Знову про Укрзалізницю чи дилема пасажира.
З приводу роботи Укрзалізниці вже було сказано та написано дуже багато. Але остання подорож поставила мене перед дилемою.
Днями знову подорожував з Харкова до Києва. З часів появи Хуйндаїв ця подорож стала вишиною класу мандрівників. Я особисто вже спробував маже всі можливі варіанти (ще лишилися лише самі економні і непередбачувані - електричка та автостоп). Я не розглядаю дорогі варіанти, такі як Оберіг, що постійно дорожчає та Хуйндай, як взагалі дуже дороге задоволення.
Та сама Укрзалізниця чого тільки не вигадує аби усі пересічні громадяни користувалися послугами Хуйндаїв. Відразу познімали усі бюджетні потяги з Харкова через Київ. Залишились лише Харків-Львів та Луганськ-Київ. І якщо на перший квитки треба брати дуже заздалегідь то на другий взагалі немає квитків з Харкова до Києва, як факту. Я вже декілька разів брав квиток з Чугуєва до Києва. Але цього разу вже і такий фінт не вдався. Пощастило взяти квитки до Сум та від Сум у сусідні вагони.
І ось цього разу сівши до потягу і побачивши, що там коїться, я постав перед дилемою. В моєму першому вагоні мені зустрілись дуже спритні провідники, які не гаяли часу дарма. В них у купе їхало 2 людини, та на технічні місця (53,54) вони посадили ще 4! людей. На ніжній полиці їхала мати з двома дітьми. Сидячи в незручних умовах 9 годин вони були ладні їхати до Києва!!!
(за якість пробачьте)
Тож моя дилема: “Ми їздимо так, тому що нас так возять чи нас так возять бо так їздимо?!”
Я розумію, що в усіх бувають різні випадки, але не постійно й не у всіх відразу.
Днями знову подорожував з Харкова до Києва. З часів появи Хуйндаїв ця подорож стала вишиною класу мандрівників. Я особисто вже спробував маже всі можливі варіанти (ще лишилися лише самі економні і непередбачувані - електричка та автостоп). Я не розглядаю дорогі варіанти, такі як Оберіг, що постійно дорожчає та Хуйндай, як взагалі дуже дороге задоволення.
Та сама Укрзалізниця чого тільки не вигадує аби усі пересічні громадяни користувалися послугами Хуйндаїв. Відразу познімали усі бюджетні потяги з Харкова через Київ. Залишились лише Харків-Львів та Луганськ-Київ. І якщо на перший квитки треба брати дуже заздалегідь то на другий взагалі немає квитків з Харкова до Києва, як факту. Я вже декілька разів брав квиток з Чугуєва до Києва. Але цього разу вже і такий фінт не вдався. Пощастило взяти квитки до Сум та від Сум у сусідні вагони.
І ось цього разу сівши до потягу і побачивши, що там коїться, я постав перед дилемою. В моєму першому вагоні мені зустрілись дуже спритні провідники, які не гаяли часу дарма. В них у купе їхало 2 людини, та на технічні місця (53,54) вони посадили ще 4! людей. На ніжній полиці їхала мати з двома дітьми. Сидячи в незручних умовах 9 годин вони були ладні їхати до Києва!!!
(за якість пробачьте)
Тож моя дилема: “Ми їздимо так, тому що нас так возять чи нас так возять бо так їздимо?!”
Я розумію, що в усіх бувають різні випадки, але не постійно й не у всіх відразу.