Sep 30, 2014 23:54
Микола Зеров (1890 - 1937)
Свічки і теплий чад. З високих хор
Лунає спів туги і безнадії;
Навколо нас - кати і кустодії,
Синедріон, і кесар, і претор.
Це долі нашої смутний узор,
Це нам пересторогу півень піє,
Для нас на дворищі багаття тліє
І слуг гуде архієрейський хор.
І темний ряд євангельських історій
Звучить як низка тóнких алегорій
Про наші підлі і скупі часи.
А за дверми, на цвинтарі, в притворі
Весна і дзвін, дитячі голоси
І в вогкому повітрі вогкі зорі.
вірші,
улюблене