Аеропорт "Бориспіль", термінал F. Ми там були перші :)
У неділю вранці (навіть уночі) ми стали пасажирами першого [регулярного] рейсу, який відчалив із нового терміналу аеропорту "Київ-Бориспіль". Це був рейс WU931 лоукостової авіакомпанії Wizzair "Київ-Дортмунд" о 6:00.
Мабуть, із повідомлень преси багатьом здалося, що тепер у "Борисполі" тільки термінал F обслуговуватиме міжнародні рейси. Далебі, частина міжнародних рейсів залишається у старому терміналі В, а F працюватиме тільки на закордон.
Термінал F розташований зовсім поруч зі старими звичними авіадвірцями - метрів 200-300 праворуч. До нього їхати або йти повз комерційний термінал С.
Загалом, збудований і оснащений непогано, по-сучасному. Може, на дечому з оздоблення (як-то блискуча "мармурова" підлога скрізь) можна було зекономити на користь деяких додаткових технологічних штукенцій. Але принаймні вільного місця в терміналі F зараз дуже багато, не те що в старих, де всі сиділи один одного на головах.
Уночі він виглядає отак:
Двері-"вертушку" в ранок відкриття (а ми були там уже о пів на п'яту) ще дороблювали.
Зал реєстрації - вид праворуч.
Зал реєстрації - вид ліворуч. Видніється кафе типу піцерія, але що погано - ніде нема жодного кавового автомата, яких навалом у терміналі В. І взагалі жодного автомата.
Святкові кульки.
Стійок для реєстрації - 31, всі в один ряд.
Табло, що свідчить про першість нашого рейсу. Дортмунд рулить.
У старому терміналі отакі турнікети зі стрічок були здебільшого швейцарські - з якоїсь "гуманітарки", з логотипом Swissport. У новому терміналі вже українські. Правда, мало.
І нема такої практики, як у багатьох західних аеропортах, де певні стійки реєстрації привласнені певними авіакомпаніями і відповідно оформлені.
Наша реєстрація. Перші пішли :)
Ескалатор на другий поверх, ясна річ, не працював. Хоча той, що вниз, - чомусь працював :)
Другий поверх отак красиво оформлений трикутними розтяжками із зображеннями всіляких літачків, зокрема й радянських бойових.
Тепловізори, або бодісканери на безпековому контролі, - гордість терміналу F.
Хоча складається враження, що, за даними нашої контррозвідки, саме через київський аеропорт готує наступний удар "Аль-Каїда". Бо в нас треба і роздягатися до шкарпеток (скидати пояси і т.д.), і проходити через бодісканер, який робить твій знімок у голому вигляді. В багатьох аеропортах Західної Європи - там, де буваємо ми - без цього чудово обходяться.
Будок прикордонного контролю багато, і всі працюють навіть у такий ранній час.
Зал очікування. Великий і просторий. Вид праворуч.
Вид ліворуч.
До речі, виходів на посадку - вісім. Це малувато. Скажімо, у співмірному за розмірами сільському лоукостовому аеропорту Веце (Weeze, це 85 км від Дюссельдорфа), де ми були наступного дня, виходів на посадку десять.
Магазини "дьюті фрі" - гордість терміналу F. Їх кілька, вони великі.
Праворуч видно, що крамниці безмитної торгівлі тягнуться більшя як на половину довжини зали очікування. А там ще й кафе всілякі далі є.
А от чи не головний мінус: із терміналу F, як і зі старого, потрібно виходити у двері і сідати в автобус, щоб дістатися до свого літака.
Тоді як у справді крутих аеропортах виходи оснащені рукавами, по яких потрапляєш у салон літака без переходів по бетонці.
Полетіли.
UPD. Пишуть, що першим рейсом із якогось дива о 3:30 насправді вилетіли не ми, а МАУ - на Шарм. Тоді можна вважати, що ми вилетіли першим регулярним рейсом, а не чартером :))
А, ну й не вірте, коли десь у ЗМІ пишуть, що в терміналі F уперше в Україні почали застосовувати тепловізори-бодісканери. Ми через них ще чорті-коли проходили в терміналі В.
UPD. По поверненні з'ясувалося, що з терміналу F ходить тільки автобус-шатл до терміналу В і до аеропортового готелю. При цьому ніде не написано, як їхати в місто (що для цього потрібно дістатися терміналу В, а вже там - маршрутки і "Польоти".
Хоча, ні, написано. На стоянці таксі висить офіційне оголошення: "Таксі до міста Києва - 250 грн.", що удвічі більше справжніх розцінок київських перевізників. Отакі здирники.
Мабуть, із повідомлень преси багатьом здалося, що тепер у "Борисполі" тільки термінал F обслуговуватиме міжнародні рейси. Далебі, частина міжнародних рейсів залишається у старому терміналі В, а F працюватиме тільки на закордон.
Термінал F розташований зовсім поруч зі старими звичними авіадвірцями - метрів 200-300 праворуч. До нього їхати або йти повз комерційний термінал С.
Загалом, збудований і оснащений непогано, по-сучасному. Може, на дечому з оздоблення (як-то блискуча "мармурова" підлога скрізь) можна було зекономити на користь деяких додаткових технологічних штукенцій. Але принаймні вільного місця в терміналі F зараз дуже багато, не те що в старих, де всі сиділи один одного на головах.
Уночі він виглядає отак:
Двері-"вертушку" в ранок відкриття (а ми були там уже о пів на п'яту) ще дороблювали.
Зал реєстрації - вид праворуч.
Зал реєстрації - вид ліворуч. Видніється кафе типу піцерія, але що погано - ніде нема жодного кавового автомата, яких навалом у терміналі В. І взагалі жодного автомата.
Святкові кульки.
Стійок для реєстрації - 31, всі в один ряд.
Табло, що свідчить про першість нашого рейсу. Дортмунд рулить.
У старому терміналі отакі турнікети зі стрічок були здебільшого швейцарські - з якоїсь "гуманітарки", з логотипом Swissport. У новому терміналі вже українські. Правда, мало.
І нема такої практики, як у багатьох західних аеропортах, де певні стійки реєстрації привласнені певними авіакомпаніями і відповідно оформлені.
Наша реєстрація. Перші пішли :)
Ескалатор на другий поверх, ясна річ, не працював. Хоча той, що вниз, - чомусь працював :)
Другий поверх отак красиво оформлений трикутними розтяжками із зображеннями всіляких літачків, зокрема й радянських бойових.
Тепловізори, або бодісканери на безпековому контролі, - гордість терміналу F.
Хоча складається враження, що, за даними нашої контррозвідки, саме через київський аеропорт готує наступний удар "Аль-Каїда". Бо в нас треба і роздягатися до шкарпеток (скидати пояси і т.д.), і проходити через бодісканер, який робить твій знімок у голому вигляді. В багатьох аеропортах Західної Європи - там, де буваємо ми - без цього чудово обходяться.
Будок прикордонного контролю багато, і всі працюють навіть у такий ранній час.
Зал очікування. Великий і просторий. Вид праворуч.
Вид ліворуч.
До речі, виходів на посадку - вісім. Це малувато. Скажімо, у співмірному за розмірами сільському лоукостовому аеропорту Веце (Weeze, це 85 км від Дюссельдорфа), де ми були наступного дня, виходів на посадку десять.
Магазини "дьюті фрі" - гордість терміналу F. Їх кілька, вони великі.
Праворуч видно, що крамниці безмитної торгівлі тягнуться більшя як на половину довжини зали очікування. А там ще й кафе всілякі далі є.
А от чи не головний мінус: із терміналу F, як і зі старого, потрібно виходити у двері і сідати в автобус, щоб дістатися до свого літака.
Тоді як у справді крутих аеропортах виходи оснащені рукавами, по яких потрапляєш у салон літака без переходів по бетонці.
Полетіли.
UPD. Пишуть, що першим рейсом із якогось дива о 3:30 насправді вилетіли не ми, а МАУ - на Шарм. Тоді можна вважати, що ми вилетіли першим регулярним рейсом, а не чартером :))
А, ну й не вірте, коли десь у ЗМІ пишуть, що в терміналі F уперше в Україні почали застосовувати тепловізори-бодісканери. Ми через них ще чорті-коли проходили в терміналі В.
UPD. По поверненні з'ясувалося, що з терміналу F ходить тільки автобус-шатл до терміналу В і до аеропортового готелю. При цьому ніде не написано, як їхати в місто (що для цього потрібно дістатися терміналу В, а вже там - маршрутки і "Польоти".
Хоча, ні, написано. На стоянці таксі висить офіційне оголошення: "Таксі до міста Києва - 250 грн.", що удвічі більше справжніх розцінок київських перевізників. Отакі здирники.