Джессі Джеймс \ Jesse James (1939-1940, реж. Генрі Кінг, Фріц Ланг): журналістика, як вестерн )…
Мова йтиметься про два фільми, перший - «Джессі Джеймс \ Jesse James», що його в 39му зафільмував Генрі Кінг (Henry King), і «Повернення Френка Джеймса \ The Return of Frank James» (1940й, реж. Фріц Ланг \ Fritz Lang). Обидва фільми розповідають одну історію, є логічними доповнення один одного, мають тих само персонажів та акторів.
Цікаві стрічки ще й наступним, що в своїй основі вони мають реальну історію братів-бандитів, які стали героями свого часу. В чому, без сумніву їм допомогла преса. І хоча не можу стверджувати, що вони справді були настільки близькими з працівниками газет, як у фільмові - на перших шпальтах вони з’являлися часто. Що добре помітно в іншій картині про відповідні події, «Я застрелив Джессі Джеймс \ I Shot Jesse James», що його зняв пан Сем Фуллер (Samuel Fuller)… так-так, той само: «Парк Ров \ Park Row» і «Шоковий коридор\ Shock Corridor» =))…
Проте у Фуллера, як би це не було дивно, героїв журналістів немає - протягом фільму лише з дюжину разів глядачеві пропонуються заголовки газет про героїв, а от в Кінга і Ланга - є реальні персонажі журналісти. Власне, про них і хочу розповісти.
У першому фільмові - роль видавця, редактора і журналіста містечкової газети виконує Генрі Гулл (Henry Hull). Невідомо яким тиражем виходить його газета, але на стіні редакції - примірник висить )… персонаж він крайнє харизматичний і експресивний, стилістику письма має відповідну: «заголовок: У всьому винні адвокати! Хто цього ще не зрозумів, тому вже не допоможеш. Хто за закон і порядок вимагайте, щоб їх повісили, або розстріляли! Точка. Абзац», або: «Преса не може мовчать!! Треба зробить статтю про президента залізничної компанії! Заголовок: Що робить закону зі злочинцями-власниками компаній, щоб викорінить корупцію?! Всіх до одного керівників - поставить до стінки! Абзац.», а коли ходить з перев’язаним зубом: «Давай покажемо цим негідникам! Заголовок: зупинимо кроваву діяльність зубних лікарів!».
У своїй газеті він зі всіх сил підтримує братів Джеймсів (і не лише в газеті - попереджає їх, аби вони втекли, а потім і в суді захищає), проте має на то особисті причини - його донька зустрічається, а потім і одружується з Джессі Джеймсом. Та оскільки його вбивають в кінці першої частини - в другій вже й донька не з’являється, зате, як на передній план виходить Френк Джеймс - йому «компаньйонку» пропонують теж журналістку!! (грає Gene Tierney).
Оскільки час подій 1880ті роки - жінки в журналістиці не такі звичні, власне, й героїня - ще не репортер, її батько - власник великої газети, а вона хоче доказати йому, що може працювати в газеті.
Та через свій запал - вона з легкістю попадається на брехливу, але сенсаційну і ексклюзивну інформацію про смерть Френка Джеймса, яку він сам і розповсюдив, стає маріонеткою в руках неперевірених інформаторів =).
А як викривається правда, вона не особливо й хвилюється, її батько правда сильніше, особливо посилаючись на статеву приналежність: «але ще жодна редакція не наймала на роботу жінку і не довіряла їй!». Далі - вона, як репортерка присутня на суді, чому дивуються, але не обурюються інші журналісти. У Френка - вона закохана, що між ними буде - фінал відкритий )…