Але є одне "але". Саме там мене вкусила скалапендра http://photofile.ru/photo/irishon/2275695/large/39615568.jpg ця тварюка довжиною 15-20 сантиметрів і товщиною з великий палець. Вкусила в моєму ліжку на 2 поверсі пансіонату в першу ж ніч. Після цього я уже схуд на 8 кг. Вони -скалапендри - отруйні. так що споглядання жінок було компенсацією за муки :)
Напишу статтю і повішу в інтернеті, як ні власники пансіонату , ні медицина Криму, ні самі відпочиваючі - ніхто не готовий до укусу. Історія ідіотська і повчальна. І є відповіддю на питання, чому наші їдуть на відпочинок за кордон.
Офігенно везучий.Чесно скажу! І тому скалапендрами, інсультами та іншими різними штучками-дрючками це врівноважується. Навіть моя лікарка,коли я тимчасово, на кілька днів, занімів, водила у мене перед очима молоточком і питала у моєї дружини: - А почему он у вас улыбается? - Да он всегда улыбатся! Вона ще поводила молоточком перед моїм носом і видала; - Так он у вас, оказывается, не дурак! - Я и сама знаю, что не дурак. А я ж лежу і все чую, розумію, а вставити 5 коп. не можу Коли я нагадав лікарці цей епізод, вона розміялося і сказала: - Представьте, в моё отделение обычно с инсультом попадают люди убитые горем с выражением страдания на лице. И тут захожу, вижу лежит, говорить не может, давление зашкаливает и... улыбается. Что я ещё могла подумать? Так що я офігенно везучий!!!
Re: ЩасливчикkravchykOctober 23 2007, 09:58:02 UTC
Ядвіго. Може бути, але не в моєму випадку. Ми ганялися потім за скалапендрою, вона сховалася під плінтус, я її ще гребінцем думав дістати. А наступного дня(я, звичайно, переселився з того номера) скалапендра двічі укусила молоду дівчину, яка прибирала номер. Дівчина написала заяву на звільнення. І тільки після того корівництво пансіонату повірило, що там дійсно живе скалапендра і терміново виселили людей, яких уже встигли поселити. А санстанція навіть не знала що таке скалапендра і як ї викурити з номера
дякую і тебе зі святами. Якраз учора повзав по твоєму блогу і дивувався що робиш і як веселишшся. А "Я стою ёлку в доме чужом наряжая, но не радует радость чужая, одинокую душу мою... я пою..." Олександр Межиров - мій улюблений рос поет
Comments 14
Reply
http://photofile.ru/photo/irishon/2275695/large/39615568.jpg
ця тварюка довжиною 15-20 сантиметрів і товщиною з великий палець. Вкусила в моєму ліжку на 2 поверсі пансіонату в першу ж ніч. Після цього я уже схуд на 8 кг. Вони -скалапендри - отруйні. так що споглядання жінок було компенсацією за муки :)
Reply
Reply
Reply
или наоборот?
Reply
Навіть моя лікарка,коли я тимчасово, на кілька днів, занімів, водила у мене перед очима молоточком і питала у моєї дружини:
- А почему он у вас улыбается?
- Да он всегда улыбатся!
Вона ще поводила молоточком перед моїм носом і видала;
- Так он у вас, оказывается, не дурак!
- Я и сама знаю, что не дурак.
А я ж лежу і все чую, розумію, а вставити 5 коп. не можу
Коли я нагадав лікарці цей епізод, вона розміялося і сказала:
- Представьте, в моё отделение обычно с инсультом попадают люди убитые горем с выражением страдания на лице. И тут захожу, вижу лежит, говорить не может, давление зашкаливает и... улыбается. Что я ещё могла подумать?
Так що я офігенно везучий!!!
Reply
(The comment has been removed)
А наступного дня(я, звичайно, переселився з того номера) скалапендра двічі укусила молоду дівчину, яка прибирала номер. Дівчина написала заяву на звільнення. І тільки після того корівництво пансіонату повірило, що там дійсно живе скалапендра і терміново виселили людей, яких уже встигли поселити. А санстанція навіть не знала що таке скалапендра і як ї викурити з номера
Reply
я думаю, что каждый - кто нашел некую гармонию и есть любимчик судьбы.
Reply
Reply
кстати, кто-то мне фотки обещал прислать.
Reply
Reply
(The comment has been removed)
А "Я стою ёлку в доме чужом наряжая, но не радует радость чужая, одинокую душу мою... я пою..." Олександр Межиров - мій улюблений рос поет
Reply
Leave a comment