7 листопада. Цей день в історії
День народження хіміка й фізика Склодовської-Кюрі, революціонера Троцького, письменників Камю, Вінграновського й Фурманова, історика Багалія, ракетника Янгеля, політиків Тягнибока і Соломенцева, акторок Зеленої і Фандери, актора Мілляра, футболістів Алейнікова, Чигринського, Палермо, Ріо Фердинанда і Веннегора оф Хесселінка, борця Яригіна, тенісиста Долгополова, фехтувальниці Пундик, боксера Рахмана, шахіста Німцовича, графіка Василенка, музиканта Бабкіна та партії італійських фашистів.
Колишнє головне радянське свято - День Великої Жовтневої соціалістичної революції.
У Білорусі, як і було в СРСР, - День Жовтневої революції (державне свято).
У Росії - День військової слави (день проведення військового параду на Червоній площі в Москві на ознаменування 24-ї річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції).
У Киргизстані - День інформації й преси. У Вірменії - День вина.
Події
680 - почався Третій Константинопольський собор, він же Шостий Вселенський (при імператорі Констянтині Погонаті).
Собор був скликаний проти лжевчення єретиків-монофелітів
1550 - у єпископському центрі Ісландії - Скалгольті - страчені Йон Арасон, останній римсько-католицький єпископ Ісландії (до запровадження лютеранства), та його сини Аре і Бйорн.
Протестанти змусили батька дивитися на вбивство обох синів. Голова Аре була відрубана одним ударом сокири, голова Бйорна - після чотирьох усікнень. Самого Йона Арасона вбили сімома ударами сокири
1708 - гетьман Іван Мазепа із частиною свого війська з'єднався з військами шведського короля Карла XII біля села Горки
1783 - у Севільї публічно спалена остання жертва іспанської інквізиції.
В Англії в цей же день востаннє був повішений злочинець у присутності публіки
1807 - Росія оголосила війну Англії у відповідь на напад англійського флоту на Данію - союзницю Росії по континентальній блокаді
1874 - слон уперше використаний як символ республіканців у США (у тижневику Harper's Weekly)
1893 - в американському штаті Колорадо жінки отримали право голосувати на виборах
1912 - в околицях Берліна у Шарлоттенбурзі відкрився Німецький опернхаус (зараз - Німецький оперний театр у Берліні). Першою давали оперу Бетховена "Фіделіо"
1917 - Жовтнева революція в Росії.
Після залпу крейсера «Аврори» революційні солдати, робітники й матроси захопили Зимовий палац у Петрограді, скинувши Тимчасовий уряд.
О 22.45 відкрився ІІ Всеросійський з'їзд рад робітників і солдатських депутатів. З 1046 делегатів і гостей 525 були більшовиками. Головував на з'їзді Лев Каменєв. Найважливіші рішення про владу, мир і землю будуть ухвалені вночі і ввечері наступного дня
1918 - випущені перші марки Радянської Росії.
Автором малюнка - меча, що розрубує ланцюг, - був латиський графік Ріхард Заріньш
1918 - гетьман Павло Скоропадський видав наказ про оголошення 8 листопада військового стану на території Катеринославської, Херсонської (без Одеси), Подільської, Таврійської (повітів Дніпровського, Мелітопольського і Бердянського) губерній, а також градоначальства Миколаєва із наданням усієї повноти влади командирам розташованих тут корпусів
1918 - у Києві за ініціативою головного комітету земсько-міського об’єднання почалася дводенна нарада земств та міст України, Дону, Кубані та Криму, в якій взяли участь представники Петрограда, Москви та ін.
Нарада висловилася за відновлення "єдиної і неподільної" Росії та вироблення засад реалізації цієї ідеї. Також учасники зборів обговорили можливість відновлення розпущених дум і земств в Україні. Для об’єднання зусиль цих утворень вирішили скликати з’їзд міст і земств України, Дону, Кубані та Криму, для підготовки якого обрали тимчасовий комітет
1920 - відповідно до постанови Всеросійського ЦВК, уряд УСРР у Харкові оголосив амністію з нагоди третьої річниці Жовтневої революції
1921 - радянські війська відбили спробу захоплення Коростеня 6-ю петлюрівською стрілецькою дивізією під головуванням полковника Вержбовця.
Після бою відбулося об’єднання решток 4-го кінного корпусу 4-ї київської петлюрівської дивізії під командуванням полковника Палія та 6-ї дивізії Вержбовця
1921 - у Римі заснована Національна фашистська партія на чолі з Беніто Муссоліні
1922 - у Харкові засновано український драматичний театр імені Тараса Шевченка
1924 - по Красній площі в Москві пройшли перші радянські автомобілі - півторатонні машини «АМО-Ф-15» Московського автозаводу
1928 - у Харкові офіційно відкрито будівлю Держпрому, один із перших українських хмарочосів
1931 - на річницю Жовтневої революції лідер Комуністичної партії Китаю Мао Цзедун проголосив Китайську Радянську республіку (розташовувалася на території Південно-Східного Китаю і проіснувала до 1934 р.)
1940 - у Канаді створено Комітет українців Канади - КУК
1940 - у Тахомі (штат Вашингтон, США) обвалився висячий міст Tacoma Narrows Bridge - через прорахунки конструкторів щодо вітрових навантажень
1941 - відбувся військовий парад на Червоній площі у Москві, з якого бійці йшли на фронт захищати Москву
1941 - на екрани СРСР вийшла кінокомедія Івана Пир'єва «Свинарка і пастух» з Мариною Ладиніною, Володимиром Зельдіним і Миколою Крючковим у головних ролях
1941 - німецький бомбардувальник неподалік Ялти потопив радянський теплохід «Вірменія», який евакуював із Севастополя та Ялти військовий госпіталь.
Транспорт мав відмітні знаки санітарного судна. Водночас на порушення статусу санітарного судна «Вірменія» була озброєна чотирма 45-міліметровими гарматами; крім поранених та біженців, на її борту перебували військовослужбовці та співробітники НКВС, окрім того, корабель ішов в ескорті двох збройних катерів і двох винищувачів І-153. Таким чином, «Вірменія» у відповідності з міжнародним правом, була законною військовою ціллю.
Судно затонуло за 4 хвилини, загинуло від 7 до 10 тисяч осіб, у тому числі керівництво піонертабору "Артек" та частина партійного керівництва Криму. Врятувалися лише восьмеро людей
1941 - у місті Немирів Вінницької області проведено масовий розстріл місцевого єврейського населення - 2 680 жертв
1943 - війська 1-го Українського фронту заволоділи містом Фастів
1944 - Франклін Рузвельт уперше в історії США обраний президентом на четвертий термін
1944 - опубліковано наказ Верховного Головнокомандувача № 220: «Радянський державний кордон, віроломно порушений гітлерівськими полчищами 22 червня 1941 р., відновлений на всій протяжності від Чорного до Баренцева моря ...»
1945 - у Берліні відкрили меморіальне кладовище, на якому поховані радянські воїни, загиблі під час взяття столиці Німеччини
1950 - у Будапешті відкрили новий міст через Дунай, якому дали ім'я Йосипа Сталіна.
Ім'я радянського вождя з його назви прибрали у 1958 р. і дали нове - Арпад - на честь легендарного очільника угорських племен IX ст.
1951 - з показу художнього фільму «Велике зарево» почав своє мовлення київський телецентр - третій в СРСР після Москви й Ленінграда.
У Києві тоді було 662 телевізійні приймачі
1963 - у Голлівуді відбулася прем'єра кінокомедії «Цей шалений, шалений, шалений, шалений світ» Стенлі Крамера, номінованої на шість «Оскарів» (здобуто лише один - за кращі візуальні ефекти)
1963 - нафтопроводом "Дружба" нафта пішла до Польщі
1967 - Генеральна Асамблея ООН ухвалила Декларацію про ліквідацію дискримінації жінок
1968 - київський робітник П. Шпильовий, рухаючись у колоні демонстрантів по Червоній площі у Москві, підняв транспарант антирадянського змісту
1976 - перший набір іноземних космонавтів у Центр підготовки космонавтів у рамках програми «Інтеркосмос»
1987 - відкрита станція Київського метрополітену «Ленінська» (нині «Театральна»)
1987 - Жасминова революція в Тунісі.
Зін аль-Абідін Бен Алі став президентом замість скинутого Хабіба Бургіби
1990 - у день Жовтневої революції в Києві відбувся святковий військовий парад. Він мав пройти на Хрещатику, але Українська студентська спілка оприлюднила заяву про те, що не пропустить танки на центральну вулицю столиці. Київська міська рада ухвалила компромісне рішення і перенесла парад на площу Перемоги.
Спроба студентського пікету на площі Перемоги була придушена міліцією. Правоохоронці, вдавшись до силових методів, відтіснили студентів із площі. Були травмовані 30 студентів.
Того ж дня на площі Жовтневої революції був затриманий народний депутат з опозиційної "Народної ради" Степан Хмара, який вступив у сутичку з міліцейським провокатором полковником Григор'євим.
Через кілька днів більшість у Верховній Раді позбавила Хмару депутатської недоторканності, аби притягти до кримінальної відповідальності
1990 - Львівська обласна рада народних депутатів уперше оголосила 7-8 листопада робочими днями - на противагу решті УРСР, де дні річниці Жовтневої революції були вихідними
1991 - знаменитий американський баскетболіст Меджік Джонсон оголосив, що він заражений вірусом СНІДу
1993 - у Сімферополі після побиття 6 листопада помер правозахисник, один із лідерів національного руху кримських татар, журналіст Юрій Османов
1996 - неподалік Лагоса зазнав авіакатастрофи нігерійський „Боїнг-727”, загинуло 143 особи
1996 - указом президента Росії замість святкування річниці Жовтневої революції 7 листопада перейменовано в День згоди і примирення
2000 - республіканець Джордж Буш-молодший обраний президентом США
2002 - в Ірані заборонена реклама американських товарів
2007 - у Фінляндії 18-річний Пекка-Ерік Аувінен, з'явившись опівдні у рідну школу, застрелив із пістолета шістьох учнів, медсестру і директора, після чого смертельно поранив і себе. За кілька годин до бійні він розповів про свої плани у розміщених в інтернеті матеріалах, де оголосив війну «людству, урядам і слабоумним масам»
2009 - англійський боксер-суперваговик Девід Хей переміг російського велетня Миколу Валуєва і відібрав у нього титул чемпіона світу за версією WBA
2011 - біля Запорізького обкому Компартії відкрили нову статую Йосипа Сталіна.
Попередній пам'ятник тирану, встановлений 2010 р., підірвали націоналісти
Народилися
630 - Констант II, візантійський імператор у 641-668 рр.
Прийшов до влади, усунувши мачуху і дядька. Вів активну, але не дуже вдалу зовнішню політику. У 654 р. флот Константа розгромили араби біля берегів Лікії, імператор дивом уникнув полону. У 663 р. намагався завоювати Італію, але зазнав тяжкої поразки, втративши в битві 20 тисяч чоловік. Однак утримав за собою Сицилію.
Переніс свою резиденцію в Сіракузи, куди звіз твори мистецтва, захоплені в Римі.
Вбитий змовниками під час купання
1598 - Франсіско де Сурбаран, іспанський художник
1857 - Дмитро Багалій, визначний український історик та громадський діяч, ректор Харківського університету у 1906-1910 рр., академік, член президії УАН (з 1918 р.) („Колонізація Новоросійського краю”, „Історія Слобідської України”), міський голова Харкова у 1914-1917 рр.
1867 - Марія Склодовська-Кюрі, польська і французька фізик і хімік, дружина П’єр Кюрі.
Лауреат Нобелівської премії з фізики (1903) і Нобелівської премії з хімії (1911).
Мати нобелівської лауреатки Ірен Кюрі.
Після смерті чоловіка - перша жінка-професор у Сорбонні
1879 - Лев Троцький (Бронштейн), російський більшовицький діяч.
Голова Петроградської ради робітничих і солдатських депутатів у 1917 р., керівник більшовицької революції, нарком іноземних справ у 1917-1918 рр., головком Червоної армії у 1918-1925 рр.
Надалі - лідер крила антисталіністів.
Програвши в боротьбі за владу Сталіну, був виключений з партії, висланий з країни і вбитий у Мексиці підісланим агентом НКВС
1886 - Арон Німцович, латвійський шахіст єврейського походження, теоретик гри (книжка «Моя система»).
Неодноразово намагався організувати свій матч на першість світу з Капабланкою, а потім з Алєхіним, але не міг зібрати необхідних грошей
1891 - Дмитро Фурманов, російський радянський письменник.
У громадянську війну був комісаром у 25-й дивізії Східного фронту, якою командував Василь Чапаєв. Фурманов пізніше розповів про нього у своєму романі «Чапаєв»
1901 - Ріна (Катерина) Зелена, радянська акторка театру і кіно.
Народна артистка РРФСР і СРСР.
Черепаха Тортилла в «Пригодах Буратіно», місіс Хадсон у «Пригодах Шерлока Холмса»
1903 - Георгій Мілляр, радянський актор театру і кіно, виконавець ролей Кощія Безсмертного, Баби Яги та іншої нечисті у відомих дитячих фільмах.
Народний артист РРФСР (1988)
1903 - Конрад Лоренц, австрійський зоолог, один із творців науки про поведінку тварин - етології.
Лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1973 р.
1909 - Дмитро Штикало, український журналіст, публіцист, громадський і політичний діяч, активіст фракції ОУН Бандери, в'язень концентраційного табору в Березі Картузькій (1934-1936).
Був головою Союзу українських студентських організацій під Польщею (1932-1933).
Автор ідеологічно-програмових статей у газетах «Студентський шлях» і «Наш клич», автор політичного есе «Над небом сяє хрест меча» (1937). Співредактор підпільних видань і редактор радіовисильні ОУН-УПА в Карпатах «Самостійна Україна».
Після війни - на еміграції. Помер у Мюнхені
1911 - Михайло Янгель, російський і український радянський конструктор ракетно-космічних комплексів (СС).
Головний конструктор КБ «Південне» в Дніпропетровську в 1954-1971 рр. Академік АН Української РСР (1961) та АН СРСР (1966).
Лауреат Ленінської та Державної премії СРСР. Двічі Герой соцпраці
1913 - Альбер Камю, французький письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1957 р., один із лідерів філософсько-мистецького напрямку екзистенціалізму («Чума», «Бунтівна людина», «Міф про сізіфа»)
1913 - Михайло Соломенцев, радянський політичний і державний діяч, член Політбюро ЦК КПРС (1983-1988), голова Комітету партійного контролю при ЦК КПРС, голова Ради міністрів РРФСР у 1971-1983 рр.
Двічі Герой соціалістичної праці
1929 - Річард Вікторов, радянський кінорежисер («Третя ракета», «Москва-Кассіопея», «Отроки у Всесвіті»)
1936 - Микола Вінграновський, український поет, письменник і кінематографіст, лауреат Державної премії України ім. Шевченка 1984 р. (збірки «Атомні прелюди», «На срібнім березі», «Губами теплими і оком золотим», «Цю жінку я люблю», роман «Наливайко»)
1938 - Анатолій Василенко, український графік, ілюстратор, карикатурист.
Із 1960-х років - у журналі «Перець», також співпрацює із газетою «Сільські вісті» та багатьма іншими виданнями.
Заслужений художник УРСР (1977)
1948 - Іван Яригін, радянський борець вільного стилю, дворазовий олімпійський чемпіон у напівважкій вазі
1961 - Сергій Алейніков, білоруський футболіст, півзахисник мінського «Динамо» (капітан команди), збірних СРСР, СНД та Білорусі, віце-чемпіон Європи 1988 р., чемпіон СРСР 1982 р.
Був серед перших радянських легіонерів, у складі «Ювентуса» виграв Кубок Італії
1967 - Оксана Фандера, російська акторка, уродженка Одеси.
Віце-міс «Красуня Москви» (1988)
1968 - Олег Тягнибок, український політик націоналістичного напряму, медик за освітою.
У 1991-1994 рр. - голова «Студентського братства», у 1994-1998 рр. - депутат Львівської обласної ради; народний депутат України ІІІ і IV скликань (1998-2006 рр.).
Голова партії Всеукраїнське об'єднання «Свобода» з 2004 р. (до перейменування в 2004 р. - Соціал-національна партія України).
На президентських виборах 2010 р. посів восьме місце (1,43% голосів)
1972 - Хасім Рахман, американський боксер-професіонал, який виступав у важкій категорії.
Чемпіон світу WBC у 2001 і 2006 рр.; IBF - 2001 рр.; тимчасовий титул WBC 2005 р.
1973 - Мартін Палермо, аргентинський футболіст, нападник клубу «Бока хуніорз» та збірної Аргентини.
П'ятиразовий чемпіон країни. Дворазовий володар Кубка Лібертадорес.
Грав також за «Естудіантес», іспанські «Вільяреал», «Бетіс», «Алавес»
1978 - Сергій Бабкін, український музикант, актор, автор і виконавець власних пісень.
Один із засновників групи «5'nizza»
1978 - Ріо Фердинанд, англійський футболіст, захисник «Манчестер юнайтед» і збірної Англії.
П'ятиразовий чемпіон Англії, переможець Ліги чемпіонів 2008 р.
Грав також за «Вест Хем», «Борнмут» і «Лідс»
1978 - Ян Веннегор оф Хесселінк, голландський футболіст, нападник національної збірної.
У складі клубів ПСВ і «Селтік» по двічі вигравав національні чемпіонати Голландії та Шотландії. Також грав за "Халл Сіті" і "Рапід" (Відень)
1986 - Дмитро Чигринський, український футболіст, захисник «Шахтаря» і збірної України.
У складі «Шахтаря» - володар Кубка УЄФА 2009 р., чемпіон України 2006, 2008, 2011, 2012 рр., у «Барселоні»- чемпіон Іспанії 2010 р.
Також грав за «Металург» (Запоріжжя)
1987 - Галина Пундик, українська шаблістка.
Олімпійська чемпіонка 2008 р. у командній першості, чемпіонка Європи та чемпіонка світу 2009 р. у командній першості.
Бронзова призерка чемпіонатів Європи 2009 і 2011 рр. в особистій першості, срібна призерка ЧС-2011 у команді
1988 - Олександр Долгополов, український професійний тенісист.
У січні 2012 р. - 13-тя ракетка світу. Переможець двох турнірів АТР в одиночному розряді.
Син тенісиста Олександра Долгополова
Померли
1550 - Йон Арасон, останній римсько-католицький єпископ Ісландії до запровадження лютеранства, народний герой (обезголовленій лютеранськими противниками католицизму)
1862 - Багадур Шах II Зафар, останній правитель Індії з династії Великих Моголів (1838-1857 рр.).
Був узятий у полон англійцями під час придушення повстання сипаїв.
Поет і музикант; батько 22 синів і щонайменше 32 дочок
1913 - Альфред Уоллес, англійський натураліст, який створив одночасно і незалежно від Чарльза Дарвіна теорію природного відбору.
У 1858 р. Уоллес послав Дарвіну рукопис своєї статті «Про прагнення різновидів нескінченно віддалятися від початкового типу», ідеї якої збігалися з теорією Дарвіна. 1 липня наступного року Дарвін опублікував її разом із коротким викладом своєї теорії в протоколах лондонського Ліннеївського товариства.
Уоллес першим запровадив термін «дарвінізм»
1944 - Ріхард Зорге, радянський розвідник часів ІІ Світової війни, син німця та росіянки.
Перебував у Німеччині та Японії, з'ясував точний час та план нападу Гітлера на СРСР.
Герой Радянського Союзу
1962 - Анна Елеонора Рузвельт, американська дипломатка, громадська діячка, представник США в ООН.
Дружина президента Франкліна Рузвельта
1978 - Джин (Джеймс) Танні (Тунні або Танней), американський боксер-важковаговик, бізнесмен і письменник.
У 1926 р. в 10-раундовому бою забрав титул чемпіона світу у знаменитого Джека Демпсі. Рік по тому, у знаменитому матчі-реванші відстояв свій титул, а в 1928-му залишив ринг непереможеним. Провів 67 офіційних боїв, 47 із яких завершив нокаутом і лише раз програв
1970 - Андрейс Упітс (Андрій Упіт), латиський і радянський письменник, класик латиської літератури, автор 8-томного циклу романів «Робежники»
1979 - Уолтер Хаас, американський бізнесмен, який зробив процвітаючою джинсову фірму Levi Strauss & Co.
1980 - Стів Маккуїн, американський кіноактор («Чудова сімка», «Втеча»)
1991 - Веніамін Александров, радянський хокеїст.
Дворазовий олімпійський чемпіон, бронзовий призер Олімпіади-60, шестиразовий чемпіон світу, десятиразовий чемпіон СРСР у складі московського ЦСКА.
Трійка нападаючих Альметов-Локтєв-Александров довгі роки була першою ланкою збірної СРСР
1992 - Александер Дубчек, чехословацький (словацький) політик часів «Празької весни», перший секретар КПЧ у 1967-1969 рр., ініціатор кампанії з лібералізації чехословацького суспільства.
Арештований після інтервенції радянських військ у ЧССР і виключений із партії в 1970 р.
У 1989 р. виступав із демократичними промовами і після падіння режиму був обраний спікером Національних зборів у Празі, переобраний у 1990 р.
Він помер від наслідків важкої автоаварії, в яку потрапив у вересні 1992 р.
1993 - Ігор Турчин, видатний радянський і український гандбольний тренер, внесений за видатні досягнення у спорті з жіночою командою «Спартак» (Київ) до Книги рекордів Гіннесса. Його спартаківки стали 20-разовими чемпіонками СРСР, 13 разів вигравали Кубок європейських чемпіонів, а збірна СРСР - Олімпіади 1976 і 1980 рр., срібні медалі ОІ-1988, чемпіонати світу 1982 і 1986 рр., «срібло» ЧС 1975 і 1978 рр., «бронзу» 1973 р.
Помер у Бухаресті під час матчу на Кубок ЄГФ
1998 - Генрі Хант, англійський лорд, керівник першої успішної експедиції на Еверест, під час якої вершину підкорив Едмунд Гілларі (1953 р.)
1999 - Прімо Небіоло, італійський спортивний діяч, багаторічний президент Міжнародної легкоатлетичної федерації - найбільшої спортивної федерації світу
2000 - Борис Заходер, російський і радянський поет, письменник, перекладач («Винні-Пух і всі-всі-всі»).
Уродженець м. Кагул у Бессарабії
Колишнє головне радянське свято - День Великої Жовтневої соціалістичної революції.
У Білорусі, як і було в СРСР, - День Жовтневої революції (державне свято).
У Росії - День військової слави (день проведення військового параду на Червоній площі в Москві на ознаменування 24-ї річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції).
У Киргизстані - День інформації й преси. У Вірменії - День вина.
Події
680 - почався Третій Константинопольський собор, він же Шостий Вселенський (при імператорі Констянтині Погонаті).
Собор був скликаний проти лжевчення єретиків-монофелітів
1550 - у єпископському центрі Ісландії - Скалгольті - страчені Йон Арасон, останній римсько-католицький єпископ Ісландії (до запровадження лютеранства), та його сини Аре і Бйорн.
Протестанти змусили батька дивитися на вбивство обох синів. Голова Аре була відрубана одним ударом сокири, голова Бйорна - після чотирьох усікнень. Самого Йона Арасона вбили сімома ударами сокири
1708 - гетьман Іван Мазепа із частиною свого війська з'єднався з військами шведського короля Карла XII біля села Горки
1783 - у Севільї публічно спалена остання жертва іспанської інквізиції.
В Англії в цей же день востаннє був повішений злочинець у присутності публіки
1807 - Росія оголосила війну Англії у відповідь на напад англійського флоту на Данію - союзницю Росії по континентальній блокаді
1874 - слон уперше використаний як символ республіканців у США (у тижневику Harper's Weekly)
1893 - в американському штаті Колорадо жінки отримали право голосувати на виборах
1912 - в околицях Берліна у Шарлоттенбурзі відкрився Німецький опернхаус (зараз - Німецький оперний театр у Берліні). Першою давали оперу Бетховена "Фіделіо"
1917 - Жовтнева революція в Росії.
Після залпу крейсера «Аврори» революційні солдати, робітники й матроси захопили Зимовий палац у Петрограді, скинувши Тимчасовий уряд.
О 22.45 відкрився ІІ Всеросійський з'їзд рад робітників і солдатських депутатів. З 1046 делегатів і гостей 525 були більшовиками. Головував на з'їзді Лев Каменєв. Найважливіші рішення про владу, мир і землю будуть ухвалені вночі і ввечері наступного дня
1918 - випущені перші марки Радянської Росії.
Автором малюнка - меча, що розрубує ланцюг, - був латиський графік Ріхард Заріньш
1918 - гетьман Павло Скоропадський видав наказ про оголошення 8 листопада військового стану на території Катеринославської, Херсонської (без Одеси), Подільської, Таврійської (повітів Дніпровського, Мелітопольського і Бердянського) губерній, а також градоначальства Миколаєва із наданням усієї повноти влади командирам розташованих тут корпусів
1918 - у Києві за ініціативою головного комітету земсько-міського об’єднання почалася дводенна нарада земств та міст України, Дону, Кубані та Криму, в якій взяли участь представники Петрограда, Москви та ін.
Нарада висловилася за відновлення "єдиної і неподільної" Росії та вироблення засад реалізації цієї ідеї. Також учасники зборів обговорили можливість відновлення розпущених дум і земств в Україні. Для об’єднання зусиль цих утворень вирішили скликати з’їзд міст і земств України, Дону, Кубані та Криму, для підготовки якого обрали тимчасовий комітет
1920 - відповідно до постанови Всеросійського ЦВК, уряд УСРР у Харкові оголосив амністію з нагоди третьої річниці Жовтневої революції
1921 - радянські війська відбили спробу захоплення Коростеня 6-ю петлюрівською стрілецькою дивізією під головуванням полковника Вержбовця.
Після бою відбулося об’єднання решток 4-го кінного корпусу 4-ї київської петлюрівської дивізії під командуванням полковника Палія та 6-ї дивізії Вержбовця
1921 - у Римі заснована Національна фашистська партія на чолі з Беніто Муссоліні
1922 - у Харкові засновано український драматичний театр імені Тараса Шевченка
1924 - по Красній площі в Москві пройшли перші радянські автомобілі - півторатонні машини «АМО-Ф-15» Московського автозаводу
1928 - у Харкові офіційно відкрито будівлю Держпрому, один із перших українських хмарочосів
1931 - на річницю Жовтневої революції лідер Комуністичної партії Китаю Мао Цзедун проголосив Китайську Радянську республіку (розташовувалася на території Південно-Східного Китаю і проіснувала до 1934 р.)
1940 - у Канаді створено Комітет українців Канади - КУК
1940 - у Тахомі (штат Вашингтон, США) обвалився висячий міст Tacoma Narrows Bridge - через прорахунки конструкторів щодо вітрових навантажень
Click to view1941 - відбувся військовий парад на Червоній площі у Москві, з якого бійці йшли на фронт захищати Москву
1941 - на екрани СРСР вийшла кінокомедія Івана Пир'єва «Свинарка і пастух» з Мариною Ладиніною, Володимиром Зельдіним і Миколою Крючковим у головних ролях
1941 - німецький бомбардувальник неподалік Ялти потопив радянський теплохід «Вірменія», який евакуював із Севастополя та Ялти військовий госпіталь.
Транспорт мав відмітні знаки санітарного судна. Водночас на порушення статусу санітарного судна «Вірменія» була озброєна чотирма 45-міліметровими гарматами; крім поранених та біженців, на її борту перебували військовослужбовці та співробітники НКВС, окрім того, корабель ішов в ескорті двох збройних катерів і двох винищувачів І-153. Таким чином, «Вірменія» у відповідності з міжнародним правом, була законною військовою ціллю.
Судно затонуло за 4 хвилини, загинуло від 7 до 10 тисяч осіб, у тому числі керівництво піонертабору "Артек" та частина партійного керівництва Криму. Врятувалися лише восьмеро людей
1941 - у місті Немирів Вінницької області проведено масовий розстріл місцевого єврейського населення - 2 680 жертв
1943 - війська 1-го Українського фронту заволоділи містом Фастів
1944 - Франклін Рузвельт уперше в історії США обраний президентом на четвертий термін
1944 - опубліковано наказ Верховного Головнокомандувача № 220: «Радянський державний кордон, віроломно порушений гітлерівськими полчищами 22 червня 1941 р., відновлений на всій протяжності від Чорного до Баренцева моря ...»
1945 - у Берліні відкрили меморіальне кладовище, на якому поховані радянські воїни, загиблі під час взяття столиці Німеччини
1950 - у Будапешті відкрили новий міст через Дунай, якому дали ім'я Йосипа Сталіна.
Ім'я радянського вождя з його назви прибрали у 1958 р. і дали нове - Арпад - на честь легендарного очільника угорських племен IX ст.
1951 - з показу художнього фільму «Велике зарево» почав своє мовлення київський телецентр - третій в СРСР після Москви й Ленінграда.
У Києві тоді було 662 телевізійні приймачі
1963 - у Голлівуді відбулася прем'єра кінокомедії «Цей шалений, шалений, шалений, шалений світ» Стенлі Крамера, номінованої на шість «Оскарів» (здобуто лише один - за кращі візуальні ефекти)
1963 - нафтопроводом "Дружба" нафта пішла до Польщі
1967 - Генеральна Асамблея ООН ухвалила Декларацію про ліквідацію дискримінації жінок
1968 - київський робітник П. Шпильовий, рухаючись у колоні демонстрантів по Червоній площі у Москві, підняв транспарант антирадянського змісту
1976 - перший набір іноземних космонавтів у Центр підготовки космонавтів у рамках програми «Інтеркосмос»
1987 - відкрита станція Київського метрополітену «Ленінська» (нині «Театральна»)
1987 - Жасминова революція в Тунісі.
Зін аль-Абідін Бен Алі став президентом замість скинутого Хабіба Бургіби
1990 - у день Жовтневої революції в Києві відбувся святковий військовий парад. Він мав пройти на Хрещатику, але Українська студентська спілка оприлюднила заяву про те, що не пропустить танки на центральну вулицю столиці. Київська міська рада ухвалила компромісне рішення і перенесла парад на площу Перемоги.
Спроба студентського пікету на площі Перемоги була придушена міліцією. Правоохоронці, вдавшись до силових методів, відтіснили студентів із площі. Були травмовані 30 студентів.
Того ж дня на площі Жовтневої революції був затриманий народний депутат з опозиційної "Народної ради" Степан Хмара, який вступив у сутичку з міліцейським провокатором полковником Григор'євим.
Через кілька днів більшість у Верховній Раді позбавила Хмару депутатської недоторканності, аби притягти до кримінальної відповідальності
1990 - Львівська обласна рада народних депутатів уперше оголосила 7-8 листопада робочими днями - на противагу решті УРСР, де дні річниці Жовтневої революції були вихідними
1991 - знаменитий американський баскетболіст Меджік Джонсон оголосив, що він заражений вірусом СНІДу
1993 - у Сімферополі після побиття 6 листопада помер правозахисник, один із лідерів національного руху кримських татар, журналіст Юрій Османов
1996 - неподалік Лагоса зазнав авіакатастрофи нігерійський „Боїнг-727”, загинуло 143 особи
1996 - указом президента Росії замість святкування річниці Жовтневої революції 7 листопада перейменовано в День згоди і примирення
2000 - республіканець Джордж Буш-молодший обраний президентом США
2002 - в Ірані заборонена реклама американських товарів
2007 - у Фінляндії 18-річний Пекка-Ерік Аувінен, з'явившись опівдні у рідну школу, застрелив із пістолета шістьох учнів, медсестру і директора, після чого смертельно поранив і себе. За кілька годин до бійні він розповів про свої плани у розміщених в інтернеті матеріалах, де оголосив війну «людству, урядам і слабоумним масам»
2009 - англійський боксер-суперваговик Девід Хей переміг російського велетня Миколу Валуєва і відібрав у нього титул чемпіона світу за версією WBA
2011 - біля Запорізького обкому Компартії відкрили нову статую Йосипа Сталіна.
Попередній пам'ятник тирану, встановлений 2010 р., підірвали націоналісти
Народилися
630 - Констант II, візантійський імператор у 641-668 рр.
Прийшов до влади, усунувши мачуху і дядька. Вів активну, але не дуже вдалу зовнішню політику. У 654 р. флот Константа розгромили араби біля берегів Лікії, імператор дивом уникнув полону. У 663 р. намагався завоювати Італію, але зазнав тяжкої поразки, втративши в битві 20 тисяч чоловік. Однак утримав за собою Сицилію.
Переніс свою резиденцію в Сіракузи, куди звіз твори мистецтва, захоплені в Римі.
Вбитий змовниками під час купання
1598 - Франсіско де Сурбаран, іспанський художник
1857 - Дмитро Багалій, визначний український історик та громадський діяч, ректор Харківського університету у 1906-1910 рр., академік, член президії УАН (з 1918 р.) („Колонізація Новоросійського краю”, „Історія Слобідської України”), міський голова Харкова у 1914-1917 рр.
1867 - Марія Склодовська-Кюрі, польська і французька фізик і хімік, дружина П’єр Кюрі.
Лауреат Нобелівської премії з фізики (1903) і Нобелівської премії з хімії (1911).
Мати нобелівської лауреатки Ірен Кюрі.
Після смерті чоловіка - перша жінка-професор у Сорбонні
1879 - Лев Троцький (Бронштейн), російський більшовицький діяч.
Голова Петроградської ради робітничих і солдатських депутатів у 1917 р., керівник більшовицької революції, нарком іноземних справ у 1917-1918 рр., головком Червоної армії у 1918-1925 рр.
Надалі - лідер крила антисталіністів.
Програвши в боротьбі за владу Сталіну, був виключений з партії, висланий з країни і вбитий у Мексиці підісланим агентом НКВС
1886 - Арон Німцович, латвійський шахіст єврейського походження, теоретик гри (книжка «Моя система»).
Неодноразово намагався організувати свій матч на першість світу з Капабланкою, а потім з Алєхіним, але не міг зібрати необхідних грошей
1891 - Дмитро Фурманов, російський радянський письменник.
У громадянську війну був комісаром у 25-й дивізії Східного фронту, якою командував Василь Чапаєв. Фурманов пізніше розповів про нього у своєму романі «Чапаєв»
1901 - Ріна (Катерина) Зелена, радянська акторка театру і кіно.
Народна артистка РРФСР і СРСР.
Черепаха Тортилла в «Пригодах Буратіно», місіс Хадсон у «Пригодах Шерлока Холмса»
1903 - Георгій Мілляр, радянський актор театру і кіно, виконавець ролей Кощія Безсмертного, Баби Яги та іншої нечисті у відомих дитячих фільмах.
Народний артист РРФСР (1988)
1903 - Конрад Лоренц, австрійський зоолог, один із творців науки про поведінку тварин - етології.
Лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1973 р.
1909 - Дмитро Штикало, український журналіст, публіцист, громадський і політичний діяч, активіст фракції ОУН Бандери, в'язень концентраційного табору в Березі Картузькій (1934-1936).
Був головою Союзу українських студентських організацій під Польщею (1932-1933).
Автор ідеологічно-програмових статей у газетах «Студентський шлях» і «Наш клич», автор політичного есе «Над небом сяє хрест меча» (1937). Співредактор підпільних видань і редактор радіовисильні ОУН-УПА в Карпатах «Самостійна Україна».
Після війни - на еміграції. Помер у Мюнхені
1911 - Михайло Янгель, російський і український радянський конструктор ракетно-космічних комплексів (СС).
Головний конструктор КБ «Південне» в Дніпропетровську в 1954-1971 рр. Академік АН Української РСР (1961) та АН СРСР (1966).
Лауреат Ленінської та Державної премії СРСР. Двічі Герой соцпраці
1913 - Альбер Камю, французький письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1957 р., один із лідерів філософсько-мистецького напрямку екзистенціалізму («Чума», «Бунтівна людина», «Міф про сізіфа»)
1913 - Михайло Соломенцев, радянський політичний і державний діяч, член Політбюро ЦК КПРС (1983-1988), голова Комітету партійного контролю при ЦК КПРС, голова Ради міністрів РРФСР у 1971-1983 рр.
Двічі Герой соціалістичної праці
1929 - Річард Вікторов, радянський кінорежисер («Третя ракета», «Москва-Кассіопея», «Отроки у Всесвіті»)
1936 - Микола Вінграновський, український поет, письменник і кінематографіст, лауреат Державної премії України ім. Шевченка 1984 р. (збірки «Атомні прелюди», «На срібнім березі», «Губами теплими і оком золотим», «Цю жінку я люблю», роман «Наливайко»)
1938 - Анатолій Василенко, український графік, ілюстратор, карикатурист.
Із 1960-х років - у журналі «Перець», також співпрацює із газетою «Сільські вісті» та багатьма іншими виданнями.
Заслужений художник УРСР (1977)
1948 - Іван Яригін, радянський борець вільного стилю, дворазовий олімпійський чемпіон у напівважкій вазі
1961 - Сергій Алейніков, білоруський футболіст, півзахисник мінського «Динамо» (капітан команди), збірних СРСР, СНД та Білорусі, віце-чемпіон Європи 1988 р., чемпіон СРСР 1982 р.
Був серед перших радянських легіонерів, у складі «Ювентуса» виграв Кубок Італії
1967 - Оксана Фандера, російська акторка, уродженка Одеси.
Віце-міс «Красуня Москви» (1988)
1968 - Олег Тягнибок, український політик націоналістичного напряму, медик за освітою.
У 1991-1994 рр. - голова «Студентського братства», у 1994-1998 рр. - депутат Львівської обласної ради; народний депутат України ІІІ і IV скликань (1998-2006 рр.).
Голова партії Всеукраїнське об'єднання «Свобода» з 2004 р. (до перейменування в 2004 р. - Соціал-національна партія України).
На президентських виборах 2010 р. посів восьме місце (1,43% голосів)
1972 - Хасім Рахман, американський боксер-професіонал, який виступав у важкій категорії.
Чемпіон світу WBC у 2001 і 2006 рр.; IBF - 2001 рр.; тимчасовий титул WBC 2005 р.
1973 - Мартін Палермо, аргентинський футболіст, нападник клубу «Бока хуніорз» та збірної Аргентини.
П'ятиразовий чемпіон країни. Дворазовий володар Кубка Лібертадорес.
Грав також за «Естудіантес», іспанські «Вільяреал», «Бетіс», «Алавес»
1978 - Сергій Бабкін, український музикант, актор, автор і виконавець власних пісень.
Один із засновників групи «5'nizza»
1978 - Ріо Фердинанд, англійський футболіст, захисник «Манчестер юнайтед» і збірної Англії.
П'ятиразовий чемпіон Англії, переможець Ліги чемпіонів 2008 р.
Грав також за «Вест Хем», «Борнмут» і «Лідс»
1978 - Ян Веннегор оф Хесселінк, голландський футболіст, нападник національної збірної.
У складі клубів ПСВ і «Селтік» по двічі вигравав національні чемпіонати Голландії та Шотландії. Також грав за "Халл Сіті" і "Рапід" (Відень)
1986 - Дмитро Чигринський, український футболіст, захисник «Шахтаря» і збірної України.
У складі «Шахтаря» - володар Кубка УЄФА 2009 р., чемпіон України 2006, 2008, 2011, 2012 рр., у «Барселоні»- чемпіон Іспанії 2010 р.
Також грав за «Металург» (Запоріжжя)
1987 - Галина Пундик, українська шаблістка.
Олімпійська чемпіонка 2008 р. у командній першості, чемпіонка Європи та чемпіонка світу 2009 р. у командній першості.
Бронзова призерка чемпіонатів Європи 2009 і 2011 рр. в особистій першості, срібна призерка ЧС-2011 у команді
1988 - Олександр Долгополов, український професійний тенісист.
У січні 2012 р. - 13-тя ракетка світу. Переможець двох турнірів АТР в одиночному розряді.
Син тенісиста Олександра Долгополова
Померли
1550 - Йон Арасон, останній римсько-католицький єпископ Ісландії до запровадження лютеранства, народний герой (обезголовленій лютеранськими противниками католицизму)
1862 - Багадур Шах II Зафар, останній правитель Індії з династії Великих Моголів (1838-1857 рр.).
Був узятий у полон англійцями під час придушення повстання сипаїв.
Поет і музикант; батько 22 синів і щонайменше 32 дочок
1913 - Альфред Уоллес, англійський натураліст, який створив одночасно і незалежно від Чарльза Дарвіна теорію природного відбору.
У 1858 р. Уоллес послав Дарвіну рукопис своєї статті «Про прагнення різновидів нескінченно віддалятися від початкового типу», ідеї якої збігалися з теорією Дарвіна. 1 липня наступного року Дарвін опублікував її разом із коротким викладом своєї теорії в протоколах лондонського Ліннеївського товариства.
Уоллес першим запровадив термін «дарвінізм»
1944 - Ріхард Зорге, радянський розвідник часів ІІ Світової війни, син німця та росіянки.
Перебував у Німеччині та Японії, з'ясував точний час та план нападу Гітлера на СРСР.
Герой Радянського Союзу
1962 - Анна Елеонора Рузвельт, американська дипломатка, громадська діячка, представник США в ООН.
Дружина президента Франкліна Рузвельта
1978 - Джин (Джеймс) Танні (Тунні або Танней), американський боксер-важковаговик, бізнесмен і письменник.
У 1926 р. в 10-раундовому бою забрав титул чемпіона світу у знаменитого Джека Демпсі. Рік по тому, у знаменитому матчі-реванші відстояв свій титул, а в 1928-му залишив ринг непереможеним. Провів 67 офіційних боїв, 47 із яких завершив нокаутом і лише раз програв
1970 - Андрейс Упітс (Андрій Упіт), латиський і радянський письменник, класик латиської літератури, автор 8-томного циклу романів «Робежники»
1979 - Уолтер Хаас, американський бізнесмен, який зробив процвітаючою джинсову фірму Levi Strauss & Co.
1980 - Стів Маккуїн, американський кіноактор («Чудова сімка», «Втеча»)
1991 - Веніамін Александров, радянський хокеїст.
Дворазовий олімпійський чемпіон, бронзовий призер Олімпіади-60, шестиразовий чемпіон світу, десятиразовий чемпіон СРСР у складі московського ЦСКА.
Трійка нападаючих Альметов-Локтєв-Александров довгі роки була першою ланкою збірної СРСР
1992 - Александер Дубчек, чехословацький (словацький) політик часів «Празької весни», перший секретар КПЧ у 1967-1969 рр., ініціатор кампанії з лібералізації чехословацького суспільства.
Арештований після інтервенції радянських військ у ЧССР і виключений із партії в 1970 р.
У 1989 р. виступав із демократичними промовами і після падіння режиму був обраний спікером Національних зборів у Празі, переобраний у 1990 р.
Він помер від наслідків важкої автоаварії, в яку потрапив у вересні 1992 р.
1993 - Ігор Турчин, видатний радянський і український гандбольний тренер, внесений за видатні досягнення у спорті з жіночою командою «Спартак» (Київ) до Книги рекордів Гіннесса. Його спартаківки стали 20-разовими чемпіонками СРСР, 13 разів вигравали Кубок європейських чемпіонів, а збірна СРСР - Олімпіади 1976 і 1980 рр., срібні медалі ОІ-1988, чемпіонати світу 1982 і 1986 рр., «срібло» ЧС 1975 і 1978 рр., «бронзу» 1973 р.
Помер у Бухаресті під час матчу на Кубок ЄГФ
1998 - Генрі Хант, англійський лорд, керівник першої успішної експедиції на Еверест, під час якої вершину підкорив Едмунд Гілларі (1953 р.)
1999 - Прімо Небіоло, італійський спортивний діяч, багаторічний президент Міжнародної легкоатлетичної федерації - найбільшої спортивної федерації світу
2000 - Борис Заходер, російський і радянський поет, письменник, перекладач («Винні-Пух і всі-всі-всі»).
Уродженець м. Кагул у Бессарабії