Після очманілого позаминулого альбому, від якого досі тремтить голова, Оскіман та компанія, очевидно, зробили те саме, що й колись чилійська Хуана Фе - позбулися свого кубинського аранжувальника та перейшли на відверту попсу, намагаючися робити її прибавливо. Але все дарма вже другий альбом поспіль. Все звучить як найменш цікаві теми з альбомів
(
Read more... )