Рахно Костянтин. [Рец. на:] Ciuk Krzysztof. Mysteries of Ancient Ukraine
Рахно Костянтин. [Рец. на:] Ciuk Krzysztof. Mysteries of Ancient Ukraine. The Remarkable Trypillian Culture 5400-2700 BC. - Ontario: Royal Ontario Museum, 2008. - 238 p. // Бібліографія українського гончарства. 2008: Національний науковий щорічник. - Опішне: Українське народознавство, 2012. - Вип. 10. - С. 235-236.
«Таємниці Стародавньої України: славетна трипільська культура, 5400 - 2700 р. до н.е.» - виданий англійською мовою каталог виставки глиняних виробів однієї з найбільш знаменитих та яскравих археологічних культур України, що відбулася 2008 року в Королівському музеї в Онтаріо. Почесними патронами цього заходу, що гідно представляв нашу науку й культуру, були тодішній Президент України Віктор Ющенко та перша леді України Катерина Ющенко, з канадського боку опікувався ним директор Королівського музею Вільям Торселл.
Власне каталогу у виданні передує низка наукових розвідок, що належать перу чільних дослідників трипільської культури, вони розкривають суть репрезентованого явища на основі найновітніших досліджень. Англійський дослідник Малколм С. Ліллі подає загальний огляд кукутено-трипільської культури, її особливостей, поширення та датування. Кшиштоф Цюк із Королівського музею в Онтаріо подав короткий огляд неолітичних та енеолітичних колекцій свого музею, які включають знахідки з Європи, Анатолії, Єгипту та західного Ірану, а також розповів про тогочасні особливості господарювання землеробів. Трипілля він розглядає як важливу контактну зону між Північчю та Південним Сходом. Історії вивчення трипільської культури в Україні, її датуванню й періодизації, а також досягненням присвячена стаття українського археолога Олексія Корвіна-Піотровського. Він розглядає землеробство та будівництво трипільців, докладно характеризуючи гончарство трипільської культури, яке він зве її візитною карткою, зокрема, асортимент виробів, їхнє призначення та декор. Питання усатовської культури та її гончарних виробів висвітлив Владислав Петренко. Юрій Рассамакін присвятив свою статтю степовим сусідам стародавніх трипільців другої половини V-III тисячоліття до н.е. Одна розвідка археолога Володимира Круца розповідає про антропологічний склад трипільського наслення, друга - про величезні трипільські [с. 235]протоміста, а третя розглядає докладніше одне з них - Тальянки, характеризуючи, серед іншого, його гончарні вироби. Результатами палеоботанічних досліджень трипільської культури поділилася Галина Пашкевич, а досягненнями палеозоології Трипілля - Олена Маркова. Тарас Ткачук зосередився на мальовці глиняних виробів Трипілля та докладно охарактеризував антропоморфні посудини з мотивами людського обличчя, голови сови та «безголові» посудини, а також люнарні й зміїні мотиви, зооморфні образи, символіку рослин, антропоморфні зображення на трипільському посуді. Наталія Бурдо, спираючись на керамічні знахідки, розповіла докладно про магію та символізм стародавніх трипільців, проаналізувавши насамперед їхню дрібну пластику.
У другій частині каталогу подано великі, якісні кольорові фото, що дають інформацію про трипільські артефакти, переважно глиняні вироби. Кожен з них охарактеризовано, зазначено матеріал, із якого він виготовлений, датування експоната, звідки саме він походить, хто й коли його знайшов, у якому музеї зберігається, його інвентарний номер та точні розміри. До деяких додано докладніші розповіді про артефакт. Представлено також малюнки першовідкривача трипільської культури Вікентія Хвойки, які переносять глядача в часи перших розкопок, і новітні картини, що зображають повсякденне життя, звичаї та духовність трипільців. Вони чергуються з розповідями про неолітичну революцію, про поширення наших спільних предків-індоєвропейців, де викладаються три найпоширеніші його сучасні теорії - інвазія, мирне проникнення та автохтонне існування з часів палеоліту, дві з яких практично невідомі українському читачеві. Наступна розповідь присвячена трипільським протомістам, у тому числі й найбільшому з них - знаменитим Тальянкам, їхньому господарству, в тому числі й металообробці та гончарству. Ще одна розказує про спроби наукової реконструкції повсякденного життя трипільців. Їхні оригінальні мистецькі твори спонукали також до вкрай необхідної розповіді про духовність та мистецьку експресію Трипілля.
Приємно, що завдяки цій книзі українські дослідники отримали змогу заявити про себе, гідно представити свій науковий доробок перед світовою громадськістю, ознайомити її не лише з мистецтвом однієї з найбільш знакових для українства археологічних культур, але й з результатами своїх багаторічних студій. Цей каталог, виданий на високому рівні, слугує не лише путівником по виставці, але й важливим джерелом наукової інформації, що допомагає на новому рівні осягнути скарби трипільської цивілізації. Він є цікавим не лише для зарубіжних, але й для вітчизняних читачів, включаючи фахівців. Тож лишається пошкодувати, що видання, яке розкриває таємниці глиняного світу Трипілля, не побачило досі світ українською мовою. [с. 236]