Мюнхен-2009: наші і ваші враження
Оскільки баварське пиво нам sehr zufrieden, готуємося написати в рідну гадзетту типу матеріал про Мюнхен і "Октоберфест" - на суботу, до дня початку цього самого "Октоберфесту".
Мюнхен, до речі, нам теж сподобався, так що ви не думайте, що ми аж такі прискіпливі антимюнхенці :) Дуже красиве місто.
Уточнюємо враження за нашою шкалою: "місто сподобалося, але ми б там не жили" :)) Хоча хочемо у Мюнхен ще, бо за Бандерою дуже мало й поверхово побачили. І хочемо пошвидше :) (boussa, превед:))
Так от, питання до тих, хто був у Мюнхені або й зараз там: за що вам подобається це місто? що саме ви в ньому знаходите для себе?
Вітаються відповіді в коменти з іменами-прізвищами. Ну хоча б з іменами й містами прописки :)
___________
А для тих, хто в Мюнхені не був, - ось вам наш фоторепортажик звідти у стилі "пробігаючи повз".
Знімки тижневої давнини. Багато.
Це така верхня частина монумента св. Марії на центральній площі міста - Марієнплац.
За середньовіччя на цій площі проводили ярмарки, базари, лицарські турніри.
На ній аж дві ратуші - стара й нова, в якій є годинник із фігурками.
Куранти із 43 дзвонами б'ють, а 32 мідні фігури - танцюють, і роблять це принаймні двічі на день, об 11-й і 12-й (а зараз - із травня по жовтень - ще й о 17-й).
Верхні фігурки зображають лицарський турнір 1568 р., влаштований на честь шлюбу одного з герцогів, а нижні - крутяться в танці бочарів, котрі святкують закінчення епідемії чуми 1515-1517 рр.
Нова ратуша збудована в 1867-1909 роках і вельми гарна, витончена.
Особливо подобаються тридиційні для Баварії червоні квіти, розвішані по периметру на карнизах.
Висота шпиля на ратуші - 85 метрів - змагається за розміром із вежами собору Богородиці, розташованого поруч.
Стара ратуша теж із годинником.
Власне, в центрі там усі церкви і ратуші з годинниками :)
Стара ратуша - ще з XV ст. Але оскільки Стара ратуша дуже постраждала під час ІІСВ, її помітно реконструювали.
У відновленій старій ратуші розташовується відомий Музей іграшок, у якому ми, звісно, не були, бо приїздили до Бандери й бандерівців.
Це ще раз пам'ятник Марії, вже повністю :)
Колона ця встановлена у 1638 р. при Максиміліані І на честь святої покровительки Баварії.
Чотири скульптури біля підніжжя колони символізують поборювання війни, чуми, єресі й голоду, що траплялося в історії цієї землі.
Вежі собору Богородиці.
Це річка Ізар, що протікає через центр міста. Острови ділять її на рукави. Річка мілка, але мальовнича, із гаями й парками на берегах.
Ворота Ізар (Isartor) - одні з трьох давніх воріт до міста, що збереглися до нашого часу.
Вони такі, якими були збудовані і XIV ст.
В одній із башт - музей "баварського Чарлі Чапліна", аткора Карла Валентина.
А це вже Карлстор, ворота Карла, з іншого боку Старого міста.
Тут, на Карсплац, стоїть будинок, у якому Сташинський 1957 р. убив одного з лідерів ОУН Лева Ребета. Ми там були, але цьому буде присвячено окремий пост.
Тут же - фонтан з іменем - "Брунненбубберль".
А німецькі слова й особливо власні назви - це, звісно, шото з чемто. Язика зламаєш, голову теж. Ну навіщо, питається, ліпити всі іменники й прикметники в один паровоз? Іноземці неєдоумєвають і дуріють у спробах перекласти.
Карлсплац називають ще "Штахус" за іменем знаменитої пивниці Святого Євстахія (Остапа по-нашому), розташованої тут же.
А знамениті пивниці у Мюнхені розташовані скрізь. Пиво там, звісно, суперове. Правда, по 3.75 євро півлітра.
Скульптурки у Карлсторі.
На Карлсплац навіть пальми ростуть.
У пивниці "Шнайдер вайссе" (Scheider Weisse).
Музикант біля собору св. Петра (Alter Peter, "Старий Петро").
Треба визнати, що шарм Мюнхена створює не лише його історична "баварськість" (тобто не-зовсім-німецькість), а й чверть іноземців, що становлять населення міста.
Типовий місцевий хендмейд. Рундуки на Кауфінгерштрассе.
Кауфінгер- і Нойхаузерштрассе, що з'єднують Марієнплац і Карслплац, - кльові пішоходні вулиці з купою крамниць, пивниць, музикантів, живих пам'ятників, квіткових, фруктових кіосків і т.д.
Статуя кабана біля музею мисливства і риболовлі.
Німецькій вівчарці - ну а якій же ще?:) - не сподобався живий пам'ятник.
Тут же - політична агітація. За тиждень - вибори в бундестаг.
Показово, що в німців ми не бачили політичних бігбордів у нашому розумінні: вони виставляють портрети своїх кандидатів тільки на акуратних фанерних "розкарях", які можна легко прибрати або перенести в інше місце. Ну й обмалювати (хоча ця представниця партії "Ліві" ("Ді Лінке" - єдина спостворена політична особа, яку ми бачили за два останні візити у ФРН :))
Собор святого Павла неподалік Терезієнвізе, де завтра почнеться Октоберфест.
Барани - елемент декору собору.
Коли ми прийшли до лугу Терези, він був ще огороджений будівельними парканами. Тривали підготовчі роботи до фесту.
У Мюнхені - диктат велосипедистів, про що в розмові в першу чергу попереджають гостей знайомі мешканці міста.
Для велосипедів відділені значні, а то й більші, частини не доріг, а тротуарів. Причому не позначено, яка саме частина тротуару. Велосипедист може (і має право) налетіти на перехожого, коли їде по своїй смузі.
А велосипедистів там маса.
Чомусь рваний прапор біля Палацу юстиції.
Симпатичний будинок неподалік центрального залізничного вокзалу.
Дім на околиці міста, біля цвинтаря Вальдфрідгофф, на якому похований Бандера і "всі наші".
Це теж тимовий мюнхенський будинок, ближче до тієї ж околиці.
Гарно, коли в місті багато зелені.
Сподобався мотоцикл :)
А ще сподобалося, що абсолютна більшість мюнхенців уболіває зовсім не за "Баварію", а за друголіговий "Мюнхен-1860". Тобто не глоріхантери в місті живуть. І Банедра за Die Sechz'ger ("шістдесятників") уболівав, кстатє.:)
Газети там продають в отаких-от ящиках. Прозору пластикову кришку можна відкривати вільно, газет брати скільки завгодно (якщо совість дозволяє), при цьому бажано кинути 50 центів у відповідну щілину. Пильні співгромадяни проконтролюють :)
Власну, у Вашингтоні принцип продажу преси такий самий, і не тільки там :)
Пара порад: найдешевше доїхати до Мюнхена літаком "Віззейру" Київ-Меммінген + аеропортовий автобус-експрес за 16 євро на людину. Це якщо бронювати в інтернеті, а якщо купувати квиток безпосередньо у водія - 18 євро.
Найкраще доїжджати назад, якщо купити у Мюнхені т.зв. "Байєрн-тікет" за 28 євро. Він дає право аж п'ятьом особам - на один квиток (!) - цілу добу кататися міським рейковим транспортом (метро, трамвай) і електричками по всій Баварії, навіть до австрійського Зальцбурга. Навіть на двох осіб теж дуже вигідно.
Для порівння: найдешевший квток на метро на одну людину на один проїзд коштує 1.20 євро. Квиток на електричку Мюнхен-Меммінген - від 19.60 євро (на одну людину)
Мюнхен, до речі, нам теж сподобався, так що ви не думайте, що ми аж такі прискіпливі антимюнхенці :) Дуже красиве місто.
Уточнюємо враження за нашою шкалою: "місто сподобалося, але ми б там не жили" :)) Хоча хочемо у Мюнхен ще, бо за Бандерою дуже мало й поверхово побачили. І хочемо пошвидше :) (boussa, превед:))
Так от, питання до тих, хто був у Мюнхені або й зараз там: за що вам подобається це місто? що саме ви в ньому знаходите для себе?
Вітаються відповіді в коменти з іменами-прізвищами. Ну хоча б з іменами й містами прописки :)
___________
А для тих, хто в Мюнхені не був, - ось вам наш фоторепортажик звідти у стилі "пробігаючи повз".
Знімки тижневої давнини. Багато.
Це така верхня частина монумента св. Марії на центральній площі міста - Марієнплац.
За середньовіччя на цій площі проводили ярмарки, базари, лицарські турніри.
На ній аж дві ратуші - стара й нова, в якій є годинник із фігурками.
Куранти із 43 дзвонами б'ють, а 32 мідні фігури - танцюють, і роблять це принаймні двічі на день, об 11-й і 12-й (а зараз - із травня по жовтень - ще й о 17-й).
Верхні фігурки зображають лицарський турнір 1568 р., влаштований на честь шлюбу одного з герцогів, а нижні - крутяться в танці бочарів, котрі святкують закінчення епідемії чуми 1515-1517 рр.
Нова ратуша збудована в 1867-1909 роках і вельми гарна, витончена.
Особливо подобаються тридиційні для Баварії червоні квіти, розвішані по периметру на карнизах.
Висота шпиля на ратуші - 85 метрів - змагається за розміром із вежами собору Богородиці, розташованого поруч.
Стара ратуша теж із годинником.
Власне, в центрі там усі церкви і ратуші з годинниками :)
Стара ратуша - ще з XV ст. Але оскільки Стара ратуша дуже постраждала під час ІІСВ, її помітно реконструювали.
У відновленій старій ратуші розташовується відомий Музей іграшок, у якому ми, звісно, не були, бо приїздили до Бандери й бандерівців.
Це ще раз пам'ятник Марії, вже повністю :)
Колона ця встановлена у 1638 р. при Максиміліані І на честь святої покровительки Баварії.
Чотири скульптури біля підніжжя колони символізують поборювання війни, чуми, єресі й голоду, що траплялося в історії цієї землі.
Вежі собору Богородиці.
Це річка Ізар, що протікає через центр міста. Острови ділять її на рукави. Річка мілка, але мальовнича, із гаями й парками на берегах.
Ворота Ізар (Isartor) - одні з трьох давніх воріт до міста, що збереглися до нашого часу.
Вони такі, якими були збудовані і XIV ст.
В одній із башт - музей "баварського Чарлі Чапліна", аткора Карла Валентина.
А це вже Карлстор, ворота Карла, з іншого боку Старого міста.
Тут, на Карсплац, стоїть будинок, у якому Сташинський 1957 р. убив одного з лідерів ОУН Лева Ребета. Ми там були, але цьому буде присвячено окремий пост.
Тут же - фонтан з іменем - "Брунненбубберль".
А німецькі слова й особливо власні назви - це, звісно, шото з чемто. Язика зламаєш, голову теж. Ну навіщо, питається, ліпити всі іменники й прикметники в один паровоз? Іноземці неєдоумєвають і дуріють у спробах перекласти.
Карлсплац називають ще "Штахус" за іменем знаменитої пивниці Святого Євстахія (Остапа по-нашому), розташованої тут же.
А знамениті пивниці у Мюнхені розташовані скрізь. Пиво там, звісно, суперове. Правда, по 3.75 євро півлітра.
Скульптурки у Карлсторі.
На Карлсплац навіть пальми ростуть.
У пивниці "Шнайдер вайссе" (Scheider Weisse).
Музикант біля собору св. Петра (Alter Peter, "Старий Петро").
Треба визнати, що шарм Мюнхена створює не лише його історична "баварськість" (тобто не-зовсім-німецькість), а й чверть іноземців, що становлять населення міста.
Типовий місцевий хендмейд. Рундуки на Кауфінгерштрассе.
Кауфінгер- і Нойхаузерштрассе, що з'єднують Марієнплац і Карслплац, - кльові пішоходні вулиці з купою крамниць, пивниць, музикантів, живих пам'ятників, квіткових, фруктових кіосків і т.д.
Статуя кабана біля музею мисливства і риболовлі.
Німецькій вівчарці - ну а якій же ще?:) - не сподобався живий пам'ятник.
Тут же - політична агітація. За тиждень - вибори в бундестаг.
Показово, що в німців ми не бачили політичних бігбордів у нашому розумінні: вони виставляють портрети своїх кандидатів тільки на акуратних фанерних "розкарях", які можна легко прибрати або перенести в інше місце. Ну й обмалювати (хоча ця представниця партії "Ліві" ("Ді Лінке" - єдина спостворена політична особа, яку ми бачили за два останні візити у ФРН :))
Собор святого Павла неподалік Терезієнвізе, де завтра почнеться Октоберфест.
Барани - елемент декору собору.
Коли ми прийшли до лугу Терези, він був ще огороджений будівельними парканами. Тривали підготовчі роботи до фесту.
У Мюнхені - диктат велосипедистів, про що в розмові в першу чергу попереджають гостей знайомі мешканці міста.
Для велосипедів відділені значні, а то й більші, частини не доріг, а тротуарів. Причому не позначено, яка саме частина тротуару. Велосипедист може (і має право) налетіти на перехожого, коли їде по своїй смузі.
А велосипедистів там маса.
Чомусь рваний прапор біля Палацу юстиції.
Симпатичний будинок неподалік центрального залізничного вокзалу.
Дім на околиці міста, біля цвинтаря Вальдфрідгофф, на якому похований Бандера і "всі наші".
Це теж тимовий мюнхенський будинок, ближче до тієї ж околиці.
Гарно, коли в місті багато зелені.
Сподобався мотоцикл :)
А ще сподобалося, що абсолютна більшість мюнхенців уболіває зовсім не за "Баварію", а за друголіговий "Мюнхен-1860". Тобто не глоріхантери в місті живуть. І Банедра за Die Sechz'ger ("шістдесятників") уболівав, кстатє.:)
Газети там продають в отаких-от ящиках. Прозору пластикову кришку можна відкривати вільно, газет брати скільки завгодно (якщо совість дозволяє), при цьому бажано кинути 50 центів у відповідну щілину. Пильні співгромадяни проконтролюють :)
Власну, у Вашингтоні принцип продажу преси такий самий, і не тільки там :)
Пара порад: найдешевше доїхати до Мюнхена літаком "Віззейру" Київ-Меммінген + аеропортовий автобус-експрес за 16 євро на людину. Це якщо бронювати в інтернеті, а якщо купувати квиток безпосередньо у водія - 18 євро.
Найкраще доїжджати назад, якщо купити у Мюнхені т.зв. "Байєрн-тікет" за 28 євро. Він дає право аж п'ятьом особам - на один квиток (!) - цілу добу кататися міським рейковим транспортом (метро, трамвай) і електричками по всій Баварії, навіть до австрійського Зальцбурга. Навіть на двох осіб теж дуже вигідно.
Для порівння: найдешевший квток на метро на одну людину на один проїзд коштує 1.20 євро. Квиток на електричку Мюнхен-Меммінген - від 19.60 євро (на одну людину)