Крок за кроком підіймаєшся ще осіннім лісом, який пахне прілим листям, як грибами, і раптом опиняєшся за мить до Зими! Навколо світлішає і далі стежка вже біжить по свіжому снігу, петляє поміж білим мереживом кущів і дерев, заводить у Зиму, у світ забуття, спокою і сну... Ще півгодини тому Асольки місили болото, а тепер спішать назустріч
(
Read more... )