Дуже схоже! Краєзнавчі музеї та їх природничі зали - це просто жах!
Я на ці всі притрушені порохом артефакти дивилася з острахом у дитинстві, коли проходила залами до кабінету батьків. Поїдені міллю вишкірені нутрії, безколірні змії у колбах, страшний облізлий кабан - все одного ніякого кольору. То був період, коли художній музей був маленьким філіалом краєзнавчого і не мав ще тої великої будови. А я пробігала цими залами з заплющеними очима, бо то було моторошно.

От у Франції є нормальна практика - віддавати в локальні музеї або картинні галереї якісь роботи ніби "на прокат" з централізованих збірок. У 30 тис. містечку висить Пікассо та імпрессіоністи в постійній експозиції, а на табличках написано, що з запасників Лувру. І лувру добре, бо за експонатами доглядають і знято питання, де цей весь скарб зберігати. І містечковому музею добре, бо там є на що подивитися.

[liniyka]

Ну, це вже занадто...))) І на таку славу здатні лише американці, тому що їх співвітчизники ладні кожного вікенду проїзджати кілька сот миль, щоб побачити найстарше дерево певної породи або монету, яку тримав сам Джордж Вашингтон)))