18 серпня. Цей день в історії
День народження імператора Франца Йосифа, письменників Кониського і Роб-Грійє, більшовика П'ятакова, скульптора Бородая, режисерів Поланськи і Карне, акторів Суейзі і Слейтера, акторки Буке, композиторів Сальєрі і Мігулі, автогонщика Оріоля, футболістів Фонтена, Камб'ясо і Матвєєва, номенклатурника Шелепіна, політиків Мойсика і Кальдерона, адмірала Висоцького, косметолога Фактора, ковзаняра Гончаренка, боксера Вірчіса, біатлоніста Дериземлі, спортивного функціонера Федоренка, співака Мулермана, співачки Руденко, поета Герасим'юка.
Початок перевороту ГКЧП.
Події 293 до н. е. - засновано найдавніший (із відомих) римський храм на честь богині Венери 1587 - на острові Роанок біля берегів Америки (нинішня Північна Кароліна) в англійських поселенців народилася перша дитина в Новому Світі - Вірджинія Деа. Її батьками були Ананіас і Еліанор Деа, а дідом - губернатор острова Джон Уайт 1649 - гетьман Богдан Хмельницький підписав із польським королем Яном ІІ Казимиром Зборівський мирний договір, за яким Україна отримувала автономію на території трьох воєводств - Київського, Волинського й Чернігівського, а козацький реєстр встановлювався у кількості 40 тисяч чоловік. Договір, котрий не влаштовував жодну зі сторін, був порушений з обох боків протягом найближчих місяців 1743 - Джек Бротон сформулював правила боксу, серед яких - поділ на раунди і заборона бити лежачого 1743 - в Або укладено мирний договір між Росією і Швецією, за яким Росії відійшла частина Фінляндії 1782 - сторіччя вступу на російський престол Петра I відзначено в Петербурзі відкриттям знаменитого Мідного вершника - пам'ятника цареві роботи скульптора Фальконе 1786 - засновано місто Рейк'явік 1787 - у Петербурзі відбулася перша в історії Росії робітнича демонстрація - 400 будівельників принесли скаргу Катерині II на свого наймача Долгова 1812 - вітчизняна війна в Росії: російська армія залишила Смоленськ разом із мешканцями міста. Наполеон в'їхав у Смоленськ на білому коні через Нікольські ворота, але ніхто з росіян не зустрів його, не прийшов на поклін. Відступаючи, смоляни спалили міст через Дніпро. Це вразило Наполеона, адже раніше його всюди зустрічали як тріумфатора 1826 - шотландський дослідник Александер Гордон Лейнг першим із європейців досяг легендарного африканського міста Томбукту на березі річки Нігер 1845 - за ініціативою адмірала Федора Літке в Петербурзі засновано Російське географічне товариство 1859 - француз Жан Блонден перейшов по канату через Ніагарський водоспад, тримаючи на своїх плечах іншого акробата 1862 - у Міннесоті (США) почалася війна з індіанцями сіу 1868 - французький астроном П'єр Жансен виявив у сонячному спектрі новий хімічний елемент - гелій 1877 - американський астроном Асаф Холл відкрив супутник Марса - Фобос 1908 - у Ланкаширі (Англія) внаслідок вибуху на шахті загинуло 73 гірників 1909 - мер Токіо Юкіо Одзакі подарував Вашингтону 2 тисячі вишневих дерев. Президент США Вільям Тафт вирішив висадити їх біля річки Потомак 1913 - у казино Монте-Карло відбувся рекордний випадок - кулька випадала на чорне 26 раз поспіль 1918 - у Києві відбувся з’їзд усіх губернських старост Української Держави 1918 - організовано Всеросійський союз радянських журналістів 1919 - у Кам'янці-Подільському уряд УНР обговорив питання про єврейські погроми і ухвалив низку заходів задля боротьби з ними: притягнення до відповідальності командирів частин, де допущені погромні дії; боротьба з погромною агітацією, в тому числі і серед повстанців тощо 1920 - частини Червоної армії форсували річку Дністер, перервавши зв’язок Дієвої армії УНР з 6-ю польською армією 1920 - ратифікована 19-та поправка до Конституції США, яка надала право голосувати жінкам 1919 - денікінські війська зайняли Миколаїв 1924 - у Мінську арештували лідера антирадянського підпілля Бориса Савінкова, якого перед тим заманили в СРСР чекісти 1941 - під натиском німців радянські війська залишили районні центри Новопокровка, Томаківка Дніпропетровської області; Словечне Житомирської області; Верхня Хортиця, Веселе Запорізької області; Березнегувате, Снігурівка, Нововоронцовка Миколаївської області 1941 - радянські війська підірвали греблю Дніпрогесу. Побоюючись швидкого наступу німецької армії, співробітники НКВС заклали 20 тонн толу, вибух якого зруйнував частину греблі завдовжки 165 метрів, викликавши 20-метрову хвилю. Хвиля змила прибережну міську смугу, плавні Хортиці і дійшла до сусідніх міст - Марганця та Нікополя. У зв'язку з тим, що радянське командування не попередило городян і військових про небезпеку, загинули, за приблизними даними, більше 100 тисяч осіб. Так, німецьке командування оцінювало свої втрати в живій силі в 1500 чоловік. З боку радянських військ втрати склали приблизно 20 тисяч червоноармійців і близько 80 тисяч місцевих мешканців та біженців з інших регіонів 1942 - директива гітлерівського командування про посилення боротьби з партизанами на Сході. Гітлер призначив рейхсфюрера СС Гіммлера відповідальним за придушення партизанського руху в рейхскомісаріаті "Україна" 1943 - радянські війська на Харківському напрямку зайняли понад 50 населених пунктів, в тому числі місто Зміїв, районний центр Опішню 1944 - партизанська дивізія ім. Сидора Ковпака, згідно з постановою політбюро ЦК КП(б)У, передана в повному складі НКВС для використання її переважно для боротьби з націоналістичними збройними формуваннями 1958 - у США вийшов друком роман Володимира Набокова «Лоліта» 1962 - Рінго Старр уперше виступив як ударник групи «Бітлз» (в ліверпульському The Cavern Club) 1968 - керівництво країн Варшавського договору схвалило введення військ до бунтівної Чехословаччини 1976 - радянська космічна станція «Луна-24» здійснила посадку на поверхню Місяця. Це був останній апарат, запущений СРСР до Місяця 1977 - похорони Елвіса Преслі в Мемфісі зібрали 75 тисяч шанувальників видатного співака 1983 - ураган «Аліша» пронісся по Техасу; загинуло 22 людини, збиток оцінено в 1 мільярд доларів 1984 - у Москві відбулася церемонія відкриття ігор "Дружба-84". Це була альтернатива Олімпіаді в Лос-Анджелесі, яку бойкотували соціалістичні країни. Змагання тривали з липня до вересень у СРСР, Болгарії, Угорщині, НДР, КНДР, Монголії, Польщі, Чехословаччині та на Кубі (у різних країнах - із різних видів спорту) 1991 - початок спроби державного перевороту в СРСР: президент Михайло Горбачов взятий під домашній арешт у резиденції в Форосі (Крим) 1992 - зірка НБА Ларрі Берд оголосив про закінчення кар'єри баскетболіста 1994 - внаслідок землетрусу в Північному Алжирі загинула 171 людина 2001 - у матчі чемпіонату Росії «Анжі» (Махачкала) - ЦСКА (Москва) український воротар армійців Сергій Перхун отримав травму голови при зіткненні з нападаючим дагестанців Будуном Будуновим. Спочатку пошкодження оцінили як середньої важкості, Сергій був притомним до кінця гри. Але по дорозі в аеропорт голкіпер армійців впав у кому, що через 10днів призвела до клінічної смерті 2006 - у Києві почався IV Всесвітній форум українців Народилися 1750 - Антоніо Сальєрі, австрійський композитор італійського походження 1824 - П'єр Мартен, французький металург, винахідник мартенівської печі 1830 - Франц Йосиф I фон Габсбург, імператор Австрійської імперії (у 1848-1916 рр.) та король Угорщини (у 1867-1916 рр.). Він поділив свою імперію на подвійну монархію, в якій Австрія та Угорщина співіснували як рівноправні партнери. У 1879 р. вступив у союз з Пруссією. Саме ультиматум Франца Йосифа Сербії в 1914 р. призвів до початку І Світової війни. Правління Франца Йосифа вважають часом розквіту Австро-Угорщини 1836 - Олександр Кониський, український перекладач, письменник, лексикограф, педагог, громадський діяч ліберального напряму. Професійний адвокат. Автор слів духовного гімну „Молитва за Україну” ("Боже великий, єдиний, нам Україну храни") 1886 - Самуїл (Шльома) Шварцбард, єврейський анархіст - уродженець Ізмаїла, відомий тим, що вбив у Парижі в 1926 р. Симона Петлюру (виправданий за підтримки єврейського й комуністичного лобі). До 1920 р. воював у складі Червоної армії під проводом Котовського. Помер у Кейптауні (ПАР) від серцевого нападу. Перепохований в Ізраїлі, де кілька вулиць носять його ім'я 1890 - Юрій (Георгій) П'ятаков, український і радянський політичний і державний діяч, більшовик, син цукрозаводчика (уродженець селища Мар'їнського цукрового заводу Черкаського повіту Київської губернії). «Люксембургіянець» - за визначенням Леніна, російський шовініст - за Винниченком. У 1917 р. - голова більшовицького комітету в Києві й член Української Центральної Ради. У 1918 р. з липня до вересня - секретар ЦК КП(б)У, член ВЦВРК. У жовтні 1918 р. призначений головним комісаром Народного банку РРФСР. У листопаді 1918 - січні 1919 р. - голова тимчасового робітничо-селянського уряду радянської України. Перший голова Раднаркому УРСР у січні 1919 р. Провадив крайньо ліву соціально-економічну політику, зокрема відбирав у селян майно і землю та створював радгоспи й комуни; офіційно заперечував існування національного питання в Україні. У 1921-1923 рр. очолював Центральне управління вугільної промисловості Донбасу (у «Заповіті» Ленін назвав П'ятакова одним із двох найздібніших працівників у партії. Член ЦК ВКП(б) у 1923-1927 і 1930-1937 рр. У 1923-1927 рр. - заступник голови Вищої ради народного господарства СРСР; розробив проект першої п'ятирічки, в якому обстоював прискорений розвиток промисловості в Україні. Пізніше П'ятаков очолював Держбанк СРСР та інші установи. Підпав під удар репресій. На другому показовому процесі в Москві проти так званого «антирадянського троцькістського центру» у січні 1937 р. П'ятаков зізнався, ніби очолював троцькістів в Україні «з метою відриву України від СРСР», і був разом з іншими розстріляний 1890 - Вальтер Функ, німецький журналіст, економіст, президент Рейхсбанку з 1939 р. 1904 - Макс Фактор, американський парфумер польського походження, засновник косметичної компанії «Макс Фактор» 1909 - Марсель Карне, французький кінорежисер («Набережна туманів», «Діти райку») 1917 - Василь Бородай, український скульптор. Народний художник України та СРСР (1977), дійсний член Академії мистецтв СРСР (1973). У 1968-80 роки - голова Спілки художників УРСР. Депутат ВР УРСР ІХ скликання. Найвідоміші пам'ятники: Миколі Щорсу в Києві (1954, у співавторстві), Тарасові Шевченку в Арров-парку у Нью-Йорку (1970), Батьківщина-мати на території меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.» (1981), засновникам Києва (1982) 1918 - Олександр Шелепін, радянський державний діяч. Голова КДБ СРСР у 1958-1961 рр., голова ВЛКСМ у 1952-1958 рр., з 1964 по 1975 рр. - членом Політбюро. Мав прізвисько «Залізний Шурик». Як комсомольский вожак керував відправкою на цілинні землі сотень тисяч добровольців, а в 1964 р. був учасником змови з метою зміщення Хрущова з його постів. Після 1975 р. був відсторонений від влади. Однією з причин називають ту, що Леонід Брежнєв вважав його імовірним конкурентом в боротьбі за лідерство в партії і країні 1922 - Ален Роб-Грійє, французький письменник, кінорежисер («Анжеліка», «Гра з вогнем»). Один із засновників руху «новий роман» 1931 - Олег Гончаренко, український радянський ковзаняр. У 1953 р. став першим радянським чемпіоном світу у багатоборстві. Ще двічі вигравав цей титул, двічі посідав друге місце, двічі ставав чемпіоном Європи. На Олімпійських іграх 1956 р. в італійському Кортіна д'Ампеццо, де він був прапороносцем радянської команди на церемонії відкриття, Гончаренко завоював дві бронзові медалі 1933 - Жюст Фонтен, французький футболіст, володар рекорду за кількістю голів, забитих на одному чемпіонаті світу - 13 м'ячів на ЧС-1958 у Швеції. Виступав за клуби „УСМ Касабланка”, „Ніцца”, „Реймс”. Із „Реймсом” - чотириразовий чемпіон Франції 1933 - Роман Поланськи (правильно - Полянський, справжнє ім'я - Раймунд Роман Ліблінг), франко-польський актор, режисер (фільми «Ніж у воді», «Гіркий місяць», «Назад в СРСР», «Китайський квартал», «Макбет», «Дев'яті ворота»). У 2002 р. його фільм «Піаніст» здобув «Золоту пальмову гілку» Каннського фестивалю і „Оскар” за кращу режисуру 1933 - Белла Руденко, українська оперна співачка (лірико-колоратурне сопрано). Заслужена артистка України (1959), народна артистка СРСР (1960). Була солісткою Одеського й Київського театрів опери та балету, а з 1973 р. - Большого театру в Москві 1938 - Вадим Мулерман, український, російський і радянський естрадний співак єврейського походження, уродженець Харкова. Заслужений артист Росії (1978), заслужений артист України (2007). У репертуарі співака - шлягери «Лада» В. Шаїнського, «Трус не играет в хокей» О. Пахмутової, «Как хорошо быть генералом» В. Гамалії, «Гуцулочка» Д. Тухманова та ін. З 1989 р. жив і працював у США. Нині - з 2003 р. - Мулерман мешкає в Харкові. Був радником голови Харківської обласної державної Авакова адміністрації з питань культури 1944 - Іван Федоренко, український спортивний функціонер. Президент НОК у 1998-2002 рр., до того - голова центральної ради товариства „Динамо”, голова Держкомітету України з фізкультури та спорту. Надалі - виконавчий директор проекту Євро-2012, перший віце-президент НОК України 1945 - Володимир Мігуля, російський співак, композитор. Автор багатьох популярних пісень у 1970-90-ті роки («Поговори со мною, мама», «Каскадеры», «Трава у дома») 1952 - Патрік Свейзі, американський кіноактор („Брудні танці”, „Привид”, „На гребені хвилі”) 1954 - Володимир Висоцький, російський військовий, адмірал. Головком Військово-морського флоту Росії (з 2007 р.). Уродженець м. Комарно Львівської області 1956 - Василь Герасим'юк, український поет, лауреат Шевченківської премії 2003 р. (збірки «Осінні пси Карпат», «Серпень за старим стилем») 1957 - Кароль Буке, французька акторка, модель. Почала свою кінокар'єру з ролі у фільмі бондіани «Тільки для ваших очей». У 1990 р. була нагороджена премією «Сезар» за кращу жіночу роль у картині Бертрана Бліє «Занадто гарна для тебе». Також - «Немо», «Бінго-Бонго» та ін. 1957 - Володимир Мойсик, український політик і юрист. Народний депутат IV-VI скликань від „Нашої України”. У 1990-1995 - суддя Київського міського суду; 1995-2006 - суддя Судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України 1958 - Дідьє Оріоль, французький автогонщик (ралі), найкращий французький пілот за всю історію проведення чемпіонатів світу з ралі. Чемпіон світу 1994 р., переможець 18 етапів ЧС. Крім того, Оріолю належить рекорд за кількістю перемог в одному сезоні - шість етапів у 1992 р. 1962 - Феліпе Кальдерон, мексиканський політик і фінансист, президент Мексики з 2006 р. 1966 - Борис Крюк, російський телеведучий. Пасинок Володимира Ворошилова. З 2001 р. веде телегру „Що? Де? Коли?”, до того - програму «Кохання з першого погляду», був режисером «Брейн-рингу» 1969 - Сергій Заєць, український футболіст, захисник і півзахисник клубів „Динамо”, „Нива” (Вінниця), „Уралмаш”. Із киянами - чемпіон і володар Кубка СРСР СРСР 1990 р., чемпіон і володар Кубка України 1993 р. 1969 - Крістіан Слейтер (Гоукінс), американський кіноактор 1970 - Олег Матвєєв, український футболіст російського походження, нападаючий. У складі збірної СРСР - чемпіон світу серед юнаків 1986 р. Срібний призер чемпіонату України 1992 р. (із київським „Динамо”), 1994, 1997, 199, 2001 рр. - із „Шахтарем”. Також виступав за „Ростсільмаш”, „Кремінь”, запорізький і донецький „Металурги” 1973 - Володимир Вірчіс, український боксер-професіонал, суперважковаговик. Чемпіон Європи (EBU) 1977 - Андрій Дериземля, український біатлоніст. Бронзовий призер чемпіонату світу 2007 р. (спринт 10 км), дворазовий золотий призер чемпіонатів Європи, переможець і призер етапів Кубків світу 1980 - Естебан Камб’яссо, аргентинський футболіст, півзахисник збірної та міланського «Інтера». Також грав за „Реал” (Мадрид), „Індепендьєнте” і „Рівер Плейт”. Переможець Міжконтинентального кубка 2003 р., чемпіон Аргентини 2002 р., Іспанії - 2003 р., Італії - 2006-2010 рр. Переможець Ліги чемпіонів 2010 р. Померли 946 - Іван Рильський, знаменитий болгарський святий, покровитель болгарського народу. Суворий чернець-самітник та подвижник, жив біля болгарської гори Ріла 1227 - Чингіс-хан (Темуджин), монгольський полководець, завойовник, засновник Монгольської імперії (1206). Організатор завойовницьких походів в Азію та Східну Європу 1503 - Олександр VI (Рударік Лянсол-і-да-Боржа або або Родріго де Борха (Борджа)), церковний діяч каталонського походження, Папа Римський у 1492-1503 рр. 1765 - Франц I, герцог Лотаринзький (також Франц III), великий герцог Тосканський, пізніше - імператор Священної Римської імперії (у 1745-1765 рр.). Засновник лотаринзької гілки німецьких Габсбургів 1850 - Оноре де Бальзак, французький письменник ("Психологія шлюбу", "Гобсек", "Шагренева шкіра") 1896 - Ріхард Авенаріус, швейцарський філософ-ідеаліст, один з основоположників емпіріокритицизму 1944 - Ернст Тельман, німецький комуніст, один із головних політичних опонентів Гітлера. Керівник Гамбурзького повстання 1923 р., з 1924 р. - голова ЦК Компартії Німеччини, у 1925-1933 рр. - депутат Рейхстагу. Керував бойовим крилом КПН - організацією „Рот фронт”. Розстріляний у концтаборі Бухенвальд. Ім'я Тельмана носила піонерська організації НДР 1957 - Микола Коваленко, український політичний діяч, кооператор, публіцист. Один із чільних членів і голова Всеукраїнської селянської спілки і партії есерів, головний редактор газети "Народна воля". Член Центральної Ради. Від грудня 1917 р. - міністр культури, у період Директорії - міністр земельних справ 1994 - Вазген I (Левон Палчян), католікос всіх вірмен у 1955-1994 рр. 1997 - Марія Примаченко, українська художниця, представниця «народного примітиву» («наївного мистецтва»). Лауреатка Національної премії України ім. Т. Шевченка, народна художниця України 2007 - Віктор Прокопенко, український футболіст та тренер. Виступав за команди «Локомотив» (Вінниця), «Чорноморець» (Одеса), «Шахтар» (Донецьк), «Локомотив» (Херсон). Перший наставник національної збірної України (1992 р.). Також тренував „Чорноморець”, „Ротор”, „Шахтар”, „Динамо” (Москва). Із „гірниками” тричі вигравав Кубок Уккраїни, двічі ставав віце-чемпіоном України (2000 і 2001), працював спортиним директором клубу. Був народним депутатом України V скликання від Партії регіонів
Події 293 до н. е. - засновано найдавніший (із відомих) римський храм на честь богині Венери 1587 - на острові Роанок біля берегів Америки (нинішня Північна Кароліна) в англійських поселенців народилася перша дитина в Новому Світі - Вірджинія Деа. Її батьками були Ананіас і Еліанор Деа, а дідом - губернатор острова Джон Уайт 1649 - гетьман Богдан Хмельницький підписав із польським королем Яном ІІ Казимиром Зборівський мирний договір, за яким Україна отримувала автономію на території трьох воєводств - Київського, Волинського й Чернігівського, а козацький реєстр встановлювався у кількості 40 тисяч чоловік. Договір, котрий не влаштовував жодну зі сторін, був порушений з обох боків протягом найближчих місяців 1743 - Джек Бротон сформулював правила боксу, серед яких - поділ на раунди і заборона бити лежачого 1743 - в Або укладено мирний договір між Росією і Швецією, за яким Росії відійшла частина Фінляндії 1782 - сторіччя вступу на російський престол Петра I відзначено в Петербурзі відкриттям знаменитого Мідного вершника - пам'ятника цареві роботи скульптора Фальконе 1786 - засновано місто Рейк'явік 1787 - у Петербурзі відбулася перша в історії Росії робітнича демонстрація - 400 будівельників принесли скаргу Катерині II на свого наймача Долгова 1812 - вітчизняна війна в Росії: російська армія залишила Смоленськ разом із мешканцями міста. Наполеон в'їхав у Смоленськ на білому коні через Нікольські ворота, але ніхто з росіян не зустрів його, не прийшов на поклін. Відступаючи, смоляни спалили міст через Дніпро. Це вразило Наполеона, адже раніше його всюди зустрічали як тріумфатора 1826 - шотландський дослідник Александер Гордон Лейнг першим із європейців досяг легендарного африканського міста Томбукту на березі річки Нігер 1845 - за ініціативою адмірала Федора Літке в Петербурзі засновано Російське географічне товариство 1859 - француз Жан Блонден перейшов по канату через Ніагарський водоспад, тримаючи на своїх плечах іншого акробата 1862 - у Міннесоті (США) почалася війна з індіанцями сіу 1868 - французький астроном П'єр Жансен виявив у сонячному спектрі новий хімічний елемент - гелій 1877 - американський астроном Асаф Холл відкрив супутник Марса - Фобос 1908 - у Ланкаширі (Англія) внаслідок вибуху на шахті загинуло 73 гірників 1909 - мер Токіо Юкіо Одзакі подарував Вашингтону 2 тисячі вишневих дерев. Президент США Вільям Тафт вирішив висадити їх біля річки Потомак 1913 - у казино Монте-Карло відбувся рекордний випадок - кулька випадала на чорне 26 раз поспіль 1918 - у Києві відбувся з’їзд усіх губернських старост Української Держави 1918 - організовано Всеросійський союз радянських журналістів 1919 - у Кам'янці-Подільському уряд УНР обговорив питання про єврейські погроми і ухвалив низку заходів задля боротьби з ними: притягнення до відповідальності командирів частин, де допущені погромні дії; боротьба з погромною агітацією, в тому числі і серед повстанців тощо 1920 - частини Червоної армії форсували річку Дністер, перервавши зв’язок Дієвої армії УНР з 6-ю польською армією 1920 - ратифікована 19-та поправка до Конституції США, яка надала право голосувати жінкам 1919 - денікінські війська зайняли Миколаїв 1924 - у Мінську арештували лідера антирадянського підпілля Бориса Савінкова, якого перед тим заманили в СРСР чекісти 1941 - під натиском німців радянські війська залишили районні центри Новопокровка, Томаківка Дніпропетровської області; Словечне Житомирської області; Верхня Хортиця, Веселе Запорізької області; Березнегувате, Снігурівка, Нововоронцовка Миколаївської області 1941 - радянські війська підірвали греблю Дніпрогесу. Побоюючись швидкого наступу німецької армії, співробітники НКВС заклали 20 тонн толу, вибух якого зруйнував частину греблі завдовжки 165 метрів, викликавши 20-метрову хвилю. Хвиля змила прибережну міську смугу, плавні Хортиці і дійшла до сусідніх міст - Марганця та Нікополя. У зв'язку з тим, що радянське командування не попередило городян і військових про небезпеку, загинули, за приблизними даними, більше 100 тисяч осіб. Так, німецьке командування оцінювало свої втрати в живій силі в 1500 чоловік. З боку радянських військ втрати склали приблизно 20 тисяч червоноармійців і близько 80 тисяч місцевих мешканців та біженців з інших регіонів 1942 - директива гітлерівського командування про посилення боротьби з партизанами на Сході. Гітлер призначив рейхсфюрера СС Гіммлера відповідальним за придушення партизанського руху в рейхскомісаріаті "Україна" 1943 - радянські війська на Харківському напрямку зайняли понад 50 населених пунктів, в тому числі місто Зміїв, районний центр Опішню 1944 - партизанська дивізія ім. Сидора Ковпака, згідно з постановою політбюро ЦК КП(б)У, передана в повному складі НКВС для використання її переважно для боротьби з націоналістичними збройними формуваннями 1958 - у США вийшов друком роман Володимира Набокова «Лоліта» 1962 - Рінго Старр уперше виступив як ударник групи «Бітлз» (в ліверпульському The Cavern Club) 1968 - керівництво країн Варшавського договору схвалило введення військ до бунтівної Чехословаччини 1976 - радянська космічна станція «Луна-24» здійснила посадку на поверхню Місяця. Це був останній апарат, запущений СРСР до Місяця 1977 - похорони Елвіса Преслі в Мемфісі зібрали 75 тисяч шанувальників видатного співака 1983 - ураган «Аліша» пронісся по Техасу; загинуло 22 людини, збиток оцінено в 1 мільярд доларів 1984 - у Москві відбулася церемонія відкриття ігор "Дружба-84". Це була альтернатива Олімпіаді в Лос-Анджелесі, яку бойкотували соціалістичні країни. Змагання тривали з липня до вересень у СРСР, Болгарії, Угорщині, НДР, КНДР, Монголії, Польщі, Чехословаччині та на Кубі (у різних країнах - із різних видів спорту) 1991 - початок спроби державного перевороту в СРСР: президент Михайло Горбачов взятий під домашній арешт у резиденції в Форосі (Крим) 1992 - зірка НБА Ларрі Берд оголосив про закінчення кар'єри баскетболіста 1994 - внаслідок землетрусу в Північному Алжирі загинула 171 людина 2001 - у матчі чемпіонату Росії «Анжі» (Махачкала) - ЦСКА (Москва) український воротар армійців Сергій Перхун отримав травму голови при зіткненні з нападаючим дагестанців Будуном Будуновим. Спочатку пошкодження оцінили як середньої важкості, Сергій був притомним до кінця гри. Але по дорозі в аеропорт голкіпер армійців впав у кому, що через 10днів призвела до клінічної смерті 2006 - у Києві почався IV Всесвітній форум українців Народилися 1750 - Антоніо Сальєрі, австрійський композитор італійського походження 1824 - П'єр Мартен, французький металург, винахідник мартенівської печі 1830 - Франц Йосиф I фон Габсбург, імператор Австрійської імперії (у 1848-1916 рр.) та король Угорщини (у 1867-1916 рр.). Він поділив свою імперію на подвійну монархію, в якій Австрія та Угорщина співіснували як рівноправні партнери. У 1879 р. вступив у союз з Пруссією. Саме ультиматум Франца Йосифа Сербії в 1914 р. призвів до початку І Світової війни. Правління Франца Йосифа вважають часом розквіту Австро-Угорщини 1836 - Олександр Кониський, український перекладач, письменник, лексикограф, педагог, громадський діяч ліберального напряму. Професійний адвокат. Автор слів духовного гімну „Молитва за Україну” ("Боже великий, єдиний, нам Україну храни") 1886 - Самуїл (Шльома) Шварцбард, єврейський анархіст - уродженець Ізмаїла, відомий тим, що вбив у Парижі в 1926 р. Симона Петлюру (виправданий за підтримки єврейського й комуністичного лобі). До 1920 р. воював у складі Червоної армії під проводом Котовського. Помер у Кейптауні (ПАР) від серцевого нападу. Перепохований в Ізраїлі, де кілька вулиць носять його ім'я 1890 - Юрій (Георгій) П'ятаков, український і радянський політичний і державний діяч, більшовик, син цукрозаводчика (уродженець селища Мар'їнського цукрового заводу Черкаського повіту Київської губернії). «Люксембургіянець» - за визначенням Леніна, російський шовініст - за Винниченком. У 1917 р. - голова більшовицького комітету в Києві й член Української Центральної Ради. У 1918 р. з липня до вересня - секретар ЦК КП(б)У, член ВЦВРК. У жовтні 1918 р. призначений головним комісаром Народного банку РРФСР. У листопаді 1918 - січні 1919 р. - голова тимчасового робітничо-селянського уряду радянської України. Перший голова Раднаркому УРСР у січні 1919 р. Провадив крайньо ліву соціально-економічну політику, зокрема відбирав у селян майно і землю та створював радгоспи й комуни; офіційно заперечував існування національного питання в Україні. У 1921-1923 рр. очолював Центральне управління вугільної промисловості Донбасу (у «Заповіті» Ленін назвав П'ятакова одним із двох найздібніших працівників у партії. Член ЦК ВКП(б) у 1923-1927 і 1930-1937 рр. У 1923-1927 рр. - заступник голови Вищої ради народного господарства СРСР; розробив проект першої п'ятирічки, в якому обстоював прискорений розвиток промисловості в Україні. Пізніше П'ятаков очолював Держбанк СРСР та інші установи. Підпав під удар репресій. На другому показовому процесі в Москві проти так званого «антирадянського троцькістського центру» у січні 1937 р. П'ятаков зізнався, ніби очолював троцькістів в Україні «з метою відриву України від СРСР», і був разом з іншими розстріляний 1890 - Вальтер Функ, німецький журналіст, економіст, президент Рейхсбанку з 1939 р. 1904 - Макс Фактор, американський парфумер польського походження, засновник косметичної компанії «Макс Фактор» 1909 - Марсель Карне, французький кінорежисер («Набережна туманів», «Діти райку») 1917 - Василь Бородай, український скульптор. Народний художник України та СРСР (1977), дійсний член Академії мистецтв СРСР (1973). У 1968-80 роки - голова Спілки художників УРСР. Депутат ВР УРСР ІХ скликання. Найвідоміші пам'ятники: Миколі Щорсу в Києві (1954, у співавторстві), Тарасові Шевченку в Арров-парку у Нью-Йорку (1970), Батьківщина-мати на території меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.» (1981), засновникам Києва (1982) 1918 - Олександр Шелепін, радянський державний діяч. Голова КДБ СРСР у 1958-1961 рр., голова ВЛКСМ у 1952-1958 рр., з 1964 по 1975 рр. - членом Політбюро. Мав прізвисько «Залізний Шурик». Як комсомольский вожак керував відправкою на цілинні землі сотень тисяч добровольців, а в 1964 р. був учасником змови з метою зміщення Хрущова з його постів. Після 1975 р. був відсторонений від влади. Однією з причин називають ту, що Леонід Брежнєв вважав його імовірним конкурентом в боротьбі за лідерство в партії і країні 1922 - Ален Роб-Грійє, французький письменник, кінорежисер («Анжеліка», «Гра з вогнем»). Один із засновників руху «новий роман» 1931 - Олег Гончаренко, український радянський ковзаняр. У 1953 р. став першим радянським чемпіоном світу у багатоборстві. Ще двічі вигравав цей титул, двічі посідав друге місце, двічі ставав чемпіоном Європи. На Олімпійських іграх 1956 р. в італійському Кортіна д'Ампеццо, де він був прапороносцем радянської команди на церемонії відкриття, Гончаренко завоював дві бронзові медалі 1933 - Жюст Фонтен, французький футболіст, володар рекорду за кількістю голів, забитих на одному чемпіонаті світу - 13 м'ячів на ЧС-1958 у Швеції. Виступав за клуби „УСМ Касабланка”, „Ніцца”, „Реймс”. Із „Реймсом” - чотириразовий чемпіон Франції 1933 - Роман Поланськи (правильно - Полянський, справжнє ім'я - Раймунд Роман Ліблінг), франко-польський актор, режисер (фільми «Ніж у воді», «Гіркий місяць», «Назад в СРСР», «Китайський квартал», «Макбет», «Дев'яті ворота»). У 2002 р. його фільм «Піаніст» здобув «Золоту пальмову гілку» Каннського фестивалю і „Оскар” за кращу режисуру 1933 - Белла Руденко, українська оперна співачка (лірико-колоратурне сопрано). Заслужена артистка України (1959), народна артистка СРСР (1960). Була солісткою Одеського й Київського театрів опери та балету, а з 1973 р. - Большого театру в Москві 1938 - Вадим Мулерман, український, російський і радянський естрадний співак єврейського походження, уродженець Харкова. Заслужений артист Росії (1978), заслужений артист України (2007). У репертуарі співака - шлягери «Лада» В. Шаїнського, «Трус не играет в хокей» О. Пахмутової, «Как хорошо быть генералом» В. Гамалії, «Гуцулочка» Д. Тухманова та ін. З 1989 р. жив і працював у США. Нині - з 2003 р. - Мулерман мешкає в Харкові. Був радником голови Харківської обласної державної Авакова адміністрації з питань культури 1944 - Іван Федоренко, український спортивний функціонер. Президент НОК у 1998-2002 рр., до того - голова центральної ради товариства „Динамо”, голова Держкомітету України з фізкультури та спорту. Надалі - виконавчий директор проекту Євро-2012, перший віце-президент НОК України 1945 - Володимир Мігуля, російський співак, композитор. Автор багатьох популярних пісень у 1970-90-ті роки («Поговори со мною, мама», «Каскадеры», «Трава у дома») 1952 - Патрік Свейзі, американський кіноактор („Брудні танці”, „Привид”, „На гребені хвилі”) 1954 - Володимир Висоцький, російський військовий, адмірал. Головком Військово-морського флоту Росії (з 2007 р.). Уродженець м. Комарно Львівської області 1956 - Василь Герасим'юк, український поет, лауреат Шевченківської премії 2003 р. (збірки «Осінні пси Карпат», «Серпень за старим стилем») 1957 - Кароль Буке, французька акторка, модель. Почала свою кінокар'єру з ролі у фільмі бондіани «Тільки для ваших очей». У 1990 р. була нагороджена премією «Сезар» за кращу жіночу роль у картині Бертрана Бліє «Занадто гарна для тебе». Також - «Немо», «Бінго-Бонго» та ін. 1957 - Володимир Мойсик, український політик і юрист. Народний депутат IV-VI скликань від „Нашої України”. У 1990-1995 - суддя Київського міського суду; 1995-2006 - суддя Судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України 1958 - Дідьє Оріоль, французький автогонщик (ралі), найкращий французький пілот за всю історію проведення чемпіонатів світу з ралі. Чемпіон світу 1994 р., переможець 18 етапів ЧС. Крім того, Оріолю належить рекорд за кількістю перемог в одному сезоні - шість етапів у 1992 р. 1962 - Феліпе Кальдерон, мексиканський політик і фінансист, президент Мексики з 2006 р. 1966 - Борис Крюк, російський телеведучий. Пасинок Володимира Ворошилова. З 2001 р. веде телегру „Що? Де? Коли?”, до того - програму «Кохання з першого погляду», був режисером «Брейн-рингу» 1969 - Сергій Заєць, український футболіст, захисник і півзахисник клубів „Динамо”, „Нива” (Вінниця), „Уралмаш”. Із киянами - чемпіон і володар Кубка СРСР СРСР 1990 р., чемпіон і володар Кубка України 1993 р. 1969 - Крістіан Слейтер (Гоукінс), американський кіноактор 1970 - Олег Матвєєв, український футболіст російського походження, нападаючий. У складі збірної СРСР - чемпіон світу серед юнаків 1986 р. Срібний призер чемпіонату України 1992 р. (із київським „Динамо”), 1994, 1997, 199, 2001 рр. - із „Шахтарем”. Також виступав за „Ростсільмаш”, „Кремінь”, запорізький і донецький „Металурги” 1973 - Володимир Вірчіс, український боксер-професіонал, суперважковаговик. Чемпіон Європи (EBU) 1977 - Андрій Дериземля, український біатлоніст. Бронзовий призер чемпіонату світу 2007 р. (спринт 10 км), дворазовий золотий призер чемпіонатів Європи, переможець і призер етапів Кубків світу 1980 - Естебан Камб’яссо, аргентинський футболіст, півзахисник збірної та міланського «Інтера». Також грав за „Реал” (Мадрид), „Індепендьєнте” і „Рівер Плейт”. Переможець Міжконтинентального кубка 2003 р., чемпіон Аргентини 2002 р., Іспанії - 2003 р., Італії - 2006-2010 рр. Переможець Ліги чемпіонів 2010 р. Померли 946 - Іван Рильський, знаменитий болгарський святий, покровитель болгарського народу. Суворий чернець-самітник та подвижник, жив біля болгарської гори Ріла 1227 - Чингіс-хан (Темуджин), монгольський полководець, завойовник, засновник Монгольської імперії (1206). Організатор завойовницьких походів в Азію та Східну Європу 1503 - Олександр VI (Рударік Лянсол-і-да-Боржа або або Родріго де Борха (Борджа)), церковний діяч каталонського походження, Папа Римський у 1492-1503 рр. 1765 - Франц I, герцог Лотаринзький (також Франц III), великий герцог Тосканський, пізніше - імператор Священної Римської імперії (у 1745-1765 рр.). Засновник лотаринзької гілки німецьких Габсбургів 1850 - Оноре де Бальзак, французький письменник ("Психологія шлюбу", "Гобсек", "Шагренева шкіра") 1896 - Ріхард Авенаріус, швейцарський філософ-ідеаліст, один з основоположників емпіріокритицизму 1944 - Ернст Тельман, німецький комуніст, один із головних політичних опонентів Гітлера. Керівник Гамбурзького повстання 1923 р., з 1924 р. - голова ЦК Компартії Німеччини, у 1925-1933 рр. - депутат Рейхстагу. Керував бойовим крилом КПН - організацією „Рот фронт”. Розстріляний у концтаборі Бухенвальд. Ім'я Тельмана носила піонерська організації НДР 1957 - Микола Коваленко, український політичний діяч, кооператор, публіцист. Один із чільних членів і голова Всеукраїнської селянської спілки і партії есерів, головний редактор газети "Народна воля". Член Центральної Ради. Від грудня 1917 р. - міністр культури, у період Директорії - міністр земельних справ 1994 - Вазген I (Левон Палчян), католікос всіх вірмен у 1955-1994 рр. 1997 - Марія Примаченко, українська художниця, представниця «народного примітиву» («наївного мистецтва»). Лауреатка Національної премії України ім. Т. Шевченка, народна художниця України 2007 - Віктор Прокопенко, український футболіст та тренер. Виступав за команди «Локомотив» (Вінниця), «Чорноморець» (Одеса), «Шахтар» (Донецьк), «Локомотив» (Херсон). Перший наставник національної збірної України (1992 р.). Також тренував „Чорноморець”, „Ротор”, „Шахтар”, „Динамо” (Москва). Із „гірниками” тричі вигравав Кубок Уккраїни, двічі ставав віце-чемпіоном України (2000 і 2001), працював спортиним директором клубу. Був народним депутатом України V скликання від Партії регіонів
Click to view