такі ми не схожі що схоже нема чим крити
все частіше вночі медитую на фари автівок
і мовчу так багато що навіть у роті приторно
і скидаю дзвінки бо не хочу ні з ким говорити
закурити б колись та тільки мені ж не личить
все частіше ховаю обличчя і очі від інших облич
і себе розкидаю між стінами всіх будинків
всіх кіосків столичних і всіх столичних вітрин
(
Read more... )