Leave a comment

Comments 7

gorlohvat April 3 2014, 16:11:59 UTC
я до 18 років не говорив українською, відкриття українства мало для мене певну героїку на той час і відколи це протистояння кацапській іреденті на Слобожанщині стало справою пархатих?

Reply

kostyantyn1979 April 3 2014, 16:29:38 UTC
Я там змінив.

А в Жиданова - особистий конфлікт із Добкіним і Кернесом, давніший за Майдан. Його дружина - директриса жидівського театру. А сам він ось:

-Хочемо зробити музичну річ, присвячену Юрію Зойферу. Це харків’янин, який на початку минулого століття народився у багатій єврейській родині, його тато був фабрикантом. Після революції вони емігрували до Відня. Він там вивчив німецьку мову і став писати для віденських кабаре і театрів. Дуже товаришував з лівими партіями, і коли до влади прийшли нацисти, загинув у Бухенвальді. Тоді йому ще не було тридцяти років. Зойфера вважають одним з класиків австрійської літератури, особливо тридцятих років. Ми робимо виставу про нього. Це буде мюзикл не мюзикл, а музична вистава. Сценарій пишу я, а музику харківський «Клязмер-бенд» - єврейський оркестр. Хочемо зробити щось у стилі Тома Вейтса. Прем’єру планують на кінець весни, але я ще текст не написав (сміється, - Авт.). Коли напишу, тоді вони почнуть працювати.
Джерело:

Reply


xtrabass April 3 2014, 20:22:38 UTC
А я Тар Так І ТНМК можу послухати. Та й у Скрябіна дещо є. Не те, щоб вони в мене в плейлисті були, але, хоча б, не дратують.

Reply

kostyantyn1979 April 3 2014, 20:33:34 UTC
Мені матюків у Скрябіна вистачило

Reply

xtrabass April 3 2014, 20:34:08 UTC
Хм, не чув якось.

Reply


lesya123 April 4 2014, 21:34:16 UTC
для того щоб поважати сучасну українську музику мені цілком вистачає вакарчука зі скрипкою. морозов і єрофєєв гріть душу.

а кіно російське - то гімно. гімняні актори, гімняні сюжети у яких з-за кожного кадру визирає сталін.

Reply

kostyantyn1979 April 5 2014, 13:21:39 UTC
Чому? "Таємниці слідства" - вдала річ, "Російський переклад", "Остання подорож Синдбада" й "Повернення Синдбада", "NEXT", "Турецький гамбіт", "Азазель", "Статський радник", "Мисливець", "Сищики", "Майстер і Маргарита", "Ідіот", "Примножуючий печаль", "Полювання на ізюбря", а під настрій я дивився навіть мелодраматичний серіял про кубанців, "Анжеліка".

Не люблю продукції Бекмамбетова й Бондарчука, фільмів про війну не люблю однозначно.

Скрипку люблю, але Вакарчука постійно слухати не можу, інша річ Бобул, Зібров, Білоножки, Миколайчук, Павлик, рання Білик - сумую за тими часами.

Reply


Leave a comment

Up