Новітні форми кібер-цензури
Originally posted by lesyaorobets at Новітні форми кібер-цензури
Потуга блогінгу (та соціальних медіа загалом) у протидії авторитаризація влади вже призводить до спроб влади конкретних країн обмежити свободу в інтернеті та створити «ефективні» інструменти для кібер-цензури.
Витівки Джуліана Ассанжа на «сторінках» WikiLeaks викликали агресивну реакцію у Сполучених Штатах, які особливо шанують першу поправу до Конституції та демократичні свободи. Одна із лідерів The Tea party Сара Пейлін настільки обурилась, що запропонувала на своїй сторінці у Facebook зацькувати засновника скандального ресурса на рівні з головним террористом світу Осамою Бін Ладеном. «Які кроки, у першу чергу, були прийняті, щоб зупинити керівника Wikileaks Джуліана Ассанжа від поширення цій дуже делікатної секретної інформації, особливо після того, як матеріали були опубліковані не один раз, а двічі?» - обурилась пані Пейлін.
А ще раніше сенатор Джо Ліберман запропонував обмежити інтернет на китайський зразок.
Як видно, свобода інтернету не дає спокою тим, хто ніби мав стояти на її варті, чи принаймні про це регулярно артикулює під час міжнародних дипломатичних зустрічей.
Тому не варто дивуватися останнім новинам з Білорусі, де під час голосування у Мінську відключені всі соціальні мережі, через які здійснювалася координація протестуючих проти фальсифікації виборів президента (врахували попередній доступ, коли через ЖЖ сповіщалось про затриманих, хід підрахунку голосів). Зокрема, джерела стверджують, що не працювали Facebook, Twitter, YouTube, Google talk и Gmail, практично булі відключені всі поштові сервіси та LiveJournal.
Як і минулого разу, влада відключила доступ до до опозиційних сайтів.
Керівництво сусідньої Білорусі свої проблеми з вільнолюбним інтернетом вирішувало «силовим шляхом». У свою чергу, інструментарій Кремля більш витончений. Провладні сили використовували блогосферу та придворних блогерів для цькування / поливання брудом лідерів опозиційного руху. Почалося це не вчора, а декілька років тому. Найскравішим та найжахливішим прикладом став наклеп ідеолога «Молодої Гвардії Єдиної Росії» Володимира Бурматова. Вихованець партійної школи опустився на найнижчий рівень та звинуватив відомого музиканта Юрія Шевчука у мародерстві: нібито останній зняв зірочку з мертвого солдата та забрав собі у якості сувеніра.
Потім це мерзотне звинувачення було спростовано. Замість покарання (принаймні зняття з керівних посад) або виключення з партії молоде дарування отримало підвищення - став завідуючим кафедрою політології та соціології престижного Російського економічного університету ім. Плеханова.
Подібна протидія незалежному блогерському середовищу є більш ефективною, бо може спокусити не одного топового блогера привабливою посадою та кар’єрним зростанням.
Потуга блогінгу (та соціальних медіа загалом) у протидії авторитаризація влади вже призводить до спроб влади конкретних країн обмежити свободу в інтернеті та створити «ефективні» інструменти для кібер-цензури.
Витівки Джуліана Ассанжа на «сторінках» WikiLeaks викликали агресивну реакцію у Сполучених Штатах, які особливо шанують першу поправу до Конституції та демократичні свободи. Одна із лідерів The Tea party Сара Пейлін настільки обурилась, що запропонувала на своїй сторінці у Facebook зацькувати засновника скандального ресурса на рівні з головним террористом світу Осамою Бін Ладеном. «Які кроки, у першу чергу, були прийняті, щоб зупинити керівника Wikileaks Джуліана Ассанжа від поширення цій дуже делікатної секретної інформації, особливо після того, як матеріали були опубліковані не один раз, а двічі?» - обурилась пані Пейлін.
А ще раніше сенатор Джо Ліберман запропонував обмежити інтернет на китайський зразок.
Як видно, свобода інтернету не дає спокою тим, хто ніби мав стояти на її варті, чи принаймні про це регулярно артикулює під час міжнародних дипломатичних зустрічей.
Тому не варто дивуватися останнім новинам з Білорусі, де під час голосування у Мінську відключені всі соціальні мережі, через які здійснювалася координація протестуючих проти фальсифікації виборів президента (врахували попередній доступ, коли через ЖЖ сповіщалось про затриманих, хід підрахунку голосів). Зокрема, джерела стверджують, що не працювали Facebook, Twitter, YouTube, Google talk и Gmail, практично булі відключені всі поштові сервіси та LiveJournal.
Як і минулого разу, влада відключила доступ до до опозиційних сайтів.
Керівництво сусідньої Білорусі свої проблеми з вільнолюбним інтернетом вирішувало «силовим шляхом». У свою чергу, інструментарій Кремля більш витончений. Провладні сили використовували блогосферу та придворних блогерів для цькування / поливання брудом лідерів опозиційного руху. Почалося це не вчора, а декілька років тому. Найскравішим та найжахливішим прикладом став наклеп ідеолога «Молодої Гвардії Єдиної Росії» Володимира Бурматова. Вихованець партійної школи опустився на найнижчий рівень та звинуватив відомого музиканта Юрія Шевчука у мародерстві: нібито останній зняв зірочку з мертвого солдата та забрав собі у якості сувеніра.
Потім це мерзотне звинувачення було спростовано. Замість покарання (принаймні зняття з керівних посад) або виключення з партії молоде дарування отримало підвищення - став завідуючим кафедрою політології та соціології престижного Російського економічного університету ім. Плеханова.
Подібна протидія незалежному блогерському середовищу є більш ефективною, бо може спокусити не одного топового блогера привабливою посадою та кар’єрним зростанням.