Коли обiцянки не грiють

Feb 10, 2014 20:54

............Рабів до раю не пускають
............................І. Сірко

Коли обіцянки не гріють
І душі беруть німотою,
На площі виходять з метою,
Яка уособлює мрії.
Що варті слова без бажання?
Де правда, яку не купити?
Прожити без краплі кохання
Можливо лише у кориті…
Населення неоковирно
Живе - у гріхах гравітацій,
Але не буває, щоб мирно
Творилось народження націй.
«Рабів не пускають до раю», -
Лунає крізь роки імлисті.
Тому небайдужих збирають
Майдани у кожному місті.
Навколо - військові кордони,
Стоять, мов туман в листопаді.
Питання: «що буде потому?»
Відверто дорівнюють зраді.
Питання: «що далі робити?»
Присутніх давно не лякає.
Тому що волошки у житі
Стоптали до самого краю…
Байдуже на бій -
запорожці
Не бігли під натиском сили.
Наразі ви вже переможці
Єдино - за те що посміли.

Віктор Горобець
http://www.stihi.ru/2012/07/05/2406

-------
зверніть увагу, що це написано ще в 2012 (!!!) році. Поетам дано відчувати майбутнє краще за всяких гадалок.

поезія Майдану, поезія

Previous post Next post
Up