Feb 12, 2011 20:59
Кладовище польотів. Куди наш літак торохтів?
Перелатане плямами поле, попалені плани…
Фіолетовий попіл… і неба холодний архів…
І червона трава на долонях убитої панни.
Хто зі мною тепер? Мій цинічний Господь - нашатир.
та нажиті слова, канонічно уцвяшені в давність,
Марсіанська вода, тридесятого світу пунктир
Попідшкірою пнеться і хрін його хто передавить.
Я би тільки травинкою гралась тобі по щоці,
Я б поцілила в тебе, щоб тільки ділитися кров’ю.
(Тиха курво кімнатна яких іще треба рубців,
Щоб урешті навчитися Тишу ділити натроє?!)
Хто з тобою? Дівчата пливуть і пливуть і полин
перестиглої слини повільно приводить до тями.
...Викидаю набої і небо стираю з колін.
Хай тобі буде хакі. А я обійдуся синцями.
© Анна Малігон