Ми їхали в Альгеро саме по це - концентрований запах моря, наступальні лави баранців, бризки прибою, злиття темно-синього і яскраво-блакитного на горизонті, зворушливий затишок невеликого середземноморського містечка, 20-градусне тепло й 8-градусне вино на листопадовому сонці
(
Read more... )
Comments 16
(The comment has been removed)
Reply
А волохаті яйця - такі самі бачив місяць тому у Тунісі (бо це ж там поруч)
Reply
Reply
Reply
Reply
У Лесі крута курточка :) нібось у закордонні десь купована?
Reply
А добиралися до Альгеро ми через Дюссельдорф. Тобто з Києва - рейс Віззейр на Дортмунд. Погуляли в ДОртмунді - й сіли на поїзд до Дюссельдорфа. Там погуляли ще 20 годин))) і сіли на автобус до лоукостового аеропорту Вееце, звідки "Райянейр" літає (власне, заради "райянейрівських" квитків по 6 євро туди і 14.99 назад усе це й затівалося). Прилетіли в Альгеро - і ось ми тут:)
Reply
Я такі фасони люблю, а то зимові куртки вічно якісь безформенні бррр. Правда біленьку одну куртку маю а з нею морока де почистити в Києві, бо прати не наважуюсь там начебто пух :)
Ну так, не близький шлях, але явно того вартий :)
Reply
Reply
Leave a comment