Уругвай-Франція (11.06.2010)
Другий матч Чемпіонату світу 2010, і перший в Кейптауні
На матч поїхали електричкою заповненою вболівальниками. Квиток не футбол гарантує тут безкоштовний проїзд громадським транспортом. В вагонах не оголошується назва зупинок, доводилось постійно перепитувати у місцевих
15-20 років тому така картина була б неможливою. Про пост-апартеід та поведінку деяких бидло-негрів напишу окремий пост
На матчі 80-90% місцевих з символікою ПАР та ідіотськими дудками-вузувелами
Величезна черга та тиснява до рамок метал-детекторів. Камінь в сторону організаторів, надіюсь в подальшому виправлять
Під нами сектор французів, взагалі організованої підтримки на матчі не було. Більшість сиділа та активно дуділа в ідіотські вувузєли. Один-два рази намагались щось співати - але погано. Більш згуртрованими виглядали уругвайці, хоча їх було набагато менше
Замість звичного мені орагнізованого саппорту, тут він індивідуальний. Різноманітні головні убори, розмальовані щоки та лисини, костюми та дудки...
Стадіон видався незрозумілим - заплутана нумерація секторів та рівнів, купа сходів і ліфтів, наприклад щоб потрапити на 2-й рівень нам сказали піднятись на 6-й ліфтом, а звідти спуститись сходами. В перерві пішли шукати туалет і натрапили на халявне-кафе для власників мажорних лаунж-квитків, а оскільки наші на вході ніхто не перевіряв - нормально перекусили швейцарським сиром та непоганим місцевим вином. Відчув себе професійним "фуршетником". Ще один камінь в сторону служби безпеки, але такий... маленький )
Футбол? Футбол Ви й так дивились...
