Та воно ж справа не скільки в раритетності речі, як у спогадах. Патефон, який грав у бліндажах у війну, бачений на днях в одному з музеїв, не викликав у мене стільки теплих емоцій, як ота карасінка... і велосипед "Україна" теж багато чого теплого у душі лишив. Таким спочатку великим здавався, коли я "під рамою" на ньому їздила...
Там у тебе днюха була 26 кажись? Мені ЖЖ підказує ;) Ну так з днюхою. І щоби теплого, світлого, дружнього, радісного й щасливого було більше аніж сумного!
річ з дитинства... ехе-хе... "під рамою", велосипед "Україна". аж у грудях щось заворушилось. а в нас називали "карасінку" "каганець". "... і зшерхлі лагідні бабусині долоні..."
Comments 3
(The comment has been removed)
Там у тебе днюха була 26 кажись? Мені ЖЖ підказує ;) Ну так з днюхою. І щоби теплого, світлого, дружнього, радісного й щасливого було більше аніж сумного!
Reply
а в нас називали "карасінку" "каганець".
"... і зшерхлі лагідні бабусині долоні..."
Reply
я за тії вареники та й гайда із хати..."
згадалося, бабуся співали...
Reply
Leave a comment