Радіохімічне
Для тих, хто не дуже уявляє собі, що таке ядерна зброя, пропоную уважно подивитись на оце фото:
Це таблетка двоокису плутонію. А розігріта до червоного вона лиш тому, що під час звичайного радіоактивного розпаду виділяється добіса теплової енергії. І вона сама себе розжарює без жодного втручання зі сторони. Навіть без ланцюгової реакції, що має місце у реакторах. Ця властивість плутонію використовується у так званих радіоізотопних термоелектричних генераторах (РІТЕГ). Так, наприклад, останній американський марсохід "Curiosity" живиться якраз від такого РІТЕГу.
Отой чорний бідон в нього іззаду - це і є РІТЕГ. А ось що в ньому всередині - 32 отаких брикета сумарною вагою майже 5 кілограм:
Ця байда виділяє близько двох кіловат теплової потужності, з них у електрику перетворюється 120Вт, решта обігріває начиння марсоходу.
У ядерній зброї використовується так званий зброярський, чистий на 99.9% плутоній, який здатний дати ланцюгову реакцію. У кожній боєголовці, в залежності від потужності, міститься від 10 до 50 кг плутонію. В термоядерних боєголовках плутонієві заряди слугують детонатором дейтерієво-тритієвої суміші. Як неважко здогадатись, всі ці кілограми плутонію так само постійно гріються і вимагають безперебійного тепловідводу. Неважко порахувати, що якщо 5 кг плутонію дають 2кВт тепла, то 50 кг - вже цілих 20 кВт щогодини, які треба відводить з боєголовки увесь час бойового чергування. Бо якщо охолодження відмовить, то за лічені хвилини плутоній розігріється настільки, що почне розплавляти навколишні конструкції, і поступово провалюватись з боєголовки униз, до ракети-носія з її паливом.
Інша неприємність, крім необхідності постійно охолоджувати плутоній - це те, що в процесі радіоактивного розпаду плутоній перетворюється в уран. І після кількох місяців витримки плутоній засмічується гелієм та ураном, які суттєво впливають на здатність плутонію до ланцюгової реакції. Фактично, ядерна зброя протухає, необхідно знімать боєголовку з чергування, виймати з неї плутоній, відправлять його на електрохімічну очистку етц. Все це, звісно, неймовірно ускладнює навіть просте володіння плутонієвою ядерною зброєю, не кажучи вже про марудний і вартісний процес виділення зброярського плутонію з відпрацьованого ядерного палива АЕС.