Міфи про "перевернутий" прапор (завершення)
Міфи про "перевернутий" прапор (початок)
Міф другий: "геральдичний" або "чули дзвін..."
нібито порядок кольорів на українському прапорі
не відповідає геральдичним нормам
На жаль, такі баламутні дискусії розпочалися ще у 1920-1930-х рр. на Західній Україні в умовах польської окупації, а зрештою вилилися у "конфлікт кольорів", політизацію та чвари, які фактично тривали в діаспорі до утвердження національних символів в Україні та надання прапору статусу державного у 1992 р.
Проголошення Акту Соборності українських земель 22 січня 1919 р.
Як бачимо, тут прапори - жовто-блакитні
Прихильники жовто-блакитного (синього) варіанту постійно апелювали до "правил геральдики", а їхні опоненти - до усталеної протягом 1917-1920 рр. історичної традиції.
Насправді ж геральдика вивчає й регулює норми складання гербів. А прапори створювалися за різними принципами, без якихось жорстких норм, іноді без жодного зв’язку з гербами, що й призвело до появи в середині ХХ ст. окремої спеціальної історичної дисципліни вексилології. Тому говорити про такі "правила геральдики" зовсім безпідставно.
То звідки ж виник цей міф? Очевидно мова йде про масову практику використання під час різних святкувань прапорів, банерів і кокард у міських чи земельних кольорах в Німеччині в ХІХ ст.
З метою впорядкувати цей процес були запропоновані рекомендації створення таких прапорів з різнокольорових горизонтальних смуг, коли для верхньої брали забарвлення фігури з герба, а для нижньої - колір поля щита. Ці рекомендації з кінця ХІХ ст. частково поширились і на Австро-Угорщину. Однак треба зазначити, що такі пропозиції залишались у рамках німецької геральдики й ніколи до поняття загальноприйнятих "правил геральдики" не виростали, принаймні подібні правила не застосовувались в інших країнах (достатньо глянути на прапори Португалії, Франції, Італії чи Іспанії), за винятком хіба що окремих сусідніх новоповсталих держав.
Зрештою, не дотримуються їх у сучасної Німеччині та Австрії, де адміністративні землі використовують смугасті прапори складені за різними принципами, іноді всупереч згаданим рекомендаціям. Наприклад, на гербах Відня, Тіролю та Форарльбергу маємо срібні фігури у червоних полях, натомість у двох перших прапори червоно-білі, а в останнього - біло червоний.
Герб австрійської столиці - м. Відень
Прапор федеральної землі Тіроль (Австрія)
Тому апеляція до "правил геральдики" щодо українського прапора є зовсім безпідставною і не відповідає історичній традиції цього символа.
Міф третій: "фен-шуйський" або "вогонь, вода і мідні труби"
нібито синьо-жовтий прапор не відповідає фен-шую, а за книгою "І-цзин" утворює гексаграму "Пі", на якій
"вода заливає вогонь" і уособлює занепад, а в оберненому вигляді - гексаграму "Тай", яка означає розквіт
Передовсім треба пояснити, що Фен-шуй - це є система китайських вірувань у цілісність всесвіту. Натомість "І-цзин" (або "Книга змін") - це перша з п’яти книг конфуціанського канону (на якому базується китайська натурфілософія) і присвячена ворожінню. Для тлумачення використовуються магічні символи - триграми та гексаграми.
Для нашої теми немає сенсу детально розглядати інтерпретації магічних гексаграм. По-перше, ні китайські вірування, ні конфуціанство не мають до українських традицій жодного відношення.
По-друге, ні Фен-шуй, ні "І-цзин" не мають жодного стосунку до вексилології та принципів створення прапорів. Скажімо, прапори з трьома горизонтальними смугами, з вертикальними діленнями, з хрестами і т.п. до цих гексаграм - ні приший, ні прилатай.
Прапор острівної держави Барбадос - теж не по Фен-шую).
Зрештою, навіть китайський прапор створений не за Фен-шуєм, а на ідеологічній комуністичній основі.
По-третє, треба бути зовсім наївним, щоб приписувати всі свої негаразди кольорам на прапорі. Це нагадує старий анекдот про те, що СРСР розпався тому, що Ленін у мавзолеї лежав не за Фен-шуєм. Хоча, коли б у цих вигадках була дещиця правди, то я не маю нічого проти, щоб китайці запровадили собі жовто-блакитний прапор як символ розквіту та гармонії. Та от чомусь вони на це не ведуться...
Що тут можна порадити? Якщо в когось тече вода, то треба звертатись до сантехніка. Якщо горить вогонь - то викликати пожежників. Якщо ж комусь здається, що на прапорі "вода заливає вогонь", то з цим - до психіатра, бо ні вексилологія, ні геральдика до цього відношення не мають.
Міф четвертий: "символ біди" або "про розруху в головах"
нібито перевернутий прапор є міжнародним символом нещастя і вживається як протестний символ
Поширенню такої байки сприяв і американський кінофільм "Остання фортеця" (The Last Castle, 2001 р.), у якому головний герой вивісив прапор США догори дригом над тюремним майданом. Про що ж насправді йже мова?
У США ще 1923 р. було прийнято нормативний акт про застосування національного прапора. У розділі про пошанування прапора один із пунктів подає, що забороняється вивішувати прапор у перевернутому виді, хіба що як сигнал великого лиха і крайньої небезпеки для життя та майна. Тобто, малося на увазі передовсім таке використання прапора на морі під час якогось піратського нападу. Але під впливом згаданого фільму почалися спроби вивішування перекинутого прапора США як символа протесту проти політичних рішень влади. Проте пояснювалося, що такі кроки безглузді, оскільки прапор є загальнонаціональним символом, а не уособленням влади. Зрештою, все це стосується лише прапора США, а не інших держав.
Насправді ж серед усіх країн світу лише одна має передбачене своїм законодавством використання перевернутого прапора. Це - Філіппіни.
Прапор Філіппін
У цій країні на період війни прапор вживається з перекинутими смугами. Але, перефразовуючи одного "класика", можна твердити, що "Україна - не Філіппіни".
Жодних міжнародних прапорових норм про перекинуті прапори немає. Хто не вірить, то може спробувати поперекидати прапори Франції, Італії, Швеції, Ізраїля чи Японії. Це нічого не дасть, бо ці прапори симетричні відносно центральної горизонтальної осі.
Ну а щодо "символу біди", то тут "розруха не в клозетах, а в головах". І прапор не винен.
Замість підсумку.
Жодних підстав - ні історичних, ні геральдичних, ні вексилологічних - для "перевертання" українського прапора немає. Тому не варто піддаватися на різні провокації. Шануйте національний прапор і не дозволяйте його паплюжити!
ДЖЕРЕЛА:
[1] Див.: Гречило А. Українська територіальна геральдика. - Львів, 2010. - 280 с.
[2] Детальніше про це див.: Гречило А. До питання про національний прапор // Пам’ятки України. - 1989. - № 4. - С. 44-48; Гречило А. Відродження українських національних символів у Галичині в 1848 р. // Знак. - 1998. - Ч. 16 (червень). - С. 1-2.
[3] Український військовий з’їзд // Народня воля (Київ). - 1917. - Ч. 3 (19 (6) травня). - С. 2.
[4] Україна в старій листівці... - С. 74, 102, 103.
[5] Социал-демократия на Украине // Пролетарская мысль (Київ). - 1917. - № 4. Див також: Дещо про "защитний кольор" // Народна воля. - 1917. - № 159 (25 (12) листопада. - С. 2.
[6] Наказ про оголошення тимчасового закону про фльоту Народної Української Республіки. 13 березня 1918 р. № 8. // Вістник Ради Народних Міністрів УНР (Київ). - 1918. - № 16 (7 квітня). - С. 1.
[7] Постанова Ради Народних Міністрів про встановлення знака-емблєми на прапорах пароплавів Міністерства Шляхів // Вістник Ради Народних Міністрів УНР. - 1918. - № 22 (20 квітня). - С. 1.
[8] Морський прапор // Відродження (Київ). - 1918. - Ч. 89 (18 (5) липня). - С. 3.
[9] Свобода (Львів). - 1918. - Ч. 44 (9 падолиста). - С. 3.
[10] Українське слово (Львів). - 1918. - Ч. 257 (14 падолиста). - С. 2.
[11] Центральний музей Збройних Сил України (Київ). - Оф. № 3996. Прапор опублікований у: ВІА. - 2001. - Ч. 1 (2). - С. 2 обкладинки.
[12] Ковальчук М. Наказ командування армії УНР про запровадження у військах прапорів єдиного зразка (1919 р.) // Військово-історичний альманах (далі - ВІА). - 2006. - Ч. 1 (12). - С. 145-153; Чмир М. "Командні хоругви" Галицької Армії (серпень 1919 р.) // Знак. - 2006. - Ч. 40 (грудень). - С. 8-9; Чмир М. Прапори на позначення місця розташування органів військового управління Галицької армії (серпень 1919 р.) // ВІА. - 2006. - Ч. 2 (13). - С. 149-154; Руккас А. Стяги штабів, частин та підрозділів Армії УНР зразка 1921 р. // ВІА. - 2007. - Ч. 1 (14). - С. 113-122.
[13] Гринів Л. Стяг Генерального Штабу головного отамана Симона Петлюри // Знак. - 2006. - Ч. 39 (вересень). - С. 9.
14] Устрій Української Держави. Проекти Конституції УНР. - Львів, 1920. - С. 9-10.
[15] Там само. - С. 34; Конституційні акти України 1917-1920... - С. 127.