ФОНД Дианы Макаровой: МАЯК АНТОН ІВАХНЕНКО
Позавчора вночі, 36-та бригада, морська піхота, район Широкіно.
- У нас 300...
… в мене складне завдання.
Я мушу написати пост про нього, але повинна зробити усе так, щоб його мама нічого не знала. Він сам попросив товариша - якщо 200, то вже нехай. А якщо поранення, то не треба їй знати.
В нього дуже хвора мама. Одна надія, що вона не читає фейсбук. І що її оточують розумні люди, які не скажуть їй про поранення сина. Не треба поки що. Він сам скаже, коли вже зможе ходити й говорити.
Він вижив. Він буде жити, і усі ми щасливі від цього.
В нього безліч осколкових в голову, погано з оком, але він буде жити - нехай лише спробує не вижити, ми йому такого задамо!
Уперше він вийшов у бій взимку. Майдан, третя сотня.
Потім - літо 2014-го. Ендрю збирав найбільш надійних, створюючи ту групу, яку ми й досі називаємо групою Ендрю.
Там я познайомилась з Маяком.
Та група стала для мене найріднішою на фронті. Там усі - мої діти, одна сім"я. І усі вони зараз на фронті.
Усі вони зараз збирають кошти для Маяка - воюючи на фронті, чекаючи на зарплатню, аби підставити плечі своєму пораненому товаришу.
Місяць тому я збирала його на фронт.
Ми сміялись, перебирали спорядження - він йшов на фронт вже вдруге, він чудово розумівся на екіпіровці - я ж хотіла дати йому найкращі речі, найпотрібніші й найтепліші.
Один з моїх синів йшов на фронт. Це був друг Ендрю, мого друга. Це був мій друг.
І хто може мене звинуватити в тому, що я відбирала для нього найкраще?
- Чому в морпєхи? - запитала я.
- Чому ні?… - відповів він
Чому? - смішно. Бо там передня лінія фронту, а вони, усі ці мої названі діти, рвуться лише на передню лінію.
Їм є що там робити, в них там багато боржників, в них там багато роботи.
Позивний Маяк. Вірність - його головна риса.
Коли нам було погано в Дебальцево, коли ми були в скрутному становищі - Маяк мчав з Києва, і ми знали, що мчить Маяк. Отже, він встигне. І все стане правильно.
Так і було. Він встиг, і все стало правильно.
Коли він вдруге виходив на фронт - це теж було правильно.
Його тепер чекає складний період.
Зараз стан стабільний, ближче до тяжкого. Він в реанімації. Схоже, одне око втрачено.
Далі треба буде жити і боротись за життя.
Завтра ми чекаємо борт з Дніпра. Маяк, Антон Івахненко, морпєх, в минулому - окрема розвідгрупа, яку я й досі називаю групою Ендрю - повертається до Києва.
Ми починаємо збір грошей для нього та оголошуємо номер картки
Приватбанк, на ім"я Анни Косінової
5168742334519679
для Маяка, Антона Івахненко
Картка нова, зараз вона порожня, надходження будемо показувати скріншотами.
Усі зібрані гроші будуть передані Антону.
Маяку…
Моєму другу, другу Ендрю, одному з моїх синів…
прошу репост, люди.
https://www.facebook.com/fondDM/photos/a.1449214002004040.1073741827.1449029618689145/1846007282324708/?type=3&theater
Реквизиты Ф.О.Н.Да Дианы Макаровой.
- У нас 300...
… в мене складне завдання.
Я мушу написати пост про нього, але повинна зробити усе так, щоб його мама нічого не знала. Він сам попросив товариша - якщо 200, то вже нехай. А якщо поранення, то не треба їй знати.
В нього дуже хвора мама. Одна надія, що вона не читає фейсбук. І що її оточують розумні люди, які не скажуть їй про поранення сина. Не треба поки що. Він сам скаже, коли вже зможе ходити й говорити.
Він вижив. Він буде жити, і усі ми щасливі від цього.
В нього безліч осколкових в голову, погано з оком, але він буде жити - нехай лише спробує не вижити, ми йому такого задамо!
Уперше він вийшов у бій взимку. Майдан, третя сотня.
Потім - літо 2014-го. Ендрю збирав найбільш надійних, створюючи ту групу, яку ми й досі називаємо групою Ендрю.
Там я познайомилась з Маяком.
Та група стала для мене найріднішою на фронті. Там усі - мої діти, одна сім"я. І усі вони зараз на фронті.
Усі вони зараз збирають кошти для Маяка - воюючи на фронті, чекаючи на зарплатню, аби підставити плечі своєму пораненому товаришу.
Місяць тому я збирала його на фронт.
Ми сміялись, перебирали спорядження - він йшов на фронт вже вдруге, він чудово розумівся на екіпіровці - я ж хотіла дати йому найкращі речі, найпотрібніші й найтепліші.
Один з моїх синів йшов на фронт. Це був друг Ендрю, мого друга. Це був мій друг.
І хто може мене звинуватити в тому, що я відбирала для нього найкраще?
- Чому в морпєхи? - запитала я.
- Чому ні?… - відповів він
Чому? - смішно. Бо там передня лінія фронту, а вони, усі ці мої названі діти, рвуться лише на передню лінію.
Їм є що там робити, в них там багато боржників, в них там багато роботи.
Позивний Маяк. Вірність - його головна риса.
Коли нам було погано в Дебальцево, коли ми були в скрутному становищі - Маяк мчав з Києва, і ми знали, що мчить Маяк. Отже, він встигне. І все стане правильно.
Так і було. Він встиг, і все стало правильно.
Коли він вдруге виходив на фронт - це теж було правильно.
Його тепер чекає складний період.
Зараз стан стабільний, ближче до тяжкого. Він в реанімації. Схоже, одне око втрачено.
Далі треба буде жити і боротись за життя.
Завтра ми чекаємо борт з Дніпра. Маяк, Антон Івахненко, морпєх, в минулому - окрема розвідгрупа, яку я й досі називаю групою Ендрю - повертається до Києва.
Ми починаємо збір грошей для нього та оголошуємо номер картки
Приватбанк, на ім"я Анни Косінової
5168742334519679
для Маяка, Антона Івахненко
Картка нова, зараз вона порожня, надходження будемо показувати скріншотами.
Усі зібрані гроші будуть передані Антону.
Маяку…
Моєму другу, другу Ендрю, одному з моїх синів…
прошу репост, люди.
https://www.facebook.com/fondDM/photos/a.1449214002004040.1073741827.1449029618689145/1846007282324708/?type=3&theater
Реквизиты Ф.О.Н.Да Дианы Макаровой.