Насправді, дивує, із яким завзяттям фан-клуб Табачника на чолі з його кумом Максимом Луцьким прагнуть довести, що засідання комітету, на якому нібито погодили проект закону «Про вищу освіту», не було фальсифіковано. Вмикаєш радіо - вони там, телевізор - аналогічно, подорожуєш Інтернетом - знову вони. Схоже, надто вже їм той закон необхідний.
Спочатку вирішила, що в Табачника і Ко просто загострилося бажання зімітувати реформи і тим самим показати Президенту - ми (і лише ми) у такий важкий час повної монополізації влади здатні реформувати галузь. Навряд-чи Президент зверне увагу на змістовну частину пропозицій горе-рехформаторів, а от формальні процеси - завжди в полі зору. Тому й треба було віртуально зібрати комітет (як, напевно, Луцький шкодував, що на засіданнях комітету система заміни депутатів картками для голосування не працює), щоб встигнути першими подати у ВРУ «рехформу».
Але була в усій цій системі якась штучність. Ну не будуть Діма та Макс так напружуватись винятково для того, щоб зробити Президенту «шовковисто». Не такі вони люди - має бути щось особисте. А що є для більшості наших можновладців особистим? Правильно - можливість під шумок набити кишені. Для того, аби зуміти таке провернути в освіті, яка й так на ладан дише, треба бути особливим віртуозом - так би мовити, зі стажем.
Що ж це за гроші такі і задля яких комітет ВРУ ґвалтують та ще й Президента підставляють? Справа в тому, що скандальний проект передбачає дозвіл необмежено збільшувати розмір оплати навчання контрактників. При тому - будь-коли, за бажанням ректора. Якщо ви вчитеся на держзамовленні - вам також варто похвилюватися - одне непорозуміння на сесії (а створити його можна будь-кому, контролю за цим у нас фактично немає) - і у вас альтернатива - або сплатити «благодійний внесок», який ректор у свою чергу «благодійно» спрямує на міністерські вікна чи ще кудись, або переходьте на контрактну форму і платіть, платіть і знову платіть.
Такими сумами можна закрити будь-яку дірку у бюджеті. Але туди вони, ясна річ, не потраплять. Мотивація Ко зрозуміла - але чого цим особисто керує Табачник? З його відчуттям палацових інтриг, участь у такому дійстві має мати ґрунтовніше пояснення ніж лише бажання наживи. Таки людина зовсім не бідна, амбітна….
Нещодавно натрапив мені на очі
«бестселер» про «справжнього» героя України, гідний першої особи держави. Виникла думка - невже постійне загравання з Росією, перетворення ректорів на мовчазні термінали з висмоктування неконтрольованих ресурсів, нівеляція ЗНО з метою встановлення контролю над грошовими потоками вступної кампанії - мають більш далеку ціль …?
2015 рік. Україна. Нехай живе ДІМАКРАТІЯ?