Фестиваль дерунов в Коростене (вторая часть фоторепортажа)
Итак, друзья, я продолжаю Вас знакомить с фотографиями, которые сделал вчера в Коростене на Международном фестивале дерунов. Кстати, первый фестиваль дерунов в 2008 году организовал мой покойный друг, известный журналист и писатель, уроженец Коростеня Валерий Нечипоренко. Его нет с нами уже 4 года, но вчера я встретился с его сыном, умным молодым парнем Константином Нечипоренко. Самое любопытное, что организовать фестиваль придумал я ещё в далёком 1992 году. "Нет, не потянем..." - сказал тогда Валерий Петрович, - "Олія дорога зараз, ще й - дефіцит... Не потягнемо!"
Но, всему своё время. Наслаждайтесь фотками, друзья! Начало тут - http://konung-ogin.livejournal.com/2254218.html
Жаль, не застал я тот неловкий момент, когда там огонь горел! )))
А вот эта очаровательная девушка, которая на следующем фото будет беседовать с мером древнего города, предлагала мне остаться на ночь в Коростене, и говорила, что если я останусь, то она найдёт мне такую девушку, что я забуду о своей красавице жене. Предложение было заманчивое, кхм, ... но я был вынужден отказаться...
Що не кажіть, а Коростеню з міською владою пощастило, на відміну від обласного центру - Житомира, якому з місцевою владою останні 20 років зовсім не щастить (як, до речі, й столиці України - Києву).
Ну де ще міський голова буде смажити в самому центрі міста смачнючі деруни і пригощати ними усіх бажаючих? Пригощалися дерунами та іншою смакотою (а яких тільки поліських вкуснощів не було!) по-людськи, в одноразових тарілочках. До речі, купуючи деруни та інші страви гості й учасники фестивалю дерунів збирали допомогу для українських воїнів Східного фронту. А ще тут можна було пригоститися смачним поліським самогоном, який міськрада дозволяє вільно продавати один день на рік, саме на фестивалі дерунів.
Гостей було дуже багато, хтось приїхав з Києва, а хтось з Житомира, чи навіть з сусідньої Білорусі, не кажучи про багатьох мешканців навколишніх сіл та містечок, які підтягнулися на кулінарне свято. Декілька тисяч, а може й декілька десятків тисяч людей, заполонили центральний парк і навколишні вулочки давнього славетного міста. Були й гості з Норвегії, Великобританії, Канади. Були запрошені й живі Деруни (в Україні понад 600 людей носять прізвище - Дерун). Оперна співачка Анастасія Дерун подарувала фестивалю свій чарівний спів.
Після офіційної частини, на якій міський голова Володимир Москаленко оголосив про початок фестивалю (після чого відійшов власноручно смажити деруни), на головній сцені фестивалю постійно відбувалось якесь дійство, виступали фольклорні колективи, дитячі ансамблі, а поруч жюрі визначало в кого в цьому році деруни найсмачніші.
Мер старовинного українського міста Коростеня не роздає халяву. Чомусь саме це вчора пригодалось. Ми - не кацапобидло, яке через огорожу годують халявою з лопати. Мер Москаленко власноручно смажить деруни, поливає їх сметаною і продає їх в одноразовій тарілочці за символічну гривню. Черга бажаючих купити в мера дерунчик - це сотні людей в прямому смислі слова.
Далі буде...