Вона, словно дикая птиця, лякаетцця звона монєт.
У етой нєвідімой глазу вещіци ні цвєта, ні запаха нєт.
Нікто вже толком не помне, зачєм вона людям дана,
Продай мнє її, бандерлоге, мнє нужнєє она.
Припєв:
Я тєбє єщьо раз повторяю: галицай, подумай не спєша,
Для чого нужна душа такая, єсли за душою ни гроша.
Click to view